– Пане Олеже, уже з перших днів широкомасштабної війни було зафіксовано бомбардування та обстріли великих промислових підприємств, енергетичних об'єктів, влучання ракет в нафтобази, підпали лісів тощо. Усе це тягне за собою не лише величезні матеріальні збитки, а й завдає непоправної шкоди довкіллю. Чи ведуться у нас підрахунки таких злочинів, адже ситуація ускладнюється ще й тим, що ворог часто-густо не допускає спеціалістів для обстеження та фіксації.

– Так, такі підрахунки ведуться. При Державній екологічній інспекції України 1 березня 2022 року створено та працює Оперативний штаб для формування єдиного реєстру збитків, заподіяних довкіллю внаслідок вторгнення рф на територію України.

До основних завдань Штабу віднесена фіксація, розрахунок та систематизація збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, ведення єдиного реєстру таких збитків, а також виявлення та аналіз випадків, які можуть становити потенційну небезпеку для довкілля та населення.

До складу Штабу ввійшли представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Державної екологічної інспекції України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Служби безпеки України, Ради національної безпеки і оборони України, органів прокуратури та інших державних органів.

Крім того, 29 квітня 2022 року Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, та розширив напрями, за якими визначатимуть шкоду, заподіяну довкіллю України.

Із першого дня війни включено всі можливі інструменти, що дають змогу проводити моніторинг та фіксувати шкоду, яка завдається окупантами українському довкіллю. Міндовкіллям, Держекоінспекцією, Держлісагентством, Держводагентством, іншими центральними органами виконавчої влади та екоактивістами фіксуються всі екологічні злочини рф. Триває робота над розробленням алгоритмів обрахунку заподіяної шкоди та розширенням показників, які оцінюються.

– Міндовкілля ще на початку березня ініціювало збір інформації про завдані збитки, про злочини проти довкілля. Звісно, що всі реальні збитки зможемо підрахувати лише після закінчення війни, утім, мабуть, на сьогодні вже можна говорити про якісь цифри. Можете їх назвати?

– Держава-агресор завдає колосальних збитків довкіллю України.

Щодня експерти Штабу до єдиного реєстру вносять події, що виникли у результаті воєнних дій та спричинили або можуть спричинити забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів небезпечними речовинами. Наразі кількість екозлочинів сягає 218 випадків. Серед найнебезпечніших фактів зафіксовано пожежі на нафтосховищах, підірвані резервуари з хімічними речовинами, такими як аміак та селітра, пошкоджені газопроводи та знищені водні судна в акваторії Чорного моря. По кожному з випадків збираються всі необхідні вихідні дані та будуть розраховані остаточні суми збитків. Зокрема, вже відібрано понад 50 проб ґрунтів та проводяться інструментально-лабораторні дослідження.

На розширеній колегії Держлісагентства, яка нещодавно проходила на Хмельниччині, в якій я особисто взяв участь, лісівники обговорили низку важливих питань, серед яких робота лісових господарств під час воєнного стану та шкода, завдана лісгоспам агресію рф. Тож, за попередніми підрахунками, шкода, яку завдала лісогосподарським підприємствам російська військова агресія, становить 13,2 мільярда гривень. У лісництвах, які перебували на окупованій території, знищено будівлі та розграбовано обладнання, транспортні засоби, величезну шкоду завдали лісовій екосистемі, на більшості об’єктів ще досі тривають розмінування, очищення від військової техніки тощо.

У результаті бойових дій пошкоджено водовід, яким здійснюється постачання води з р. Дніпро до м. Миколаєва. Понад три тижні жителі Миколаєва не мають водопостачання, через це в місто завозять воду з інших районів та областей.

28 квітня голова Луганської військової обласної адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що комунікації в Луганській області майже повністю знищені внаслідок бойових дій, через це водопостачання в місті Лисичанську не вдасться відновити до завершення воєнних дій. Без води також Рубіжне, Попасна, Сєвєродонецьк – тобто майже всі міста області на підконтрольній Україні території. Загалом через війну понад 4,6 мільйона людей в Україні мають проблеми з доступом до питної води, а 1,4 мільйона українців взагалі не мають доступу до безпечної для вживання питної води.

Країною-агресором 24 лютого 2022 року було захоплено всі гідротехнічні споруди Північно-Кримського каналу, що регулювали водопостачання води з Каховського водосховища нижнього басейну річки Дніпро до півострова Крим. 27 лютого ворог зруйнував тимчасову дамбу, автомобільний міст та головну перегороджувальну споруду каналу. Наразі російською федерацією здійснюється водозабір з Каховського водосховища нижнього басейну річки Дніпро через часткову розгерметизацію гідроспоруди Північно-Кримського каналу пропускною потужністю 50 м3/сек. (4320000 м3/ добу). Тож унаслідок таких злочинних дій сума збитків за самовільне використання водних ресурсів народу України становить 32628960 гривень на добу або майже два з половиною мільярди гривень за час такого використання.

Зафіксовані екологічні злочини під час бойових дій на території нашої держави та зібрана доказова база будуть використані для покарання агресора на міжнародних судах.

Тож підрахунок розміру збитків ведеться постійно, і через те, що воєнні дії на нашій території не припиняються, навести точні цифри збитків неможливо. Але вже зараз можна стверджувати, що загальний розмір збитків, заподіяних довкіллю, становитиме сотні мільярдів доларів.
 
