Спираючись на резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року № A/RES/59/26 "Святкування шестидесятої річниці закінчення Другої світової війни" та від 2 березня 2010 року № A/RES/64/257 "Шістдесят п’ята річниця закінчення Другої світової війни", а також Закон України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 25, ст. 191),
вшановуючи вклад всіх націй і народів у перемогу над нацизмом,
усвідомлюючи потребу в наданні політичної оцінки системним практикам знецінення, перекручення та маніпулювання Російською Федерацією моральним спадком учасників Другої світової війни та перемоги над нацизмом,
напередодні Дня пам’яті та примирення 8 травня і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня, які відзначаємо в умовах повномасштабної військової агресії Росії проти України, що супроводжується численними воєнними злочинами з боку російської армії та військово-політичного керівництва,
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
1. Схвалити Заяву Верховної Ради України з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом та про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом (додається).
2. Доручити Голові Верховної Ради України забезпечити невідкладне направлення тексту Заяви до урядів і парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей.
3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК
м. К и ї в
3 травня 2022 року
№ 2235–ІХ
ЗАЯВА
Верховної Ради України
з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом та про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом
Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв Другої світової війни, яка стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства, забравши життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.
Українці під час цієї війни відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в усіх арміях Антигітлерівської коаліції та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. Усьому світу відомі імена тричі Героя Радянського Союзу Івана Кожедуба – найрезультативніший льотчик-винищувач союзників у Другій світовій війні; двічі Героя Радянського Союзу Ахмет-Хана Султана – видатного льотчика-винищувача, який гордо називав себе кримським татарином; Ніколаса Міньо та Ніколаса Орешко – солдатів армії США, нагороджених найвищою військовою відзнакою – Медаллю Пошани; Анни Храпливої – однієї із перших українок – добровольців Канадського жіночого корпусу, відзначеної медаллю Британської Імперії; вояка Червоної армії та УПА Петра Федуна, нагородженого найвищими відзнаками УПА – Золотим Хрестом Бойової Заслуги і Золотим Хрестом Заслуги, та багатьох інших. Крім цього, понад 2600 українців, які рятували євреїв від знищення в часи Другої світової війни, удостоєні звання Праведників народів світу.
Українська земля в період Другої світової війни була одним із основних полів битви, на якому ми втратили вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. Така страшна ціна перемоги. Саме тому вшанування подвигу та пам’яті ветеранів, які боролися з нацизмом і перемогли його, та всіх, кого торкнулась війна, є моральним обов’язком українців.
Зараз, як і вісімдесят років тому, Україна воює з підступним агресором, але сьогодні це путінська Росія. Держава, яка так само посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, так само намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у всій Європі, яка так само говорить про свою виключність у намаганні нав’язати власний світогляд іншим. Єдина відмінність полягає в тому, що у 1939–1945 роках ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – сучасна російська версія нацизму. І триває ця боротьба щоденно вже понад вісім років.
Однією із причин агресії з боку Російської Федерації стало те, що впродовж останніх десятиліть відзначення перемоги над нацизмом вона поступово перетворила його у культ, метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу "головного переможця".
Натомість Україна послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. Адже жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Кожна нація, яка зробила свій внесок у перемогу над нацизмом, має моральне право пишатися цією шляхетною справою, однак жодна країна не може претендувати на одноосібне привласнення собі статусу країни-переможниці і тим більше заявляти, що в світовій війні могла перемогти без допомоги інших.
Історія Другої світової війни вчить нас, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці, і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні. І найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.
Тому сьогодні, як і у середині минулого століття, ми захищаємо свою землю і свою Вітчизну від агресора-окупанта, що дає нам додаткових сил і право на відчайдушний спротив. Ми ніколи не були загарбниками, як нацисти чи рашисти, тому правда і сила на нашому боці. Саме тому ми не маємо права програти, бо для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності. Тож так само, як ми разом з усім цивілізованим світом перемогли нацизм у Другій світовій війні, зараз маємо перемогти рашизм.
Натомість Російська Федерація, яка за три десятки років брала участь у ряді війн та військових конфліктів як країна-агресор та як союзник диктаторських режимів, уже вчинила величезну кількість воєнних злочинів та злочинів проти людства. У діях російських збройних сил є щонайменше ознаки геноциду проти українських громадян. Такими діями Російська Федерація втратила будь-яке моральне право апелювати до спадщини перемоги над нацизмом, адже своїми діями вона де-факто повторює нацистські злодіяння і оскверняє пам’ять про подвиги ветеранів та учасників Другої світової війни.
У зв’язку з цим Верховна Рада України:
заявляє про неприпустимість монополізації Російською Федерацією перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яка є спільним досягненням Антигітлерівської коаліції та визвольних рухів, а сама війна – спільною трагедією народів світу;
наголошує, що злочини Російської Федерації в Україні мають бути зупинені, а російський путінський режим – засуджений і переможений спільними зусиллями всього цивілізованого світу;
переконана, що після перемоги у російсько-українській війні наша держава та Український народ гідно вшановуватиме нове державне свято перемоги над сучасним нацизмом, що об’єднає усе суспільство.
Перемогли нацизм – переможемо і рашизм!
Слава Україні!