Трагедія, яка нещодавно сталася на Миколаївщині, вразила всю країну. Окупанти влучили в будівлю обласної державної адміністрації і це забрало життя 38 державних службовців, які просто виконували свою роботу. І це не враховуючи поранених і зниклих безвісти. Раніше в Харківській ОДА загинули 29 держслужбовців під час виконання обов’язків у адміністративній будівлі.
 
Із самого початку війни, 24 лютого 2022 року, не лише військові, правоохоронці, прикордонники, рятувальники, а й сотні тисяч держслужбовців, комунальників, енергетиків, медиків, водіїв, залізничників, журналістів, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, забезпечують функціонування державних інституцій – безперебійну професійну роботу органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єктів критичної інфраструктури, а також висвітлення всіх жахів війни у ЗМІ та донесення інформації про звірства загарбників до світової спільноти.
 
Працівники закладів охорони здоров’я, наприклад, продовжують надавати необхідну медичну допомогу всім, хто її потребує, ризикуючи власним життям, виконують свій професійний обов’язок, у тому числі в зонах ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих територіях. Із початку повномасштабної війни до кінця квітня 2022 року під час виконання службових обов’язків загинули дев’ять працівників закладів охорони здоров’я Житомирської, Київської, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської областей, поранено 44 працівники (вогнепальні поранення, важкі поранення, включаючи травматичні ампутації та вогнепальні поранення в голову).
 
Із огляду на ці факти, велика група народних депутатів, які представляють у парламенті різні фракції та групи, об’єдналися і виступили ініціаторами ухвалення в парламенті проекту закону про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності (№ 7353).
 
Парламентарії наголошують, що нині відсутні будь-які законодавчі гарантії захисту публічних службовців, працівників об’єктів критичної інфраструктури, журналістів або членів їхніх родин у разі загибелі (смерті) годувальника або поранення під час виконання службових обов’язків у період війни. Натомість для військовослужбовців такі гарантії нормативно визначено ще з 1991 року, йдеться в пояснювальній записці, яка супроводжує законопроект № 7353. Це і закон про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також постанови Кабінету Міністрів від грудня 2013 року, від 29 квітня 2016 року та лютого 2022 року.

Законотворці пропонують визначити такий рівень одноразової допомоги особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, працівникам об’єктів критичної інфраструктури, журналістам або членам їхніх родин: у разі загибелі (смерті), що настала внаслідок поранення (контузії, травми) – один мільйон гривень; у разі встановлення групи інвалідності від ІІІ до І, що настала внаслідок поранення (контузії, травми) – у розмірі від 200 до 800 тисяч гривень.
 
Народні депутати, впроваджуючи такі зміни у вітчизняне законодавство, спиралися на досвід країн–членів Європейського Союзу з аналогічних правовідносин. Так, в Естонській Республіці закон про публічну службу передбачає: якщо службова особа загинула під час виконання покладених на неї обов`язків чи протидії загрозі, її утриманцям виплачується одноразова допомога в розмірі 20-річної середньої зарплати такої особи. Законом про оплату праці посадових і службових осіб державних і місцевих органів влади Латвійської Республіки визначено: якщо посадові особи отримали поранення чи каліцтво, їм виплачується одноразова допомога в разі тяжкої шкоди здоров`ю – 10 000 євро, у разі ушкодження здоров`я середньої тяжкості – 5000 євро.
 
Законотворці наголошують, що законопроект, який посилює захист державних службовців в умовах війни, реалізовується під патронатом Першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка. Вказується також і на те, що ініціативу підтримують Національне агентство з питань державної служби та Міноборони. Його положення підготовлені у співпраці з Секретаріатом Кабінету Міністрів, МОЗ, Мінсоцполітики, Мінагрополітики, Мінфіном, Мін’юстом, секретаріатами Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Комітету з питань соціальної політики та захисту ветеранів.

Реалізовувати положення закону, в разі його ухвалення, мають намір за рахунок резервного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів та з урахуванням частини першої статті 24 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Водночас, уточнення кількості випадків загибелі або поранення осіб під час виконання обов’язків здійснюватимуть, починаючи з 24 лютого 2022 року й аж до завершення воєнного стану. А відтак точні фінансово-економічні розрахунки поки що надати неможливо, кажуть народні депутати. Однак спираються на вже наявні дані. На кінець квітня 2022 року кількість загиблих державних службовців – 67 осіб. Загальна їх чисельність – 171 тисяча фактично працюючих. Тобто загинуло 0,039 відсотка держслужбовців, що в сумах виплат становитиме 67 мільйонів гривень. Кількість загиблих працівників закладів охорони здоров’я становить 9 осіб, загальна чисельність – 420 тисяч (тобто 0,002 відсотка). Передбачається, що для реалізації законопроекту залучатимуть додаткові кошти, що надходять до державного бюджету від міжнародних організацій, у тому числі в формі грантів та безповоротної допомоги. Майбутні видатки держбюджету на виплату одноразової грошової допомоги є неспівмірними з ціною життя, обсягом шкоди здоров’ю від важких поранень, яких зазнали службовці, виконуючи свій обов’язок перед державою, наголошують законотворці.

Основні положення проекту:

– законодавчо визначити гарантію виплати одноразової допомоги, випадки її виплати, обставини, за яких можлива виплата;

– покласти вимогу із відшкодування здійснених коштом державного бюджету виплат – на державу-агресора, відповідно до міжнародного права;

– встановити, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів;

– визначити коло осіб, на яких поширюється дія закону;

– передбачити ретроактивну норму щодо застосування закону з дня оголошення воєнного стану, а саме з 24 лютого 2022 року.