– Ще одна проблема, яка змусила хвилюватися не лише Україну, а й весь світ, це коли російські окупанти вдерлися на територію Чорнобильської зони. Як відомо, там вони пошкодили високовольтну лінію, а це не давало змоги працювати охолоджувальним басейнам. Рашисти також окопалися в так званому «рудому лісі» і могли звідти рознести радіацію на значну територію. Які наслідки такого вторгнення і що робить Верховна Рада і зокрема ваш комітет стосовно подолання цієї нестандартної ситуації?

– Окупаційні російські війська ще 24 лютого захопили Чорнобильську АЕС та її працівників, змусивши їх відпрацювати 600 годин поспіль, вторглися в місто-супутник Чорнобильської АЕС Славутич та викрали мера Юрія Фомічева, а в людей, які вийшли на мирний проукраїнський мітинг із національною символікою, кидали світлошумові гранати, також стріляли в повітря. Вони організували на станції майданчик для зберігання боєприпасів та перевезення військової техніки. 

Не зупинились вони і перед мародерством, викрали навіть чайники, які були в готелі при станції, розікрали сучасну Центральну аналітичну лабораторію в Чорнобилі вартістю майже шість мільйонів євро, яка була унікальним комплексом із потужними аналітичними можливостями і могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами, – від кондиціонування до захоронення, а також на стадії досліджень і розроблення технологій.

Пожежа у Чорнобильській зоні у березні 2022 року.

9 березня 2022 року відбулось аварійне знеструмлення Чорнобильської АЕС, яке унеможливлювало контроль параметрів ядерної та радіаційної безпеки на об'єктах підприємства. Тоді увімкнули аварійні дизель-генератори для забезпечення живлення систем, важливих для безпеки. Бойові дії унеможливлювали ремонтні роботи з відновлення енергопостачання підприємства. За кілька днів було відновлено енергоживлення ЧАЕС однією лінією електропередачі, а 30 квітня 2022 року повноцінно відновлено надійне енергоживлення ЧАЕС та Чорнобильської зони відчуження, підключено необхідну для цього лінію електропередачі 330 кВ. За цими сухими словами майже два місяці важкої роботи енергетиків та ЗСУ.

Ми схиляємось перед подвигом усіх працівників станції, які продовжували забезпечувати захист ядерної та радіаційної безпеки під час окупації Зони відчуження.

Повномасштабна військова агресія рф проти України з використанням усіх наявних сил армії, флоту і повітряних сил створює пряму загрозу ядерним об’єктам та установкам в Україні й кидає виклик безпеці та добробуту як усього європейського континенту, так і за його межами.

Комітет не раз звертався до міжнародних організацій, парламентів інших країн та екологічної спільноти світу з питань, пов'язаних з російською агресією, зокрема, щодо порушень ядерної та екологічної безпеки, загроз цілісності екосистем, порушення прав України з боку рф у міжнародних організаціях і відповідальності рф за ці порушення аж до її виключення з міжнародних організацій. Серед вимог звернень:- закрити повітряний простір над Україною від атак по мирному населенню та ядерних об'єктах з повітря; надати гуманітарну допомогу і забезпечити «зелені» евакуаційні коридори для населення; запровадити ембарго на експорт російської деревини.

Україна зверталася до МАГАТЕ із пропозицією відсторонити російських громадян від участі у прийнятті рішень щодо українських питань. Водночас міжнародна спільнота не раз закликала рф припинити збройну агресію проти України та утриматися від нападів на ядерні об'єкти, оскільки трагічні наслідки потенційної ядерної катастрофи можуть вплинути не лише на Україну, це може обернутися й глобальною ядерною катастрофою. На жаль, усі звернення були марні.

У березні відбулась низка позачергових засідань Європейської групи регуляторів ядерної безпеки ENSREG за участі МАГАТЕ, Асоціації регуляторів Західної Європи WENRA, представників України та двох спостерігачів (Швейцарія, Велика Британія) з розгляду питань ядерної безпеки українських ядерних установок у зв'язку з російською військовою агресією проти України.

Розглядалися наслідки російського військового нападу на ядерні установки, зокрема, на найбільшу в Європі Запорізьку АЕС та дослідницьку ядерну установку «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів» (ЯПУ «Джерело нейтронів»), яка розташована на майданчику Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут».

Разом із головою Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрієм Герусом та в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Русланом Стрільцем я підписав Звернення до МАГАТЕ та НАТО про введення Зони заборони доступу/закриття території (Зона A2/AD) над територією України.

Нами отримано позицію Європейської Комісії щодо критичної ситуації на ядерних об'єктах в Україні у зв'язку з військовим вторгненням та захопленням рф Чорнобильської АЕС, території Зони відчуження, Запорізької АЕС.

У листі Комісара ЄС з питань енергетики К. Сімсон від імені Президента Європейської Комісії пані Урсули фон дер Ляєн підкреслюється позиція ЄК про абсолютну неприпустимість дій, які вчиняються агресором на території України та стосовно ядерно-радіаційних об'єктів на її території, що створює безпрецедентні ризики виникнення ядерних інцидентів.

20 квітня 2022 року відбулось засідання Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) у режимі відеоконференції. Учасники Асамблеї підтримали необхідність переорієнтування переліку заходів, що були заплановані в рамках діяльності РМСЧ, оскільки наразі виникли більш нагальні завдання, пов'язані з необхідністю відновлення безпечних умов для подальшої діяльності після окупації об'єктів Зони відчуження російськими військами. Перелік невідкладних заходів, які необхідно буде вжити для подальшої безпечної експлуатації об'єктів на майданчику Чорнобильської АЕС та Зони відчуження, як тільки це дозволять обставини, потребуватиме істотних інвестицій в інфраструктуру та обладнання.

