Тут немає військових об’єктів чи залізничних вузлів, натомість неподалік – кордон із Польщею. А в нинішніх умовах для бізнесменів з Київщини, Харківщини, Донеччини, Луганщини це вагомий аргумент, аби передислокувати свої підприємства саме сюди: і безпечніше, і розвивати експорт простіше.
Але погодьтеся, що географічне положення то далеко не все. Тому у Нововолинській міськраді часу не гаяли: зробили важливий крок назустріч діловим людям у скрутний момент. Відтак, уже в перший тиждень від початку бойових дій тут створили власний реєстр вільний земельних ділянок та промислових майданчиків для релокації. Їх знайшлося близько вісімдесяти, хоча далеко не всі підходили під конкретні вимоги тих чи інших виробництв. Адже комусь потрібні лише земля та підключення до деяких комунікацій, а для великих фірм необхідні ще й складські приміщення, крани, зручні під’їзні шляхи. Таким-от підвищеним вимогам відповідали із десять ділянок зі згаданих восьми десятків. Але саме на них попит виявився підвищеним.
– У нас уже відбулося із сорок прямих контактів із бізнесменами, котрі планують перебратися саме до Нововолинська. Хтось готується до перереєстрації та перевезення виробничого обладнання, а хтось уже поспішає розгорнути роботу на нових майданчиках, – розповідає Нововолинський міський голова Борис Карпус (на знімку). – Із тих шести підприємств, які незабаром вийдуть «на фінішну пряму» релокації, важливі геть усі. Одне виробляє для військових розгрузки й тримачі під автоматні магазини, РПСки, інше виготовляє препарати крові. Є й такі фірми, котрі постачатимуть на експорт солодощі або ж гранули від переробки ПЕТ-пляшок. З екологічної точки зору останній напрям особливо важливий для громади: адже дозволить очистити околиці від значної частини таких відходів.
Із початку російської агресії в Україні надходження до бюджету Нововолинська не набагато, але «просіли». Загалом відсотків на два. Але ці два відсотки – близько двох мільйонів гривень, каже Борис Карпус. Чи вдасться надолужити такі втрати найближчим часом за рахунок релокації? Навряд. Треба бути реалістами: на новому місці підприємцям для старту напевне бракуватиме грамотних спеціалістів (хтось пішов на фронт воювати за Україну, хтось з різних причин відмовився переїжджати). Та й перевезення і монтаж обладнання пов'язаний із численними технічними труднощами.
Поки виробництво розгорнуть, поки створять нові робочі місця, спливе певний час. Але якщо власники виробництв відчують себе ефективними господарями на нових майданчиках, і переконаються як у логістичних перевагах прикордонного міста, так і в сприятливому бізнес-кліматі, то надалі вкладатимуть більші й більші кошти у розвиток. А коли вкладаєшся по максимуму, й отримаєш належну віддачу від зусиль, то й їхати звідси нікуди вже не захочеться. Хто ж від добра добра шукатиме? Тож говоримо «релокація», а в умі тримаємо – «інвестиції».
Волинська область.
