На знімку: принадлива Бистриця Надвірнянська.
Початок травня в Івано-Франківську завжди асоціювався із велелюддям та міжнародними фестивалями. Адже День міста 7 травня тут святкували щороку по-іншому, та завжди – по-галицьки вишукано.
Нині маємо так само багато гостей, однак із іншої, не святкової причини. Через російську навалу у комфортному прикарпатському обласному центрі вимушено знайшли тимчасову домівку десятки тисяч переселенців із охоплених вогнем регіонів.
На знімку: прикритий від бомбвардувань пам’ятник Адаму Міцкевичу.
Нам би так хотілося показати гостям свій Івано-Франківськ у всій красі. Продемонструвати досягнення у різних сферах, зокрема культурні та історичні надбання. Та передусім прагнемо, щоб внутрішньо переміщені особи (сухий канцелярський термін), кожен із тих, хто ступив на прикарпатську землю, відчув гостинність і щирість місцевих жителів.
На знімку: Івано-Франківськ цієї пори заквітчаний.
Ми не зважаємо на російську мову чи суржик, ми все розуміємо… Але вітаємо намагання перейти на українську. Прагнемо полегшити адаптацію після важкої евакуації та особливо – після перебування під прицілом ворога, болю через втрати рідних і близьких, усього нажитого… Уявляємо себе на місці тих, хто під обстрілами добирався до безпечних місць, тижнями сидів у підвалі без шматка хліба та води, без засобів комунікації та у відчаї і страху перед завтрашнім днем. Та що там – перед наступною хвилиною… Тут – аби вижити після чергового бомбардування, зуміти сяк-так, десь у дворі чи в парку, поховати загиблих…
Ми все розуміємо… І будь-що прагнемо, щоб ці жахіття не торкнулися прикарпатської землі. І подумки щиро дякуємо тим людям, котрі мимоволі стали щитом для нас – мешканцям Бучі та Бородянки, Ірпеня та Ворзеля, Херсона і Харкова, Маріуполя та Волновахи…
Біля одного із освітніх закладів Івано-Франківська щодня – великі черги. За розмовами та категорією людей одразу розуміється, що це гнані війною мешканці із охоплених вогнем регіонів. Вони терпеливо очікують на фінансову допомогу від ООН: тут якраз відбувається подача заявок. На запитання, чи мають якісь претензії, втомлено відповідають, що все влаштовує, аби лише швидше закінчилася ця незрозуміла й досі не прийнята серцем війна… Розповідати про себе не хочуть: а що тут говорити – історія в усіх майже однакова…
Хочеться якось скрасити перебування гостей у нашому місті. Пропонуємо екскурсії. Івано-Франківськ має унікальну особливість, адже розташований у межиріччі Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської. Є гарні міські озера – надзвичайна приваба. Й десь відчувається серцем біль біженців: а от у нас там – так само краса… була…
Попри все – просимо скористатися можливістю насолодитися принадами Прикарпаття, зокрема Івано-Франківська. Як висловився нещодавно мешканець Харкова та журналіст «Суспільного» Роман Кривко, «ми насправді мало знаємо свою країну, і війна дала унікальний шанс пізнати інші регіони. Варто скористатися цим шансом для об’єднання країни».
Івано-Франківська область.
Фото автора.