Україна продовжує захищати світові стандарти ядерної безпеки у світі щоб не допустити більше таких катастроф. Для цього закликаємо наших міжнародних партнерів всіляко сприяти нашим прагненням заради мирного і безпечного майбутнього всієї Європи та світу.

Комітет робить усе можливе для розв’язання проблем, спричинених російською військовою агресією, та завжди стоятиме на захисті питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Нещодавно Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі відвідав Чорнобильську АЕС у зоні відчуження в річницю найстрашнішої катастрофи в історії людства. 

Головними темами для обговорення під час зустрічі стали наслідки окупації ЧАЕС та Зони відчуження російськими військами. Російські солдати нехтували всіма правилами та нормами поводження на радіаційно небезпечних об’єктах, розграбовували та знищували обладнання підприємств. Піднімалися питання ядерної безпеки й інших атомних станцій, розташованих на території України. Своїми діями загарбники наражають на безпеку весь світ, їх дії кваліфікуються як ядерний тероризм. Рафаель Гроссі (на знімку – під час перебування в Україні 30 березня 2022р.) висловив підтримку Україні й жорстко засудив дії рф. Фахівці МАГАТЕ нададуть оцінку стану безпеки об’єктів у Зоні відчуження.

Також представники ДАЗВ та ЧАЕС презентували напрями відновлення діяльності підприємств після окупації, а Рафаель Гроссі передав ЧАЕС обладнання для забезпечення радіаційної безпеки, різні типи обладнання для радіаційного моніторингу, включаючи прилади ідентифікації радіонуклідів та вимірювачі потужності гамма-дози, засоби індивідуального захисту на ЧАЕС тощо.

На зустрічі було обговорено поточний радіаційний стан та зазначено, що всі радіаційно небезпечні об’єкти вціліли і катастроф не сталося, але у деяких місцях вздовж доріг та на КПП рівні бета- та гамма-випромінювання вищі, ніж в доокупаційний час, що природно обумовлено підйомом пилу та зсувом ґрунтів великою кількістю техніки, що рухалася в Зоні відчуження упродовж 35 днів, з 24 лютого 2022 року. 

Наразі заплановано проведення виїзного засідання комітету до Зони відчуження та ДСП «Чорнобильська АЕС» (м. Чорнобиль Київської області) з питання відновлення в повному обсязі функціонування Зони відчуження.
 
– І якщо з чорнобильською проблемою нині, як кажуть, більш-менш зрозуміло, то Запорізька атомна станція досі перебуває фактично під контролем росіян. Що можете сказати про це? Які заходи вживаються, чи реагує на це МАГАТЕ тощо?
 
– На жаль, Запорізька АЕС й досі перебуває під окупацією російських військ.

Оперативний персонал контролює стан енергоблоків та забезпечує їх безпечну експлуатацію згідно з вимогами експлуатаційної документації. Відбувається постійна ротація як оперативного, так і денного персоналу.

На майданчику ЗАЕС присутні представники державної корпорації з атомної енергії рф «Росатом». За словами персоналу експлуатуючої організації, зазначені особи поки що не втручаються у процес експлуатації ядерних установок, управління та експлуатація АЕС здійснюється виключно персоналом ЗАЕС. Також персонал ЗАЕС категорично заперечує інформацію, що наразі активно поширюється в російських ЗМІ, щодо переходу ЗАЕС у власність корпорації «Росатом».

У межах периметру ЗАЕС розміщено майже 50 одиниць важкої техніки та 500 озброєних бійців. Фактично Запорізька АЕС та її проммайданчик перетворилися на військову базу російських військ.

Порушено логістичний ланцюжок. Не здійснюються постачання обладнання, матеріалів та запчастин для модифікації і підвищення безпеки енергоблоків Запорізької АЕС.

Люди працюють в умовах психологічного тиску. Всі рішення, які мають вплив на безпеку станції, вони повинні погоджувати з військовими, які захопили атомну електростанцію. Ротація персоналу на ЗАЕС забезпечується, але тиск, безумовно, високий. Персоналу заборонили користуватися мобільними телефонами та фотографувати під час перебування на території АЕС. Постійний стрес, нестача харчових продуктів та ліків збільшує ймовірність помилки персоналу, що може призвести до виникнення аварійних ситуацій та безпосередньо впливає на забезпечення безпеки АЕС.

МАГАТЕ розробило конкретні та детальні плани надання допомоги в безпеці ядерних об'єктів України, які включають п'ятнадцять ядерних енергетичних реакторів на чотирьох станціях, а також Чорнобильську АЕС, де розташовані об'єкти поводження з радіоактивними відходами після аварії 1986 року. Технічна допомога МАГАТЕ також сприятиме умовам для того, щоб МАГАТЕ продовжувало здійснювати свою діяльність із забезпечення гарантій в Україні відповідно до свого мандата з нерозповсюдження.

З початку конфлікту генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі висловив серйозну стурбованість погіршенням ситуації з безпекою ядерних об'єктів України. Він підкреслив прихильність і готовність МАГАТЕ допомогти забезпечити дотримання семи необхідних стовпів для забезпечення безпеки та безпеки. Упродовж останніх місяців деякі з них, включаючи фізичну цілісність об'єктів, здатність оперативного персоналу працювати без зайвого тиску та доступ до зовнішньої електромережі, були серйозно скомпрометовані.

Ядерний тероризм російських військ – загроза для всього світу, який щодня балансує на межі катастрофи. Саме тому Україна прагне адекватної реакції на порушення ядерної та радіаційної безпеки від усієї міжнародної спільноти.

