Група G. «Рапід» (Австрія, Відень) — «Тун» (Швейцарія). 2:1.
«Генк» (Бельгія) — «Динамо» (Україна, Київ). 3:1. Голи: Ярмоленко, 9, Воссен, 17 (п), Кумордзі, 37, де Кеулер, 40.
«Генк»: Кетелеш, Нгконга (Сімайс, 53), Мбоджі, Кулібалі, Чіманга, Гайленд, Кумордзі (Геркенс, 88), Буффель, Камю (де Кеулер, 18) Гор’ю, Воссе. Тренер — Маріо Бен.
«Динамо»: Коваль, Гусєв, Хачериді, Драгович, Тремулінас, Сидорчук, Велозу, Ленс (Безус, 55), Беланда (Макаренко, 72), Ярмоленко, Ідейє. Тренер — Олег Блохін.
Рефері — Дуарте Гомеш (Португалія).
Генк. «Кристал Арена». 19 000 глядачів. 7 градусів.
Найтитулованіший клуб України ніяк не може вийти зі смуги невдач. Невиразний виступ у національному чемпіонаті доповнюються ще й конфузами в єврокубках. Цього разу кияни за всіма статтями поступилися бельгійському «Генку».
Скажу вам відверто, що з самого початку все пішло шкереберть. Чорний кіт перебіг дорогу, коли я виходив з дому. Потім затримка рейсу, заміна літака, через що знадобилося майже шість годин, щоб дістатися Льєжа...
Надто швидко динамівці відкрили рахунок. Ярмоленко зіграв в стінку з... оборонцем «Генка» Мбоджі, котрий вивів киянина на ударну позицію. Андрій влучно пробив повз Кетелеша, котрий уже лежав. А потім немов чорний ураган нашої невдачі налетів на стадіон...
Господарі відігралися ближче до середини першого тайму: Воссен реалізував пенальті за порушення проти найкращого виконавця в складі «Генка» — Кумордзі. Ключові моменти цієї зустрічі відбулися наприкінці першого тайму. За 8 хвилин до перерви Кумордзі вивів бельгійців уперед, а незабаром де Кеулер довів справу до 3:1.
Після перерви «синьо-білі» не змогли забити бодай м’яча, щоб спробувати зберегти інтригу. Більше того, якщо удача була б на боці форвардів «Генка», все могло закінчитися для киян розгромом.
Чи були моменти у гостей на полі затишного стадіону «Кристал Арена»? Звичайно. На 14-й хвилині рахунок міг стати 0:2, але після удару Велозу зі штрафного воротар зумів упіймати м’яч. Тоді склалося враження, що гості впевнено контролюють перебіг зустрічі. Але це було оманливе враження — кияни «подарували» господарям уже згаданий пенальті.
Хоча, пропустивши, підопічні Олега Блохіна повністю володіли ініціативою й заходилися один за одним створювати небезпечні моменти біля воріт суперника. Спочатку після хльосткого удару Велозу м’яч влучив у поперечину. Потім Моджабі після гострого прострілу Ярмоленка ледь не зрізав м’яч у власні ворота. Незабаром непогану подачу на дальню стійку зробив Беланда, однак Ідейє не дотягнувся до м’яча. У наступному епізоді той самий Браун прицільно пробив у ближній кут, але чудово зреагував Кетелеш.
На жаль, кияни, не реалізувавши свої моменти, дещо заспокоїлися. І сталося те, про що ми вже згадували. Суперник перехопив ініціативу і завдав нищівного удару. Щоправда у доданий до першого тайму час кияни могли скоротити різницю до одного м’яча, провівши гол у роздягальню: Гусєв зі штрафного пробив у дальній кут, але трохи забракло влучності.
Після відпочинку динамівці спробували забити швидкий гол, що було цілком логічно. Вони пішли вперед великими силами, але досягти результату їм ніяк не вдавалося. І, зрештою, підопічні Олега Блохіна змирилися з гіркою долею в цьому поєдинку й практично не атакували.
— Сказати, що я засмучений, — значить нічого не сказати, — такими словами почав спілкування з журналістами Олег Блохін. — Я навіть уявити не міг, що ми програємо 1:3. Почалося з того, що без моментів створили собі пенальті. Потім два стандарти програємо. В обороні після пенальті діялося щось незрозуміле. Адже після забитого голу ми створювали моменти, контролювали гру. Не скажу, що «Генк» зіграв краще, але багатьох своїх футболістів просто не впізнавав.
— Чому команда не рухається вперед?
— Вона рухається. Те, що ми програли, не означає, що стоїмо на місці. Хочете зняти Блохіна? Напишіть! Ви бачите лише негативні моменти. Я вже звик до цього, мене цим не здивувати. Ставиться запитання, спрямоване як удар по тренеру.
— Можливо, футболісти не хочуть з вами працювати?
— Без відповіді на це запитання. Поставте його футболістам. Вам так боляче? А мені, виходить, не боляче...
— Як, скажіть, гравці своїх національних збірних із завидними фізичними даними — Хачериді та Драгович — могли так легко програвати боротьбу в повітрі в своєму карному майданчику?
— Треба подивитися, як вони програвали і що потрібно змінювати.
— Чи не був цей матч програний ще до виходу на поле, бо психологічний стан гравців явно не найкращий?
— Ми ж повели 1:0, як це команда не налаштувалася? Мали моменти. Можу погодитися, що футболістів важко було пізнати. Я беру поразку на себе, а за їхню гру ми футболістам усе розповімо...
Отже, «Генк» здобув заслужену перемогу, завдяки чому справедливо забезпечив собі перше місце в групі. А от киянам 12 грудня в завершальному турі доведеться на полі НСК «Олімпійський» ще поборотися з австрійським «Рапідом» за другий рядок у турнірній таблиці.
Генк—Київ.
Фото Володимира КОТЛЕНКА.
Повітряна боротьба Олега Гусєва (ліворуч).
