Впродовж багатьох років науковці та практики щоденно вирішують питання професійної підготовки фахівців для виконання актуальних завдань державного будівництва. Про здобутки і плани вітчизняної наукової школи парламентаризму «Голосу України» розповіла Валентина Гошовська – завідувач кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук, професор, народний депутат України попередніх скликань, засновник і керівник Наукової школи вітчизняного парламентаризму.
Валентина Андріївна, сьогодні багато хто не лише в Україні, але й в зарубіжних країнах, які прийнято вважати «еталоном демократії», говорить про необхідність удосконалення роботи представницьких органів влади, підвищення рівня професіоналізму парламентарів, налагодження більш тісної та ефективної взаємодії між владою та громадянським суспільством. Чому так відбувається? Чим обумовлені такі запити?
– Видатний політичний діяч, ключова фігура у розвитку дипломатичної практики XIX століття Клемент фон Меттерніх говорив, що «представницьке правління – це інструмент, на якому можуть грати лише блискучі музиканти, настільки він складний та примхливий». Ці слова, безумовно, не втратили своєї актуальності і сьогодні. Навіть більше – на фоні численних викликів сучасній демократії саме проблема підвищення рівня професіоналізації та компетентності депутатів представницьких органів влади (перш за все парламенту), набуває особливого значення, стає центральною у сучасному політико-управлінському дискурсі. Це не повинно дивувати, а тим більше шокувати (хоча подібні заяви з’являються час від часу як спроба продемонструвати «гіперболізацію» проблеми), оскільки вимоги суспільства до своїх представників постійно зростають – і не безпідставно. Світ стає більш відкритим, динамічним, з’являються нові проблеми, які потребують оперативного втручання та ефективного вирішення. Відповідно ті, на кого покладені ці завдання, ті, кому громадяни делегували частину своїх повноважень, повинні відповідати новим викликам на різних рівнях. А якщо не виходить – швидко поступитися місцем тим, хто здатний вирішити суспільноважливі проблеми. Тому просто професіоналізації представницької влади давно недостатньо, потрібне й ще постійне самовдосконалення, підвищення рівня компетентності, врахування сучасних трендів та знань, які з’являються ледь не щодня.
Наскільки зазначене питання актуальне для нашої країни?
– Про актуальність та важливість даного питання для України годі й говорити. Саме тому впродовж багатьох років науковці та практики у сфері парламентаризму і парламентської діяльності, об’єднані у Наукову школу вітчизняного парламентаризму, щоденно вирішують питання професійної підготовки фахівців для виконання актуальних завдань державного будівництва. Серед цих завдань є й, зокрема ті, що забезпечують ефективне функціонування парламентсько-президентської форми правління, створюють умови для задоволення інтересів усього українського народу тощо.
Своєю щоденною працею ми наближаємо той день, коли в Україні станеться своєрідний «інтелектуальний вибух», і серед активних виборців та майбутніх публічних управлінців буде велика кількість тих, хто здобув професійну кваліфікацію «Магістр з публічного управління та адміністрування» за освітньою програмою «Парламентаризм і парламентська діяльність».
Які здобутки ми маємо у цій царині? Можливо, щось потрібно змінити або модернізувати?
– На сьогодні в Україні за освітньою програмою «Парламентаризм і парламентська діяльність» вже підготовлено понад тисячу магістрів. Однак цього недостатньо, оскільки як не можливо стати «країною в смартфоні» без повної діджиталізації населення або культурною нацією – без оволодіння культурно-історичним надбанням свого народу, так і не можливо стати розвиненою державою без професійно підготовлених фахівців.
При цьому важливо розуміти, що без застосування нових знань у сфері публічного управління ефективне управління державою – фактично нездійсненне завдання. Що у підсумку може призвести до ще більшого відставання нашої країни від розвинутих держав світу. Вирішити цю проблему здатні професійно підготовлені фахівці, причому не стільки у галузі політології, економіки чи права, скільки у сфері парламентаризму і парламентської діяльності. Адже саме від ефективної діяльності представницьких органів влади залежить загальна ефективність публічного управління та, у підсумку, держави як такої.
Наголошую на тому, що у цьому напрямі вже дуже багато зроблено. Парламентаризм та парламентська діяльність в науці державного управління пройшла свій шлях від легітимації (визнання науковою спільнотою) до інституціоналізації (офіційного запровадження у навчальні плани і програми з підготовки фахівців за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування») та має значний вплив на суспільну думку та систему публічного управління.
За цим напрямом захищено достатньо кандидатських і докторських дисертацій, у яких, зокрема, вперше науково обґрунтовані питання ціннісного ставлення до парламентської діяльності, особливостей структуризації парламенту, інноваційних процесів і технологій парламентської діяльності тощо. Створено значну кількість наукових (навчально-наукових) продуктів, в яких вперше визначено стандарти і компетентності парламентської діяльності, сучасні моделі реалізації народного представництва у державотворчому процесі України, особливості ролі політичної культури у забезпеченні єдності та консолідації українського суспільства, механізмів запобігання та протидії політичній корупції в органах представницької влади в Україні. Нарешті, що вкрай важливо, на науково-практичному рівні розмежовано питання парламентаризму, які досліджуються в різних галузях науки – політичній, правовій, публічному управлінні.
Якою є роль у зазначених процесах кафедри парламентаризму, наукової школи, Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби?