Результати візиту в Україну Генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі дають обережну надію на більш рішучу реакцію цієї організації на безпрецедентні для людства загрози.
 
– Російські війська створюють не тільки техногенні катастрофи, вони руйнують природно-заповідні території, які були середовищем для існування видів тварин і рослин, що й без того перебували на межі зникнення. Яка ситуація тут і скільки природно-заповідних територій опинилося в зоні бойових дій, скільки під тимчасовою окупацією та є недоступними для українських органів влади?

– У багатьох місцях ще тривають активні бойові дії, які створюють численні обмеження для природоохоронної діяльності. Отже, наразі неможливо сказати, скільки природно-заповідних територій опинилося в зоні бойових дій, скільки під тимчасовою окупацією, поки що офіційно такі території не зафіксовані. 

Бойові дії, які ведуть російські загарбники, охопили значну частину площі природно-заповідного фонду України. Як наслідок, заповідники та національні парки зазнають значних втрат.

На цих територіях ростуть тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Бойові дії порушують спокій тварин. Вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.

За підрахунками науковців, під загрозою знищення перебувають майже 200 територій Смарагдової мережі. Це 2,9 мільйона гектарів, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні та важливі для рідкісних у Європі видів і природних оселищ.

Наразі деякі з таких ареалів рідкісних і ендемічних видів і оселищ опинилися в зоні активних бойових дій. Наприклад, це цілинні нерозорані степи, крейдяні схили на Донеччині, приморські екосистеми в південних областях, болота на півночі.

Зазнають значних уражень території природно-заповідний фонд вздовж Азово-Чорноморського узбережжя, оскільки опинилися в зоні гуманітарної кризи, зокрема біосферний заповідник Асканія-Нова – тут зібрані і живуть на волі різноманітні види тварин, деякі є в дуже обмеженій кількості в світовому масштабі, унікальні для всього світу (на знімку). Також нищаться національні природні парки «Азово-Сиваський» та «Джарилгацький».


 
– До слова, війна на Донбасі триває вже дев'ятий рік. Звісно, що ми всієї ситуації там не бачимо, однак, що з нашим Донбасом? Адже добре пам'ятаємо і про затоплення шахт, коли до цього призводило знеструмлення. А це потрапляння у ґрунтові води радіоактивних та різного роду токсичних відходів.

– Уже вісім років на українській землі лежить тягар жахливих екологічних наслідків війни та окупації в Луганській та Донецькій областях. На цих територіях унаслідок бойових дій чи розграбування природних ресурсів було знищено багато екологічно небезпечних промислових об'єктів, масово вирубуються ліси.

Військові дії росії, безперечно, є невиправданим і неспровокованим актом агресії проти незалежної і суверенної України, а також порушенням усіх наявних норм міжнародного права щодо охорони природи, сталого розвитку, гуманітарного права.

Проблеми затоплення шахт і забруднення питної води в межах Донецької і Луганської областей було розглянуто на слуханнях у нашому комітеті 10 листопада 2020 року, в них узяли участь народні депутати України, представники Міненерго, Міндовкілля, Міноборони, МТОТ, Держекоінспекції, Держводагентства, Держгеонадр, Апарату РНБО, Донецької та Луганської облдержадміністрацій, наукових, міжнародних та громадських організацій. За результатами слухань було схвалено відповідні рекомендації.

Основний негативний вплив на довкілля має рівень підземних шахтних вод, який постійно піднімається на ліквідованих і діючих підприємствах, створюючи загрозу затоплення інфраструктурних об'єктів та цілих населених пунктів на сході України, а також забруднення мереж водних джерел. Обтяжуючим фактором у цій ситуації слугують умови маловоддя, що спостерігається по всій території країни.

Особливе занепокоєння викликає відсутність конкретної інформації щодо стану вугільних шахт, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Унаслідок російської збройної агресії багато шахт опинились за межами контролю української влади.

Порушення гідрологічного балансу та припинення відкачування підземних вод водовідливними комплексами цих шахт створює високий ризик техногенної та екологічної катастрофи. Конкретними прикладами можливих таких ризиків є: виділення вибухонебезпечного газу-метану та вихід шахтних вод на поверхню, забруднення верхніх водоносних горизонтів, погіршення якісного складу води у водозабірних спорудах (свердловинах, колодязях тощо), просідання поверхні з деформацією розташованих на ній будівель, інфраструктурних об'єктів тощо.

На сьогодні під прямим або опосередкованим контролем рф відбувається масовий незаконний видобуток вугілля в Луганській та Донецькій областях, у тому числі відкритим способом, про що свідчать космічні знімки. Ведеться хаотичне розграбування природних ресурсів, руйнуються природні екосистеми, забруднюється навколишнє середовище. Це екоцид у його найжорстокішій формі. 
 
– У березні російські війська обстріляли «Сумихімпром». Тоді йшлося про витік аміаку, а це досить небезпечна хімічна сполука. І такі ворожі обстріли по хімічних об'єктах, звісно, непоодинокі. Прикладів можна навести безліч. Це і нафтобази, і промислові об'єкти. Як бути з цим, які заходи якщо не на випередження, то хоча б на подолання цього робляться, зокрема, і на законодавчому рівні?

– Зазначені питання перебувають під особливою постійною увагою Верховної Ради України. Зокрема, 3 березня 2022 року Верховною Радою внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. 

Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією само метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій визначено у статті 113 зазначеного кодексу як «диверсія» та для порушників передбачено покарання у вигляді ув'язнення строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна.
 
