Аби аграрії могли максимально швидко і безпечно виконати весняно-польові роботи, фахівці вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Сумській області обстежили лани, заплановані під посіви ярих культур. За словами начальника служби Олега Євлаша, було виявлено чимало залишків касетних боєприпасів від систем ракетно-залпового вогню "Ураган", котрі застрягли глибоко в землі.

Де аграрії, там і військові

Одна з проблем, що заважає на Сумщині проведенню весняно-польових робіт - засмічення полів випадковими або спеціально залишеними ворогом мінами, снарядами, ракетами та іншими вибуховими пристроями. За словами директора департаменту АПК облдержадміністрації Олександра Маслака, таких площ ще дуже багато, а їх розмінування просувається «дуже низькими темпами».

Вчасно і якісно відсіятись, підживити сходи та виконати інші роботи технологічного ланцюжка аграріям заважає брак пального, насіння, мінеральних добрив і технічних засобів, яких було чимало втрачено через ворожі обстріли та бомбардування. Успішно весняно-польові роботи, зазначає Олександр Маслак, проводить той, хто встиг запастися усім необхідним до 24 лютого. Коли розпочалося вторгнення рашистів, було вже не до того: Сумщина зустріла ворога однією з перших.

Загалом рівень забезпечення господарств області ресурсами в департаменті агропромислового розвитку ОДА оцінюють приблизно у 80%. Попри це, переконаний Олександр Маслак, на Сумщині, з урахуванням озимини, врожай зростатиме на 91% минулорічних площ. Трохи більший показник озвучив голова обласної військової адміністрації Дмитро Живицький. «Після деокупації Сумщини ми планували засіяти 45% минулорічних площ, - повідомив він. -– Але завдяки ефективній співпраці агровиробників, військових та прикордонників вдається провести сівбу на 92% полів. Для області, яка має 564 км спільного кордону з державою-агресором, вважаю це непоганим результатом».

В абсолютних цифрах 92% - це 1,2 млн га. Якщо погода буде поблажливою до сільгоспвиробників, сукупний валовий збір «дотягнуть» до минулорічного показника за рахунок високої врожайності. (Останні три–п’ять років на Сумщині збирають приблизно 4,5 млн тонн збіжжя).

Виробники переорієнтовуються на внутрішнього споживача

Агропромисловий ринок пристосовується до нових реалій, в умовах яких виробникам доведеться жити і виживати. Парадоксально, але світ відчув ці зміни раніше від українських споживачів: через заблокований експорт сільгосппродукції з нашої держави у багатьох країнах вже назрів дефіцит продуктів харчування.

Про зміни у житті аграріїв кореспонденту «Голосу України» розповів сумчанин Григорій Поляков. Він -– керівник і власник сільгосппідприємства, яке використовує у Сумському районі 1,5 тис. га землі. Нині на полях сіють гречку. Ще не так давно під неї відводили 60-–80 га, а цьогорічної осені, сподіваються, збиратимуть врожай із 400 га. Дещо розширили також посівні площі під соняшником. Ці культури завжди матимуть попит на внутрішньому ринку: найсмачніші крупи та олію купують у кожному магазині. А щодо експорту, то ще невідомо, як із ним складеться. Зернотрейдери, каже Григорій Поляков, майже повністю припинили закуповувати кукурудзу, бо її неможливо вивезти за кордон. Закупівельні ціни на це зерно впали майже на третину. «Треба, щоб кукурудзу за нинішніх умов придбавала у виробників держава, - вважає аграрій. -– Це було б якоюсь гарантією від того, що, посіявши кукурудзу, не заженеш господарство у «мінус».

Невідомо, як у найближчому майбутньому працюватимуть елеватори, чи всі вони вціліють і у скільки стануть їхні послуги, адже зерно у сховищах сушиться з використанням газу. Вже зараз зрозуміло, що на стані продовольчого ринку, на цінниках у магазинах обов’язково позначиться нова вартість пального. «Восени ми купували солярку по 26 грн за літр, а тепер доводиться платити від 66 до 74 грн, - ділиться Григорій Поляков. -– Держава спробувала вплинути на зростання цін, ввела певні обмеження, але продавці бензину на них не особливо зважають».

Сумська область.

Фото з сайту sumy.pro.