Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував за підтримку незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України з боку дружнього Нідерландського народу, а також за надання важливої фінансової, гуманітарної та військової допомоги.
«Зокрема, варто відзначити прийняття вашою країною рішення про постачання Україні легкої та важкої зброї, рішучу та цілеспрямовану позицію Нідерландів щодо санкційного тиску на рф, надання вами допомоги багатьом тисячам українцям, які змушені були рятуватися від війни за кордоном. Ми бачимо реальні дії вашої країни, і вони звучать голосніше, ніж будь-які слова», — закцентував Руслан Стефанчук.
Він наголосив, що набуття повноправного членства України в ЄС є стратегічним курсом нашої держави і послідовним прагненням Українського народу.
«Щиро сподіваємось на підтримку Королівства Нідерландів і вашого Уряду у наданні Україні статусу кандидата на членство в ЄС», — зазначив Руслан Стефанчук.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України
Ми з вами та не відступимо, аж поки в Україні не запанує мир і демократія, — Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте звернувся до Верховної Ради України
«Моя країна з вами, інші члени європейської родини також разом із вами. Ми будемо з вами та не відступимо, поки мир, свобода та демократія знову не запанують в Україні та не здійсниться правосуддя», — наголосив Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте під час звернення до Верховної Ради України. Він також наголосив, що Нідерланди зроблять усе можливе, щоби дати тимчасовий прихисток тисячам українців доти, поки вони не зможуть повернутися безпечно до домівок і родин.
«5-го травня ми святкували День звільнення Нідерландів. Цього року у нас було інакше відчуття через ту війну, що триває в Україні. Як ніколи раніше ми усвідомлювали, що свобода не дається без плати, свобода дається за високу ціну та у цій біді не можна полишати друзів», — зауважив Марк Рютте.
«російська агресія проти вашої країни нещадна та руйнівна. Вона заснована на абсолютній брехні. І дії росії спричинили те, що тисячі людей втратили життя, школи, лікарні. Від бомбардування руйнуються міста, і люди мають тікати від своїх рідних місць і своїх домівок зі своїми родинами», — зазначив Прем’єр-міністр Нідерландів та додав, що російська навала потужна — і боротьба з нею робить мужність Збройних Сил України ще більш надзвичайною в очах світу.
«путін думав, що зможе ізолювати Україну та поділити демократичні сили світу своєю швидкою військовою перемогою. Але він помилявся. Насправді він дуже прорахувався, тому що трапилося саме протилежне його намірам», — наголосив Марк Рютте.
До того ж, він акцентував, що сила демократії на Заході об’єднані як ніколи: «Ця війна — це війна за майбутнє демократії, міжнародну правовладність. Ідеться за право суверенного народу обирати свою дорогу в житті; про вашу та нашу свободу».
Він також зазначив, що саме тому колективні санкції, накладені на росію, є безпрецедентними. «Ніколи раніше такого інструменту не вживали так швидко, прямо та з таким обсягом. Вважаю, що ми маємо зробити більше та якомога швидше, і зупинити купівлю російської нафти», — акцентував Марк Рютте та додав, що Нідерланди готові це зробити разом із партнерами й союзниками без вагань. «Санкції мають діяти, аж поки російська агресія не закінчиться — і не відновиться український суверенітет», — наголосив він.
Зі свого боку, Марк Рютте також зауважив, що така сама політика підтримки України стосується й надання військового обладнання: «Нідерланди — це одна з багатьох країн, що підтримують Україну в такий спосіб: від протитанкових і протилітакових засобів на першій брутальній фазі цієї війни. А тепер на новій фазі в боротьбі за Донбас».
«Щоби здійснилося правосуддя, потрібно з’ясовувати факти, збирати докази та з’ясовувати правду якомога швидше. І ми в Нідерландах маємо Гаагу як правосудну столицю світу, і ми відчуваємо з цього приводу особливу відповідальність. Ось чому Нідерланди надсилають велику групу судових експертів до України у тісній спільній праці з Міжнародним кримінальним судом, таким чином щоб правосуддя відбулося своєчасно», — акцентував Прем’єр-міністр країни.
Він також додав, що Нідерланди розуміють із власного досвіду, що потрібен час задля здійснення правосуддя: «Уже вісім років майже ми завершуємо розгляд російської відповідальності за збиття рейсу МН17 біля Донецька, і поступово наближаємося до розв’язки. Я дякую українським друзям за їхню підтримку у цій боротьбі за правосуддя».