– Російський агресор завдав величезної шкоди нашим «легеням» – зеленим насадженням. І хоча наші рятувальники й докладають неймовірних зусиль, ліси горять і знищуються. Як взаємодіє Верховна Рада з лісівниками і контролюючими органами? До речі, стало відомо про ініціативу Держлісагентства спростити на час воєнного стану вирубування сировини. Що скажете на це?

– Під час російської військової агресії проти України посилилися масивні пожежі на землях лісового фонду. Станом на 8 травня 2022 року державними лісогосподарськими підприємствами ліквідовано 232 пожежі загальною площею 1875 гектарів, що більш як у 2,7 раза від кількості та у 41 раз від площі загорянь за показники минулого року. 

За оперативними даними, більш як половина (54%) цих пожеж виникла внаслідок проведення бойових дій, у 7% причиною є підпал, 13% – сільгосппідпали, 26% – необережне поводження з вогнем населення.

Допущено 26 великих лісових пожеж (площа загоряння понад 5 гектарів), з яких 23 загоряння загальною площею 1496 гектарів уже ліквідовані. Для порівняння: за аналогічний період 2021 року зареєстрована лише одна пожежа (площею 6 гектарів). Із зазначеної кількості 23 великі пожежі викликані проведенням бойових дій.

Пожежа на Херсонщині.

Триває ліквідація трьох великих лісових пожеж. Для прикладу: переростання однієї з них (ДП «Тетерівське ЛГ» Київської області) до надзвичайної ситуації (площа пожежі – понад 400 гектарів) викликана наявністю в лісових насадженнях неліквідованих бойових снарядів (боєприпасів, ракет), що унеможливлює своєчасне реагування на загоряння та оперативне гасіння, враховуючи безпекову складову протипожежних підрозділів. Необхідно зазначити, що на території цього лісгоспу впродовж трьох останніх років у довоєнний час не виникало лісових пожеж, а неможливість ліквідації їх на початковій стадії викликана тимчасовим перебуванням на його території окупантів, мінуванням та періодичним обстрілом лісів крилатими ракетами.

Верховна Рада та безпосередньо наш комітет уже декілька років приділяють підвищену увагу проблематиці пожеж у природних екосистемах. Черговим досягненням у цій сфері я вважаю схвалення Комітетом з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України для прийняття в першому читанні проекту закону № 7212-1 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, зокрема в умовах воєнного або надзвичайного стану. Цей проект закону був розроблений нашим комітетом спільно з Міністерством захисту довкілля та з ДСНС і спрямований на докорінний перегляд системи відповідальності за навмисні підпали рослинності та порушення вимог пожежної безпеки в лісах. Упевнений, швидке прийняття цього закону істотно зменшить кількість випадків пожеж в екосистемах (особливо в пожежонебезпечний період та під час воєнного стану) через неминучість тяжкого покарання за правопорушення. 
 
Держлісагентством спільно з Міндовкілля розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання проведення рубок в лісах України та інвентаризації лісів в умовах воєнного стану», який наразі проходить погодження зацікавленими центральними органами виконавчої влади. 

Розроблення проекту акта, за твердженням його авторів, спричинено необхідністю у встановленні єдиних вимог до всіх лісокористувачів і власників лісів щодо проведення рубок у лісах України та оприлюднення пов'язаних із ними наборів даних в умовах воєнного стану з метою забезпечення стабільного функціонування лісогосподарської галузі, недопущення безповоротних екологічних та економічних втрат та зміцнення обороноздатності держави, забезпечення Збройних Сил України, військово-цивільних адміністрацій дровами паливними та лісоматеріалами, а також необхідністю встановлення вимог до циклу інвентаризації лісів в умовах воєнного стану, що не може бути вирішено за допомогою чинних актів Кабінету Міністрів України, оскільки в них не передбачена діяльність в умовах воєнного стану.

Проектом постанови передбачено спрощення процедури призначення рубок, зупинення дії Санітарних правил у лісах України, введення поняття рубок, пов'язаних із необхідністю оборони держави та її безпеки (рубки для облаштування фортифікаційних споруд тощо). Також передбачено, що такі рубки можуть проводитися власними силами підрозділів Збройних Сил України, підрозділів Національної гвардії України, підрозділів Національної поліції України, підрозділів Служби безпеки України. 

Окрім цього, проектом передбачена можливість виписування дозвільного документа на такі рубки (лісорубного квитка) протягом одного місяця після здійснення рубки на підставі актів, складених лісокористувачем спільно із представниками Збройних Сил України, підрозділів Національної гвардії України, підрозділів Національної поліції України, підрозділів Служби безпеки України та військових адміністрацій.

З метою запобігання підвищенню негативного впливу на лісові екосистеми комітет має здійснити аналіз такого проекту постанови та дати свої рекомендації, що й відбудеться на одному з найближчих засідань комітету.

– Нещодавно російські ЗМІ почали поширювати інформацію, з посиланням на їх державні органи, де йдеться про велику вірогідність поширення холери саме у прилеглих до нашої території областях. Як відомо, росіяни не завжди і не вчасно забирають трупи своїх солдатів з нашої землі. Чи не загрожує така ситуація і нам та як убезпечитися від цього?

– Не виключно, що на окупованих територіях можливий прояв такої хвороби. Холера – це гостра особливо небезпечна інфекційна хвороба. За короткий проміжок часу вона здатна вразити значну кількість людей, викликаючи цілі епідемії, при цьому смертність від неї може сягати 50% за відсутності адекватного лікування.

Збудник хвороби – холерний вібріон, який є частиною флори багатьох водоймищ. Основний шлях поширення холери – вода. З водойм збудник холери може потрапити в організм людини при ковтанні води під час купання, вживанні для пиття некип’яченої води. Також, як відомо, захворювання має особливість поширення за низького рівня санітарно-гігієнічного благоустрою, а також у місцях, де є проблеми забезпечення якісною питною водою та медичного обслуговування.

