За словами голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк в інтерв’ю «Укрінформу», загальна кількість людей, які втратили житло або потребують сприяння в ремонті, це майже 424 тисячі осіб. А ще до того ж відомо, що вже понад 10 мільйонів метрів зруйновано. І ця цифра невпинно зростає!

За словами народного депутата, найімовірніше це ще не повна інформація, бо, по-перше, не всі співгромадяни встигли її подати, а по-друге, немає змоги перевірити стан житла.

Відтак голова партії нагадала, що парламент у першому читанні вже проголосував законопроект № 7198, який передбачає компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло. Нині триває робота над правками. Після того, як законопроект ухвалять, програма компенсацій почне діяти.

Тим часом стало відомо, що, наприклад, Чернігову для відновлення житлового фонду після завданих окупантами ударів буде потрібно щонайменше 14 млрд грн. Про це розповів міський голова Чернігова Владислав Атрошенко.

«У місті знищено 10 тисяч квартир, якщо рахувати 50 кв. м квартира по 16 тисяч грн один кв. м, це 800 тисяч грн одна квартира, або 8 млрд грн на відновлення всього житла. Крім того, 135 будинків пошкоджено прямими влученнями мін, а частково пошкоджено 635. Також маємо 40 тисяч квартир, які треба ремонтувати. Загальна сума перевищує 10 млрд грн. Приватні будинки – це ще мінімум 4 млрд грн», – зазначив очільник міста.

Крім того, за словами міського голови, на багато мільярдів гривень завдано збитків комунальній інфраструктурі міста.

Війна змінила і ринок праці в Україні. В умовах кризи бізнес оптимізує витрати, часто це відбувається за рахунок зниження зарплат. Попри це, є сфери, в яких платня або утрималася на тому самому рівні, що і в попередньому місяці, або трохи підвищилася, повідомляють аналітики кадрового порталу grc.ua.

У сфері автомобільного бізнесу попри те, що падіння зарплат від початку війни відбулося більш як на половину. Так, середня зарплата у вакансіях дещо підвищилася з 11 000 грн у квітні до 14 500 грн у травні.

У сфері виробництва та сільського господарства середня зарплата зросла з 13 300 грн у квітні до 16 600 грн у травні. Медики та фармацевти входять до найбільш затребуваних спеціалістів, проте рівень зарплат для них не надто високий. Щоправда, у травні середня заробітна плата у вакансіях для них підвищилася з 14 900 грн у квітні до 18 200 грн у травні.

Позитивна динаміка середньої зарплати спостерігається у сфері бухгалтерії, управлінського обліку, фінансів підприємства, цим фахівцям у травні пропонують 19 800 грн, на відміну від квітня, коли пропонували в середньому 17 500 грн.

Підвищилися середні зарплати у вакансіях для HR – з 15 000 грн у квітні до 29 700 грн у травні – у сфері маркетингу, реклами та PR з 26 600 грн у квітні до 30 800 грн у травні. Відчутно збільшилися пропоновані зарплати для директорів та керівників: з 63 200 грн у квітні до 86 100 грн у травні.

У сфері інформаційних технологій середня зарплата у вакансіях у травні трохи нижча порівняно з квітнем. Проте, зважаючи на високий рівень зарплат у цій галузі, це зниження майже не відчутне. У квітні ІТ-спеціалістам пропонували в середньому 108 100 грн, а в травні середня заробітна плата у вакансіях становить 103 500 грн. Фантастика!

А для тих співгромадян, які через війну змушені поневірятись світами й влаштовувати своє життя десь за межами України, гарна новина з-за кордону.

Міністр освіти Німеччини Беттіна Штарк-Ватцінгер закликала без бюрократії визнавати професійні кваліфікації українців, щоб прискорити їхню інтеграцію.

За словами міністра, держава має активно підтримувати бажання українських біженців працювати. Для визнання профкваліфікацій необхідна стандартизація та уніфікація. З другого боку, розглядається варіант отримання кваліфікації після прийому на роботу.

Також глава міністерства зазначила, що для роботи важливе знання мови, тому влада Німеччини підтримує безплатні онлайн-курси в освітніх центрах для дорослих.

Крім того, Німеччина зміцнює співпрацю з Міністерством освіти та науки України, щоб дати змогу українським дітям отримати атестат про закінчення школи, який визнається в Україні.

А ще у квітні для випускників з України спростили умови вступу до німецьких вищих навчальних закладів.

Схоже, німці хочуть максимально працевлаштувати українців.