Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом» (№ 7304), який врегульовує порядок співробітництва України з Міжнародним кримінальним судом.

Міністерство юстиції України, яке розробляло цей документ, звернуло увагу, що у 2014 і 2015 роках Верховна Рада України вже скористалася можливістю для держави, яка не є учасницею Римського статуту, визнати юрисдикцію суду відповідно до пункту 3 статті 12 Римського статуту та схвалила дві заяви до МКС про визнання його юрисдикції щодо конкретних ситуацій: щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, та щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами російської федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян».

Водночас 2 березня 2022 року за поданням держав-учасниць Римського статуту Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду оголосив про відкриття розслідування ситуації в Україні щодо скоєння на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.

Ухвалений закон якраз і запроваджує порядок та механізм співпраці компетентних органів України з Міжнародним кримінальним судом.

Зокрема, ухвалені зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК) передбачають, що: до особи, стосовно якої надійшло прохання МКС про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; розмір застави не визначається при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; службова особа, яка здійснила затримання особи, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом або стосовно якої надійшло прохання про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, уповноважується роз’яснити затриманій особі її право надати згоду на передачу до МКС у спрощеному порядку.

Крім того, КПК доповнюється новим розділом «Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом», у якому визначаються обсяг і порядок такого співробітництва, центральні органи України щодо співробітництва з МКС; передання кримінального провадження в рамках співробітництва з МКС; виконання прохання суду про надання допомоги; конфіденційність та захист відомостей, які стосуються національної безпеки України; забезпечення збереження доказів. Також у цьому розділі прописано порядок тимчасової передачі особи до МКС для проведення процесуальних дій,  права особи, стосовно якої надійшло прохання суду про співробітництво, особливості затримання осіб, які розшукуються МКС або стосовно яких надійшло прохання про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, транзитного перевезення особи, яка передається до МКС, виконання рішень Міжнародного кримінального суду.

Зміни, пов’язані із безпекою та правами особи, стосовно якої застосовано тимчасовий арешт чи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на прохання МКС, цим законом також внесено до Кримінально-виконавчого кодексу України та законів «Про попереднє ув’язнення» і «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

На пропозицію Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності до розділу ІХ-2 «Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом» КПК додано примітку, яка передбачає, що: «Дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію МКС, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України».

До набрання Римським статутом чинності для України цей закон застосовується з урахуванням заяв України про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.

Голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко у коментарі «Голосу України» повідомив, що внесені до Кримінального процесуального кодексу України зміни дають Міжнародному кримінального суду необхідний інструментарій для проведення розслідування. «У 2014 і 2015 роках Верховна Рада уже підтримала дві заяви до Міжнародного кримінального суду та погодилася на його юрисдикцію. Тож ухвалення закону щодо порядку співробітництва з МКС – це той необхідний крок, який дозволить суду виконувати свої функції щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини, злочини проти людяності та акти геноциду на території України», – зазначив він, зауваживши, що загалом міжнародна система кримінального судочинства має допоміжний характер щодо національної системи права та спрацьовує тоді, коли національного судочинства недостатньо для покарання злочинців. «Наша судова система та органи прокуратури ефективно виконують свої завдання щодо притягнення винних у злочинах до відповідальності, однак я вважаю, що доцільно передавати затриманих воєнних злочинців до Міжнародного кримінального суду. Оскільки міжнародний договір про Римський статут підписали понад 150 держав, то МКС користується вагомим авторитетом, а його справи набувають значного розголосу та мають велике значення для розвитку міжнародно-правової практики», – сказав голова комітету, звернувши увагу, що Україна уже дуже тісно співпрацює із Міжнародним кримінальним судом, зокрема, запросила прокурора та представників МКС, які збирають докази скоєних росією на території України злочинів, створено міжнародну слідчу групу, надаються усі необхідні можливості для документування злочинів. «А з ухваленням цього закону і на юридичному рівні забезпечено усі необхідні для ефективного розслідування умови», – наголосив Олександр Мережко.

До речі, в середині квітня цього року Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан під час спільної із Генеральним прокурором України Іриною Венедіктовою поїздки до Бучі заявив, що є розумні підстави вважати, що там вчинялися злочини, які підпадають під юрисдикцію МКС.

У зв’язку з цим Ірина Венедіктова відзначила важливість того, що Прокурор МКС Хан побачив наслідки та свідчення жахливих злочинів рф на власні очі та щирий у своєму прагненні невтомно працювати заради верховенства права та справедливості для жертв і потерпілих.

Довідково

Міжнародний кримінальний суд – міжнародна інституція, створена відповідно до Римського статуту, що розпочала роботу у 2002 році.

МКС здійснює розслідування та судовий розгляд справ щодо осіб, обвинувачених у найтяжчих злочинах: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин агресії.

Україна підписала, проте не ратифікувала Римський статут, а отже, не є учасницею МКС. Відтак наша держава скористалася передбаченим пунктом 3 статті 12 Римського статуту механізмом визнання юрисдикції Суду ad hoc – щодо конкретних злочинів, учинених у конкретний період часу. 

Cпівробітництво України з МКС розпочалося у 2014 році, коли Верховна Рада звернулася із заявою щодо визнання його юрисдикції у розслідуванні злочинів у справі Майдану.