З метою недопущення завезення, виникнення і розповсюдження холери санітарно-епідеміологічним службам слід забезпечити здійснення постійного епіднагляду за захворюваністю населення на гострі кишкові інфекції, проводити моніторингові дослідження середовища життєдіяльності людини та особливо досліджувати проби води відкритих водоймищ у місцях масового рекреаційного водокористування та води водопровідних станцій на наявність патогенних холерних вібріонів.

У зв'язку з повною блокадою та гуманітарною кризою в регіонах, які повністю окуповані, без належного забезпечення водопостачання населення та здійснення необхідних санітарно-гігієнічних заходів така проблема може набути серйозних наслідків, тим паче що попереду літо і збільшується температура повітря, що в свою чергу сприяє поширенню інфекції.
 
– Крім попередньо озвученої проблеми, коли холерна паличка потрапляє у воду і передається людині, відомо також про забруднення морів, зокрема і російський корабель, який нещодавно пішов на дно Чорного моря... Які тут перспективи?

– Цікаве запитання. Спробую відповісти. Як відомо, холерна паличка є продуктом біогенного забруднення, як правило, пов'язаним із неналежною очисткою стічних вод. Щодо корабля, який затонув, то витоки в морське середовище пально-мастильних матеріалів та іншого хімічного забруднення унаслідок ушкодження та затоплення плавучого засобу є техногенним забрудненням. Безумовно, затоплений корабель сам по собі несе небезпечне для довкілля, проте локальне, забруднення.

Ми ж розглядаємо екологічні наслідки воєнних дій агресора комплексно – як екологічну катастрофу, яка вже набула міжнародних масштабів. 

Це, зокрема, наслідки руйнівних дій на об'єктах атомної енергетики, території об'єктів інфраструктури Зони відчуження Чорнобильської АЕС, об'єктів хімічної та нафтохімічної, металургійної промисловості, руйнування каналізаційних очисних споруд, знищення інженерних споруд водозаборів та очищення питної води, забруднення земель зруйнованою військовою технікою, неналежне захоронення на територіях, де ведуться бойові дії або окупація, порушення вибухами та пожежами природних територій та ландшафтів, територій населених пунктів, сільськогосподарських земель. Усе це в комплексі призвело до забруднення всіх компонентів довкілля: атмосферного повітря, поверхневих водойм (річок, озер, водосховищ, морів) та ґрунтових вод; ґрунту; природних комплексів та ландшафтів; порушення всієї екосистеми охопленої впливом цього забруднення; завдання значної шкоди флорі, фауні, загалом біорізноманіттю.

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення небезпечних речовин у морі. Зокрема, 2 травня російські окупанти здійснили третій ракетний обстріл мосту через Дністровський лиман у Затоці на Одещині. За даними співробітників Національного природного парку «Тузлівські лимани», через дії російських військових кораблів біля берегів Одещини фіксуються факти загибелі дельфінів (на знімку). Негативний вплив на здоров'я тварин здійснюють військові гідролокатори. Військові судна росіян використовують сонари зі звуками на рівні вище 200 децибелів. Дельфіни потрапляють у зону випромінювання навігаційних приладів суден. Це призводить до пошкодження їхніх органів слуху і дезорієнтації. У природних умовах дельфіни за допомогою ехо-сигналів визначають, що знаходиться попереду. Втративши орієнтацію, дельфіни в паніці можуть викидатися на берег і гинути. Масштаби загибелі дельфінів наразі не досліджені через блокування російським флотом судноплавства, мінування акваторії і ділянок узбережжя Чорного моря.

Стосовно перспективи, то вона одна: через те, що здоров'ю людей і тварин та середовищу їх існування вже завдано непоправної шкоди, агресор має понести повну відповідальність за свої дії.
 
– Я розумію, що про остаточні наслідки говорити зарано, проте, можливо, вже відомо, яким саме областям було завдано найбільших збитків та що робиться, аби їх хоч трохи мінімізувати?

– Найбільш придатною, з точки зору головної мети управління безпекою навколишнього середовища, є мінімізація ризику. Однак на практиці під час воєнних дій це не завжди можливо. Розробка нормативних актів – законів, постанов, інструкцій – сприяє реалізації заходів щодо екологічної безпеки та є необхідним правовим елементом управління, який сприяє зниженню ризику, проте передбачити плани агресора неможливо.

Найбільших ушкоджень, за наявною інформацією, завдано територіям, на яких велися активні бойові дії, або тим, що були або перебувають під окупацією агресором, зокрема, територіям Київської, Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Житомирської, Сумської, Чернігівської, Миколаївської, Херсонської та Одеської областей.
 
– До речі, куди можуть звертатися люди та юридичні організації, на які саме ресурси, аби повідомити та зафіксувати факти злочинів росіян завданих довкіллю?

– При Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України працює гаряча лінія для громадян, де можливо отримати загальну інформацію про стан навколишнього природного середовища, а оператори оформлюватимуть скарги та повідомлення про порушення природоохоронного законодавства. Отримати швидку відповідь також можна, скориставшись експрес-чатом на сайті міністерства.

Також створено Оперативний штаб при Державній екологічній інспекції України для формування єдиного реєстру збитків, заподіяних довкіллю внаслідок вторгнення рф на територію України. Для збільшення ефективності роботи Штабу створено спеціальний сайт https://shtab.gov.ua для отримання відповідної інформації.

