Що робити з металобрухтом, що залишився від знищеної техніки окупантів

Цим переймаються президент некомерційного та неприбуткового об'єднання підприємств УАВтормет Володимир Бублей та в.о. голови Експертно-наукової ради УАВтормет Олександр Шейко. Пропонуємо увазі читачів їхні роздуми стосовно порушеної теми.

Активні воєнні дії на території України з використанням сучасної зброї та технологій обумовлюють високі втрати військової техніки та інших матеріально-технічних ресурсів.

Більша частина такої техніки знищується повністю, частина – розбирається на компоненти або відновлюється та повертається на фронт.

Попри заяви деяких українських ЗМІ про високу прибутковість діяльності з утилізації військової техніки ситуація насправді складна та неоднозначна.

Для реального розуміння процесів у цьому сегменті ринку, на нашу думку, потрібно враховувати такі чинники.

Скорочення обсягів виробництва сталі в Україні

Воєнні дії або їхня загроза в «металургійних» регіонах країни, розірвані логістичні ланцюжки забезпечення підприємств сировиною та вивезення готової продукції стали причиною скорочення виробництва сталі протягом першого кварталу 2022 року (обсяги виробництва впали на 31% – до 3,6 млн т порівняно з аналогічним періодом попереднього року).

У таких умовах український ринок металобрухту демонструє мінімальну ділову активність за рахунок споживання одного металургійного та декількох ливарних підприємств.

Відсутність можливостей для переробки

Броньована військова техніка на 75–80% складається з високолегованих марок сталі, які мають свою специфіку виготовлення та переробки.

До початку війни брухт таких сталей в Україні перероблявся обмежено – на одному металургійному підприємстві або в декількох ливарних цехах підприємств ВПК.

Нині ці підприємства працюють обмежено. Відповідно і потреба в такому брухті мінімальна.

Загалом переробка брухту легованих сталей, особливо військового походження – досить специфічний і складний процес.

Рентабельність такої переробки залежить від наявності достатніх енергетичних та трудових ресурсів, багатьох інших факторів. Нині така виробнича діяльність в Україні практично відсутня.

Відносно низькі обсяги військового брухту

Проведені дослідження Експертно-наукової ради УАВтормет показали, що структура утворення металобрухту від можливої утилізації трофейної техніки за фізичною вагою складається з танків (до 30%), броньованої техніки для перевезення піхоти (до 40%), автомобільного транспорту різного призначення (до 15%) та іншої техніки, включно з авіаційною (до 15%).

Підтверджені загальні обсяги військової техніки та спорядження, які можуть бути переведені в категорію металобрухту, оцінюються в 18–20 тис. т.

При цьому значні обсяги такої техніки розташовуються в різних регіонах України — Сумській, Чернігівській, Миколаївській та інших областях (розрахунки станом на кінець квітня 2022 року).

Такі обсяги є недостатніми для організації окремого переробного підприємства або суттєвого технічного переоснащення наявних ливарних потужностей.

Висока собівартість

Висока собівартість металобрухту, отриманого в результаті утилізації військової техніки. Знищена/пошкоджена військова техніка та металобрухт, отриманий унаслідок її утилізації – принципово різні категорії матеріалів.

Для того, щоб танк, бронемашина або літак стали товарним металобрухтом, необхідно провести низку технологічних операцій – виявлення, обстеження на вибухонебезпечність, санітарну обробку, переміщення до майданчика зберігання, огляд ремонтно-відновлювальними підрозділами ЗСУ, охорону, порізку/розбирання, сортування тощо.

При цьому суттєво впливає на ситуацію саме логістика – багато знищеної техніки розташовано в місцях, віддалених від населених пунктів, у полях, у лісах тощо.

Отже, загальна вартість таких «підготовчих» операцій досить висока і у деяких випадках може перевищувати собівартість металобрухту, який утворюється в процесі утилізації.

За підрахунками фахівців Експертно-наукової ради УАВтормет, що базуються на даних ремонтних підрозділів, середня вартість брухту, отриманого після розбирання знищеного танка Т-72, становить приблизно 5000–5200 грн/т брухту, БМД 1 – 4500–4800 грн/т брухту, БТР 80 – 4900–5100 грн/т брухту.

При цьому показники розраховані за умови «простої» логістики та достатнього технічного забезпечення переробних підрозділів.

Пропонуємо такі кроки

Що слід зробити для відновлення ділової активності на ринку організації рентабельної утилізації знищеної військової техніки?

– Відновлення державної системи балансу утворення та споживання брухту чорних та кольорових металів з подальшим розподілом напрямів постачань, включно з експортом та давальницькими формами переробки.

– Створення умов для будівництва нових міні-металургійних та/або модернізація наявних ливарних підприємств для налагодження переробки брухту легованих сталей з подальшим виготовленням продукції військового або подвійного призначення.

– Коригування та перегляд законодавства, що регулює операції з металобрухтом. Чинні законодавчі обмеження не сприяють розвитку ринку та не відображають дзеркальне спрощення торгових відносин з країнами, що скасували імпортні мита на час дії воєнного стану в Україні.

– Спрощення видачі сертифікатів походження товарів EUR.1 та розширення можливостей для експорту брухту легованих сталей, зокрема утвореного в результаті утилізації військової техніки.

Саме експортні можливості українських компаній стануть гарантією відновлення ділової активності на ринку та налагодження ефективного процесу переробки військового брухту.

– Активна співпраця з іноземними компаніями щодо утилізації військової техніки, переробки брухту легованих сталей, залучення технологій та інвестицій для розвитку ливарних підрозділів ВПК України.

Експертно-наукова рада Української асоціації вторинних металів уже звернулася до компаній, що спеціалізуються на переробці металобрухту з високолегованих марок сталі з Німеччини, Австрії та деяких інших країн.

Ці країни мають сучасні технології та напрацювання щодо ефективного та рентабельного використання військового металобрухту в процесі виготовлення інноваційної продукції, зокрема військового призначення.

Ефективність цієї співпраці, важливої для нашої країни, буде залежати від швидкості виконання наведених вище кроків, інформує некомерційне та неприбуткове об'єднання підприємств УАВтормет на офіційній сторінці асоціації у соцмережі.