Директор та співвласник “Крамтехцентру” Максим Коротун.
Рішення про переміщення потужностей далося непросто. Два тижні на підприємстві вирішували, куди перевозити обладнання та людей. Обрали Дніпро, в якому розвинене машинобудування, а отже, знайдуться і спеціалісти для роботи. З двохсот працівників нині на підприємстві задіяні 150, із яких безпосередньо у виробничому процесі - шістдесят. Частину робітників мобілізували до лав Збройних Сил України.
Переїзд для машинобудівного підприємства – це виклик. Потрібні ресурси – люди, техніка та кошти для проведення евакуації і організації роботи наново. До прикладу, найважчий верстат “Крамтехцентру” важить 20 тонн. Його у Краматорську збирали кілька місяців, але й задача правильно розібрати і перемістити теж є складною.
“Чималі фінанси на початок війни були вкладені у майбутню продукцію - ми закупили метал для роботи. Деякі наші клієнти з перших днів роботи у воєнних умовах у лютому не змогли заплатити нам за виконану роботу через брак обігових коштів. Ми втратили й велику частину замовлень, які виконували для металургійних підприємств Маріуполя. Нині налагоджуємо у Дніпрі лінію з виготовлення машинобудівного устаткування для потреб шахт, підприємств, які виготовляють шахтне обладнання”, - розповідає директор та співвласник “Крамтехцентру” Максим Коротун.
На виробничому майданчику “Крамтехцентру” в Краматорську.
Також важливою причиною для переміщення були міжнародні контракти, які потрібно виконувати. Наближеність виробництва до району, де точаться бойові дії, підвищує ризики в роботі. Ще до війни за сприяння проекту “Економічна підтримка Східної України” підприємство почало співпрацю з австрійськими партнерами. На початку лютого відправили до Австрії замовлення – металеві контейнери для виготовлення кормів із бобових культур.
“Нині ми шукаємо різні варіанти експорту. Австрійські партнери підтвердили зацікавленість у подальшій співпраці з нами, тож маємо виконати всі зобов’язання”, - зазначає пан Коротун.
Робота на новому місці потребує нових видатків – на оренду промислового майданчика і квартир для працівників. Лише на перевезення верстатів підприємство витратило із власних заощаджень 700 тисяч гривень.
“Переміщені підприємства нині у ситуації, коли додаткові витрати на оренду, переїзд тощо неминуче накладаються й на собівартість їх продукції. На мою думку, держава має подбати про такі бізнеси й, можливо, зменшити для них якісь податки, щоб ми теж могли конкурувати на ринку з іншими виробниками”, - розмірковує директор.
Після Перемоги України у війні Максим Коротун планує повернутися до Краматорська й водночас зберегти виробництво у Дніпрі як другий цех. Каже, що це масштабування його родинного бізнесу, хоч і відбувається воно у важкі часи.
Проект “Економічна підтримка Східної України”.
Фото проекту “Економічна підтримка Східної України”.