Продовжуючи цю тему, Марк Рютте наголосив, що Нідерланди працюватимуть так само наполегливо, щоби забезпечити правосуддя, коли розглядатимуться жахливі злочини, що «росія скоює проти України та відважного Українського народу».
«Перед війною Україна вже була цінним членом європейської родини. І від 2017 року ми маємо вже офіційну Угоду про асоціацію з Європейським Союзом», — зауважив Прем’єр-міністр Нідерландів і додав, що найважливіше, щоб члени ЄС залишалися єдиними та об’єднаними у своїй підтримці України проти російської агресії, навіть якщо доведеться платити дорогу ціну за цю підтримку. «Ми маємо спільно працювати, щоби відродити та відбудувати Україну так, щоб Україна стала ще ближчою до Європейського Союзу».
Насамкінець Прем’єр-міністр Нідерландів процитував, як він зауважив, «святі слова Державного Гімну України:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм, любі браття, у своїй сторонці».
«Любі друзі, я від щирого серця вірю, що демократія переможе, свобода переможе, Україна переможе», — резюмував Марк Рютте.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України
Пленарне засідання 12 травня 2022 року
Парламентська хроніка
Пленарне засідання Верховної Ради розпочалося з виступу Прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте (дивіться вище).
Свій виступ Прем’єр-міністр Нідерландів завершив, як він підкреслив, «святими словами» Державного Гімну України та висловив віру в те, що демократія, свобода та Україна переможуть.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, Верховна Рада ухвалила в цілому низку законопроектів. Зокрема, в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про правовий режим воєнного стану» (щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, № 7269), який врегульовує особливості здійснення повноважень органами місцевого самоврядування та спрощує процедуру прийняття кадрових та інших невідкладних рішень.
За словами співавтора цієї законодавчої ініціативи, народного депутата Віталія Безгіна, ухвалений закон дозволить місцевим громадам оперативно ухвалювати важливі рішення, вчасно та гнучко реагувати на зміни ситуації в умовах війни. «По-перше, він врегульовує питання функціонування військових адміністрацій. По-друге, розблоковує питання державної служби. Спрощено порядок прийняття на роботу та звільнення працівників. По-третє, надає громадам спрощений порядок ухвалення рішень в деяких сферах», – зазначив він, пояснивши, що будуть можливі одноосібні рішення голів громад щодо: передачі коштів з місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України; створення установ для надання безоплатної первинної правової допомоги; боротьби зі стихійними лихами та епідеміями; поводження з небезпечними відходами; звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд; обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій; демонтажу будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.
При цьому, за словами Віталія Безгіна, повноваження обласних та районних рад зможуть перебирати на себе відповідні військові адміністрації в разі окупації чи оточення адміністративного центру, або після відповідного рішення Президента, якщо воно буде підтримане Верховною Радою.
Ще один ухвалений в цілому законопроект – про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану (№ 7264), – розроблено з метою максимального спрощення вимог з боку держави для ведення сільського господарства в умовах воєнного стану та зменшення бюрократичного навантаження на аграрний бізнес. Змінами до Закону «Про пестициди і агрохімікати» на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його завершення спрощується державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів, зокрема, в пакеті документів не вимагатиметься висновок санітарно-епідеміологічної експертизи, що пришвидшить процес їх реєстрації. Внаслідок цього найближчим часом державну реєстрацію зможуть пройти майже 200 препаратів, що допоможе фермерам ще цього сезону захистити врожай від шкідників і хвороб та забезпечити потребу аграріїв у нових видах добрив. Також ці зміни розширюють перелік агрохімікатів, дозволених до ввезення, виробництва, торгівлі та застосування без їх державної реєстрації. Це значно спростить посівну кампанію-2022.
Змінами до Закону України «Про карантин рослин» пропонується на період дії воєнного стану та протягом 90 днів з дати його завершення: дозволити відбирати зразки фахівцям приватних лабораторій та аудиторам із сертифікації (агрономам-інспекторам); спростити порядок уповноваження приватних лабораторій (зменшити строк на рішення про уповноваження та кількість документів); спростити фітосанітарні вимоги при переміщенні продукції рослинного походження та дозволити оформлення електронного фітосанітарного сертифіката. Це дозволить розблокувати переміщення вантажів з рослинницькою продукцією через сухопутні кордони, адже на сьогодні не вистачає інспекторів для відбору зразків, а державні лабораторії не справляються з проведенням експертизи.