Свідки екозлочинів можуть повідомляти Оперативний штаб будь-яким зручним способом (телефон гарячої лінії, чат-бот у Telegram, е-mail або заповнити онлайн-форму на веб-сайті Штабу).

Інформація, про яку необхідно повідомляти Штабу, – це дані про виникнення надзвичайних ситуацій, дані про пошкодження, руйнування чи зупинку діяльності очисних споруд, що очищують стоки перед скиданням у водні об'єкти – водоканали, промислові об'єкти, дані про руйнування дамб полів фільтрації та витік відходів на рельєф місцевості, займання (горіння, тління) місць видалення відходів – сміттєвих полігонів, пошкодження ґрунтового покриву, горіння, рубка лісів – особливо на територіях природо-заповідного фонду тощо.

Екологічна громадськість також проявляє високу активність у цьому питанні. Зокрема, ВБО «Екологія-Право-Людина» анонсувало збір даних про злочини рф проти природи України під час війни, про що вони повідомили на сторінці у Facebook.

Центр екологічних ініціатив «Екодія» після 24 лютого 2022 року переорієнтувався на моніторинг злочинів проти довкілля. Організація ввійшла до створеної Міндовкіллям робочої групи та вже наприкінці березня нарахувала 111 випадків, які можуть вважатись злочинами проти довкілля та розглядатись у міжнародних судах. Активісти «Екодії» збирають інформацію з медіа, соцмереж і Telegram-каналів щодо подій, які завдають або можуть потенційно завдати шкоди довкіллю.

Команда ініціативи «Досить труїти Кривий Ріг» з кінця лютого 2022 року працює разом із Міндовкілля та Держекоінспекцією, щоб допомогти фіксувати та аналізувати злочини проти довкілля. Ця громадська організація збирає і систематизує інформацію про злочини проти довкілля у Дніпропетровській та сусідніх областях.
 
– Переважно ми говорили про прямі загрози та їх наслідки, але існують і непрямі, які ми пожинатимемо ще довго. Та й відбудова України потягне за собою додаткові викиди в атмосферу та інші навантаження на екологію. Над чим нині працює законодавець у цьому напрямі?

– 20 квітня 2022 року на засіданні комітету було розглянуто таке специфічне питання, як віддалена екологічна загроза компонентам навколишнього природного середовища та сільськогосподарському виробництву в Україні, що виникає в результаті мінування російськими окупантами територій природних та агроландшафтів. 

Мінування, окрім небезпеки для громадян країни, становить також істотну екологічну загрозу для цілої низки компонентів навколишнього природного середовища, несе потенційну небезпеку для різноманіття ґрунтів, рослин та біотопів. Зазначу, що висока концентрація важких металів і токсичних речовин, спричинена внаслідок потрапляння вибухових речовин та їх трансформації у ґрунті, робить ґрунт небезпечним для подальшого сільськогосподарського використання. 

За результатами розгляду зазначеного питання комітетом рекомендовано Держекоінспекції разом із Міндовкілля, Мінагрополітики, Міноборони, ДСНС розглянути питання щодо розроблення методики розрахунку екологічних збитків від мінування та розривів вибухонебезпечних предметів.

На сьогодні у сфері зменшення викидів в атмосферне повітря та інших навантажень на екологію комітетом ведеться робота над такими законопроектами, як проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізмів регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (реєстр. № 5339), проект закону про державний екологічний контроль (реєстр. № 3091), проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедури проведення екологічного аудиту (реєстр. № 6349), проект закону за реєстр. № 6004-2, завданням якого є забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля шляхом зменшення та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, та проект закону за реєстр. № 6018-2 щодо екологічного страхування та гарантій відшкодування шкоди, завданої внаслідок діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку.

Наразі триває опрацювання законопроекту (реєстр. № 7327) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля як системи спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища та впливу на нього, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні з метою забезпечення досягнення екологічно орієнтованих цілей сталого розвитку.

Також готуються до розгляду й інші законопроекти.
 
– Улітку Україна взяла на себе зобов'язання по скороченню викидів парникових газів. Було передбачено певні ресурси на модернізацію підприємств. Але нині проконтролювати цей процес дуже складно, а до цього ще й додалися викиди під час горіння військової техніки, інших пожеж спричинених війною... Як бути тут?

– Унаслідок збройної агресії росії проти України значна частина території нашої держави тимчасово залишається не підконтрольною уряду України. Цей факт ускладнює, а іноді й унеможливлює збір даних та звітність, яка передбачається для моніторингу виконання наших міжнародних зобов'язань, наводиться, зокрема, в Національних інвентаризаціях парникових газів.

Тимчасова окупація рф частини території України рішуче засуджується міжнародним співтовариством, силові зміни території не визнаються, санкції залишаються в силі до відновлення повної відповідності рф міжнародному праву. Низка резолюцій Генеральної Асамблеї ООН підтвердили міжнародно визнані кордони України й однозначно визначають рф як державу-окупанта.

Слід зазначити, що збройна агресія рф проти України, яка триває, має сильний негативний вплив на загальну економічну ситуацію в Україні та призвела до скорочення промислового виробництва і скорочення викидів парникових газів, що відображається у нашій звітності на підконтрольній території, згідно з якою ми притримуємося взятих на себе зобов'язань.

На жаль, отримати достовірні дані під час війни для всієї території України неможливо. 

