Чергове засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав з інформації про міжнародну підтримку України: ухвалення Європейським Союзом рішення про скасування мит та обмежувальних заходів для української продукції, домовленості з Польщею, Литвою, Німеччиною, Болгарією, Румунією про використання портової інфраструктури цих країн для експорту української продукції, схвалення Конгресом США законопроекту про конфіскацію російських активів та спрямування від їхнього продажу коштів на підтримку та відновлення України. «Також законодавці США підтримали законопроект про ленд-ліз для України. Це вдруге за всю світову історію. Знову для боротьби з агресором в Європі, знову для перемоги над диктатурою», – зазначив Денис Шмигаль, підкресливши, що Президент США Джо Байден уже запросив у Конгресу додаткові 33 мільярди доларів для України, після чого російських агресорів чекатиме ще більше вкрай неприємних сюрпризів.

У п’ятницю уряд знову ухвалив рішення про виділення понад 119 мільярдів гривень для Міністерства оборони та 28 мільярдів – Міністерству внутрішніх справ. «Зарплати, техніка, пальне, їжа, захист, зброя – намагаємося максимально забезпечити наших бійців», – підкреслив прем’єр.

Упродовж останнього тижня спостерігалися значні проблеми з нафтопродуктами, тож уряд підтримав низку змін щодо державного регулювання цін, що найближчим часом має вирішити питання дефіциту пального на АЗС. «Основна причина – знищення ворогом частини нашої інфраструктури, в тому числі зупинка Кременчуцького нафтопереробного заводу», – зазначив Д. Шмигаль.

Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко зауважила, що метою знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу, який був основним виробником пального в Україні, а також низки великих нафтобаз є намагання агресора зупинити економіку України через штучне створення дефіциту пального. «Упродовж наступних семи днів дефіцит буде ліквідований, оскільки оператори мають законтрактовані обсяги на території Західної Європи. Зараз ми вирішуємо питання їх завезення на територію України», – повідомила вона, додавши, що збільшення вартості логістики, складність маршрутів та використання кількох видів транспорту призведе до незначного подорожчання нафтопродуктів.

Представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук у зв’язку з цим повідомив, що уряд підтримав рішення про підвищення граничного рівня торговельних надбавок, які нараховуються до середньої вартості 1 літра палива, зокрема, дизпалива з 5 до 7 гривень з урахуванням ПДВ (на 40%) та бензинів автомобільних з 4,55 до 6,50 гривень з урахуванням ПДВ (на 42,8%). З урахуванням максимальної націнки гранична вартість дизпалива не має перевищувати 40,66 гривні за літр, а бензинів – 36,05 гривні. Утім, ситуація може й далі змінюватися.

Враховуючи позитивний досвід дії підтримки сільгоспвиробників у рамках програми «5-7-9%» (аграрний сектор уже отримав кредитів на майже 15 мільярдів гривень), уряд підтримав рішення про поширення цього інструмента на підприємства у сфері пасажирських та вантажних перевезень і визначив, що державна програма фінансового лізингу матиме такі ж у мови, як і «5-7-9%».
Ще одне рішення уряду щодо енергетичної сфери передбачає збереження ціни на газ для людей на нинішньому рівні. «Жодного підвищення. Вісім гривень за кубометр, як і було. Також пільгова ціна діятиме для підприємств, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноспроможності держави», – повідомив прем’єр, додавши, що також уряд рекомендує місцевим органам влади та комунальним підприємствам на час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні не підвищувати тарифи на комунальні послуги. «Тарифи для людей не мають зростати. Але ми також закликаємо українців продовжувати платити за комунальні послуги, щоб у підприємств була можливість здійснювати ремонти та платити працівникам зарплати», – сказав він.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна повідомила, що уряд підтримав рішення, яке забезпечує виплату допомоги на проживання у розмірі 3 тисяч гривень на місяць дітям, які є внутрішньо переміщеними особами, але виїхали в безпечніше місце без супроводу законного представника. «Через воєнні дії маємо ситуації, коли малолітні діти до 14 років евакуювалися без супроводу батьків чи інших законних представників. Причини різні. Хтось втратив зв’язок з батьками через воєнні дії, в інших випадках батьки не могли евакуюватись разом з дитиною через стан здоров’я, необхідність догляду за іншим членом родини, службові обов’язки, і тому відправили дитину в умовно безпечне місце з родичем чи знайомим», – пояснила міністр, зазначивши, що для цієї категорії осіб уряд до 15 травня продовжив строк подання заяв, відповідно до яких допомогу буде виплачено починаючи з березня.

Кабмін спростив реєстрацію в Державній службі зайнятості українців, які втратили роботу під час дії воєнного стану. Урядова постанова передбачає, що особи, які не мають повного пакета документів для подачі заявки, зможуть стати на облік з безробіття за спрощеною процедурою – через додаток або портал «Дія». Йдеться про подачу заяви у електронній формі без урахування документів про освіту, трудової книжки, військово-облікового документа тощо. Отримати офіційний статус безробітного можуть люди, які після введення воєнного стану працювали на умовах трудового договору, гіг-контракту чи іншого цивільно-правового договору, але втратили роботу.
Уряд визначив черговість надання житла вимушеним переселенцям. За цим документом насамперед житло мають отримати багатодітні родини, вагітні жінки, сім’ї з дітьми, люди, які втратили працездатність, пенсіонери. «Держава буде викуповувати житло для тимчасового проживання таких родин. Також ремонтуватимемо об’єкти житлового фонду, щоб розселяти людей», – зазначив прем’єр.

Повідомивши, що в «Дії» уже зареєстровано понад 100 тисяч заяв українців на відшкодування зруйнованого майна, Д. Шмигаль зазначив, що найближчим часом такі заявки зможуть подати і юридичні особи.

Кабінет Міністрів підтримав та подасть до Верховної Ради законопроекти про денонсацію українсько-російських угод: про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків та про науково-технічне співробітництво.

Також уряд схвалив законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері розвитку водного господарства, яким пропонується скасувати дозвіл на днопоглиблювальні роботи та прокладання комунікацій на землях водного фонду, спростити процедуру отримання дозволу на спеціальне водокористування та загалом зменшити кількість дозвільно-погоджувальних процедур під час провадження певних видів господарської діяльності.