«Зойки було чути за квартал»

Після того, як арештанти рішуче відхилили пропозицію служити окупантам і працювати на них, ті жорстоко помстилися. Український омбудсмен Людмила Денисова вже повідомляла про побоїще в СІЗО, що його влаштували карателі з Росгвардії. Тоді один з арештованих, котрий знаходився під слідством, був убитий. Начебто він чинив спротив, але цю версію військових злочинців рішуче спростував працівник ізолятора в телефонному інтерв’ю «Голосу України» на умовах збереження анонімності. Він каже, що загиблий ніяк не опирався – він просто кинувся до вікна, й почав волати про допомогу. І застрелили рашисти чоловіка з однією метою: аби той не піднімав ґвалту, так розголос про розправу за решітками не дійшов до городян. Однак і цим не закінчилося.

«За кілька днів по тому бандити з Росгвардії знову навідалися до слідчого ізолятора. Вже не стріляли, але кидали світлошумові гранати, побили абсолютно всіх засуджених та підслідних, окрім жінок. Зойки та крики болю чули в усьому навколишньому кварталі, – нажаханий свідок. – Російських катів, до речі, супроводжував начальник Північної виправної колонії № 90 Євген Соболєв. Він надав лікарню ВК-90 для лікування поранених російських вояків та надавав їм інші послуги, користуючись ресурсами колонії. Зарекомендувавши себе таким чином, колабораціоніст отримав «призначення» у начальники СІЗО, і разом з росгвардійцями вгамовує там опір з іще більшою жорстокістю, ніж росіяни. Втім, зрада начальника ВК усіх, хто його більш-менш добре знав, навіть не здивувала. Завжди був «слизьким» чоловічком».

Схоже, пенітенціарні заклади на правобережжі Дніпра в межах окупованої Херсонщини російські війська розглядають суто як корисний ресурс, використовуючи як технічні можливості їх виробничих підрозділів, так і «рабів». Котрі виконують тяжку роботу з примусу та під загрозою тортур за непокору.

«Учора засуджених Дар’ївської виправної колонії № 10, які готові були захищати свою Батьківщину, російські військові перемістили у 90-ту колонію й примусили копати траншеї. Нескореним прострілюють ноги. На базі 10-ї колонії будуть розміщувати бокси для ремонту військової техніки РФ», – додала подробиць співробітниця прес-служби Херсонської міськради Гаяне Оганесян.

Життя як у клітці

Підозрювані у скоєнні тяжких злочинів та засуджені за них же, звісно, опинилися у місцях позбавлення волі законно, за вироками українських судів, і спокутують свою реальну провину. На відміну від тих херсонських ветеранів, активістів, журналістів, котрі сидять по підвалах та в ізоляторі тимчасового тримання просто за свої патріотичні погляди та участь у акціях протесту проти загарбників. Однак не варто нині шукати між ними якусь різницю – усі вони є заручниками безжальної путінської машини репресій. Як, власне, і всі херсонці, котрі не змогли покинути окупований регіон. Виразно з цього приводу висловився міський голова Ігор Колихаєв, котрий також відмовився від співробітництва із окупантами.

«Мене запитують, як справи. Як у клітці, але всередині, – каже Ігор Колихаєв. – Цю клітку чистимо, намагаємося усувати поломки ззовні, але…як і раніше, в клітці…Нас ніколи не зрозуміють ті, хто був у Херсоні і не був під окупацією».

Фото Гаяне ОГАНЕСЯН.

Херсон.

На знімку: патріотом України можна залишатися і в камері слідчого ізолятора.