Зміни до Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» спрямовані на збереження досягнутих в органічному секторі сільського господарства результатів, а також сприятимуть постачанню української органічної продукції на ринок ЄС. Крім того, змінами до Закону «Про ветеринарну медицину» спрощуються митні процедури при ввезенні (пересиланні) вантажів з продуктами та живими тваринами в Україну.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників (№ 5266). Цей документ, зокрема, передбачає, що в разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше року, якщо сторони не домовилися про інше, а також йдеться про те, що колективний договір зберігає чинність протягом усього строку проведення ліквідації підприємства, установи, організації, закриття відокремлених підрозділів юридичної особи. При цьому положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, та є обов’язковими як для особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.
В ухваленому законі також декларується, що юридична або фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади), проте їй забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з підстав, не передбачених законом. У зв’язку з цим ухвалений закон передбачає, що на вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, юридична або фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язана письмово повідомити про причину такої відмови.
Документ також визначає, що ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть проводитися тільки після подання виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) повідомлення про заплановане масове вивільнення, з відповідною інформацією (у письмовому вигляді) щодо цих заходів, включаючи відомості про причини наступних звільнень, середню кількість і категорії працівників, а також про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.
З метою швидшого забезпечення житлом громадян, які втратили домівки внаслідок російської агресії, а також створення умов для розміщення на новій території евакуйованих підприємств, народні депутати ухвалили в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» (№ 7282). «Ми внесли зміни до законодавства, яке регулює містобудівну діяльність, і запровадили новий термін --Програма комплексного відновлення населеного пункту. Вона визначає основні просторові та соціально-економічні пріоритети відновлення територій, які постраждали від боїв та надзвичайних ситуацій», – зазначила співавтор законопроекту, народний депутат Олена Шуляк.
Відповідно до ухваленого закону, Програма комплексного відновлення населеного пункту (території) розроблятиметься за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради. Закон містить низку вимог до змісту цього документа, зокрема, він повинен включати загальний опис населеного пункту (території), щодо якого вона розробляється, інформацію щодо необхідності підготовки території та даної різним об’єктам шкоди, інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності, відновлення пошкоджених об’єктів шляхом виконання робіт з реконструкції, капітального чи поточного ремонту, пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій чи об’єктів виробничої сфери, попередній фінансово-економічний розрахунок та пропозиції щодо джерел фінансування. Закон також передбачає, що Програма комплексного відновлення не підлягає стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою та громадському обговоренню, а місцеві органи влади мають у досить стислі терміни затвердити цей документ – протягом 30 календарних днів з дня його внесення.
Крім того, ухвалений закон визначає нормативи розміщення тимчасових споруд, їх комплексів, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) населення, а також врегульовує спорудження чи реконструкцію будівель для тимчасового проживання осіб, які втратили житло. Розроблена схема розміщення тимчасових споруд не підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою та громадському обговоренню, а погоджується уповноваженим органом містобудування та архітектури за територіальною належністю та затверджується відповідним сільським, селищним, міським головою або керівником військової адміністрації населеного пункту.
В цілому ухвалено й законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» (№ 7289), який передбачає встановлення на цей період спеціальних правил володіння, користування та розпорядження землею. Зокрема, йдеться про надання земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей евакуйованих із зони бойових дій підприємств, розбудови транспортної інфраструктури, а також розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб.
Також в цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству (№ 3774); про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб (№ 7194); про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за видобування газу природного на період дії воєнного, надзвичайного стану (№ 7249); про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (№ 7360); про затвердження Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року «Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (№ 7371); про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану (№ 7317).
У першому читанні підтримано законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та умов проходження служби цивільного захисту (№ 7284); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації (№ 6173); про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин (№ 7251); про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність (№ 5371).
Верховна Рада обрала народного депутата Олександра Гайду головою Комітету з питань аграрної та земельної політики. Він замінив на цій посаді призначеного міністром аграрної політики та продовольства Миколу Сольського.
Сергій ЛАВРЕНЮК.
Більше фото тут.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.