– Парламентаризм як складова частина публічного управління вперше системно почав досліджуватися саме на кафедрі парламентаризму відповідною Науковою школою, яка офіційно зареєстрована у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби. Наукові здобутки школи давно вже задають тренд у галузі суспільних наук, а також сприяють практичному впровадженню передових механізмів та технологій парламентської діяльності в роботу вітчизняних представницьких органів влади.
На сьогодні в умовах парламентсько-президентської форми правління в Україні формуються нові відносини між державою та суспільством. Вони стають більш прозорими, зрозумілими, професійними та партнерськими. Саме тому наука про народне представництво, суверенітет народу, суверенітет парламенту посідає значне місце в галузі знань 281 «Публічне управління та адміністрування». Зокрема, освітня програма «Парламентаризм і парламентська діяльність» допомагає сформувати такі нові компетентності управлінця, як вміння формувати та утримувати коаліції, бути лідером, винахідливо, креативно та інноваційно розробляти, приймати та впроваджувати на практиці політико-управлінські рішення, ефективно працювати у команді тощо.
Дуже часто навчальні заняття для студентів проводяться разом із народними депутатами України різних скликань, у дискусіях і полілогах, в аудиторіях та сесійній залі, у форматі обміну кейсами з проблем парламентської діяльності.
Це далеко не повний перелік тих особливостей, які відрізняють освітню програму «Парламентаризмі і парламентська діяльність» від інших. Згадаємо й навчальну практику студентів у Верховній Раді України, навчання за програмою академічної мобільності, продовження навчання в аспірантурі чи докторантурі. Нині на кафедрі парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка навчається 73 магістра, 52 аспіранта, 4 докторанта. У грудні 2021 року успішно захистили дипломи 122 магістра, серед них – 7 народних депутатів України ІХ скликання.
Зазначу, що на сьогодні ми маємо справді професійний парламент, який гідно справляється з викликами, які постали перед нашою державою. І тому дуже приємно, що багато народних депутатів, передусім від фракції монобільшості, знаходять час для того, аби підвищити рівень своє компетентності, отримати нові знання, перейняти передовий світовий досвід та найкращі кейси з парламентаризму та парламентської діяльності. Так, це не просто, потребує багато зусиль та часу, однак результат того вартий. Підтвердженням цього є високі бали, які народні депутати отримують на випускних іспитах – причому мова йде про комп’ютерні тести, що нівелює людський фактор. У минулому році були народні обранці, які отримували сто балів зі ста – і це не може не радувати. Адже наша головна мета – якісна підготовка професійних управлінців, і коли вони підтверджують це на випускних випробуваннях, то це найкраща оцінка нашої роботи.
Саме для цього у наших студентських аудиторіях завжди викладають висококваліфіковані спеціалісти – народні депутати України різних скликань, серед них і нардеп від партії «Слуга народу» – Володимир Крейденко, заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури, який захистив дисертацію у сфері державного управління та отримав ступінь кандидата наук. Також викладають посадові особи органів публічної влади, провідні вітчизняні експерти та аналітики. Їх головне завдання – підготувати справжніх професіоналів у сфері публічного управління, а також парламентаризму і парламентської діяльності. Адже всі ми розуміємо, що професіонал – це передусім той, кому довіряють. А якщо у публічній владі не професійна особа, то виникають різного роду проблеми. Наприклад, індекс глобальної конкурентоспроможності (https://gtmarket.ru/ratings/global-competitiveness-index) свідчить, що Україна у GCI з 2015 по 2019 рік перемістилася з 79 місця на 85 (зі 137 країн світу). Кожна країна за цим рейтингом оцінюється на основі аналізу 333 критеріїв, що відповідають таким базовим показникам, як стан економіки, ефективність уряду, стан ділового середовища, стан інфраструктури тощо.
Виходячи з цього, саме Верховна Рада України, обласні та місцеві ради, територіальні громади (фактично всі представницькі органи влади), а також центральні органи державної влади мають стати головними замовниками (стейкхолдерами) у професійній підготовці молодих фахівців. А освітня програма «Парламентаризм і парламентська діяльність» дозволить їм отримати всі необхідні компетентності для здійснення ефективної управлінської діяльності.
Що потрібно для того, аби вступити до Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби?
– У 2022 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка оголосив набір студентів за двома програмами «Парламентаризм і парламентська діяльність» – для денної (2 роки) та заочної (1,5 роки) форм навчання (https://vstup.knu.ua/rules). Для вступу на ці програми вступники мають врахувати свій попередній освітній рівень і пройти наступні процедури:
– на основі ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) можуть за вибором складати внутрішні іспити в Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби. Для цього мають подати заяву до приймальної комісії з 15 липня по 22 липня 2022 року. Внутрішні іспити відбудуться з 23 липня по 30 липня 2022 року. Або можуть подати результати ЄВІ та ЄФВВ, як ті, що вступають на основі ступеня бакалавра;
– на основі ступеня бакалавра мають зареєструватися з 24 квітня по 17 травня 2022 року (до 18:00) в особистих електронних кабінетах для складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ). ЄВІ відбудеться 22 червня 2022 року; ЄФВВ – у два етапи: 20 червня 2022 року; 1 липня 2022 року.
Тож із радістю запрошую всіх бажаючих до нас на навчання!