Значне збільшення пожеж унаслідок військових дій суттєво впливає на забруднення повітря. Як приклад, 27 лютого 2022 року російські військові поцілили балістичною ракетою в нафтобазу у Васильківському районі Київської області. Унаслідок ракетного удару виникла пожежа, загорілися 10 цистерн по 2 тисячі кубічних метрів бензину та дизельного палива. Схожі випадки сталися в Охтирці, Луганську, Чернігові, Житомирі, Черняхові.

Ворог атакує і цивільні об'єкти, і військову інфраструктуру – аеропорти, сховища боєприпасів у Краснопіллі, Кривому Розі, Дніпрі та Житомирі, аеродроми та їх паливні цистерни в Гостомелі, Чугуєві, Чорнобаївці, Мелітополі, Івано-Франківську, Миколаєві, також військово-морські об'єкти. Проте переважна більшість обстрілів припадає на населені пункти та об'єкти промисловості в них. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ і азот, вуглекислий газ і водяна пара, оксиди азоту, формальдегід, синильна кислота, а також велика кількість токсичних органічних сполук, забруднюються ґрунти, деревина, дернина, конструкції. Під час вибуху всі продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють кислотність ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні дерева. Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, інших ссавців та птахів, впливаючи на стан слизових тканин та органів дихання.

У цьому зв'язку маємо згадати, що всі випадки руйнувань цивільних і промислових об'єктів є порушенням вимог I Протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, прийнятого у 1977 році. Від держав, які ведуть війну, вимагається захищати природне середовище від масштабних, довготривалих і серйозних уражень та забороняються методи чи засоби ведення війни, які мають на меті або можуть призвести до заподіяння такої шкоди. 

Це можна сказати про відповідальність держави-окупанта за дії на окупованих територіях, включаючи відповідальність за зобов'язаннями за міжнародними угодами. Тому на сьогодні наше найперше завдання – це звільнити всю територію України від окупантів, після чого на основі даних моніторингу і звітності можна буде говорити про виконання наших міжнародних зобов'язань.

– Над якими законодавчими актами нині працює Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування і що нині в пріоритеті?

– Під час російської збройної агресії Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування активно працює над законопроектами, які нині вважає пріоритетними та корисними для держави, а саме:

– за поданням комітету Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану і у відбудовний період», що зумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави під час здійснення природоохоронних заходів, врегулювання та спрощення проведення відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій, прискорення відновлення інфраструктури та економіки України, повернення до нормального стану життєдіяльності громадян України;

– за поданням комітету 21.04.2022 р. Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», який дасть змогу врегулювати у Кодексі цивільного захисту України та інших законодавчих актах питання визначення повноважень органу, що формує державну політику у сфері цивільного захисту (Міністерство внутрішніх справ України), та органу, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (Державна служба України з надзвичайних ситуацій). 

– за поданням комітету 21.04.2022 р. Верховна Рада прийняла за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб'єктів забезпечення цивільного захисту та імплементації норм міжнародного гуманітарного права у сфері цивільного захисту. Його прийняття дасть змогу відобразити в національному законодавстві положення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 р. та Додаткові протоколи до неї, ратифіковані Верховною Радою України; вдосконалити наявні механізми захисту цивільного населення і територій в умовах відсічі та стримування військової агресії рф проти України; уточнити повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту в особливий період;

– за ініціативи комітету Верховною Радою 12.05.2022 р. прийнято за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та умов проходження служби цивільного захисту, який спрямовано на врегулювання проходження служби цивільного захисту, в тому числі в особливий період, забезпечення належного соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Комітет також працює і над іншими законопроектами у сфері захисту довкілля та цивільного захисту задля підвищення ефективності реалізації державної політики в мирний час та в особливий період.

– Війна колись таки закінчиться і всім нам доведеться відновлювати нашу країну. Нині багато говорять про так званий План Маршалла для України. Звісно, що для цього має бути підготовлена й законодавча база. Які саме природоорієнтовані рішення та заходи мають бути втілені першочергово і чи готується для цього законодавча база?

– «План Маршалла» у класичному розумінні передбачає відновлення економіки країни, створення середнього класу – гаранта політичної стабільності та стійкого розвитку економіки держави, нівелювання впливу бар'єрів на розвиток економіки тощо. 

Усі ці цілі, як на мене, будуть недосяжні для України без якісного законодавчого забезпечення стійкого розвитку природоресурсного потенціалу країни, розроблення комплексної системи законодавчих, організаційних, фінансових, інженерно-технічних та інших екологічно обґрунтованих заходів з відновлення істотно порушених у результаті військової агресії компонентів природного навколишнього середовища.

Указом Президента № 266/2022 від 21 квітня була створена Національна рада з відновлення України від наслідків війни, до складу якої входжу і я як голова комітету. На виконання Положення про Нацраду була утворена Робоча група з питань екологічної безпеки на чолі з міністром захисту довкілля Р. Стрільцем, заступником Офісу Президента Р. Шурмою та мною, яка вже провела декілька засідань. На засіданні Робочої групи була визначена «рамка» подальшої діяльності – не тільки напрацювати пропозиції, які були б ураховані при створенні стратегії захисту довкілля та сталого природокористування, а й досягнути введення дієвої довкіллєвої складової до таких сфер відновлення країни, як розбудова інфраструктури, розвиток енергетичної безпеки, створення аграрної політики, модернізація міст та інші.

І одним з найперших завдань на цьому шляху буде прийняття довгоочікуваного законопроекту № 2207-1-д про управління відходами, до якого під час підготовки до прийняття у другому читанні будуть додані норми, які дозволять регулювання управління відходами війни, такими, наприклад, як відходи, що утворилися від руйнації будівель та об'єктів інфраструктури. Ще один законопроект, №6004-2, про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, зобов'яже промислові підприємства відновлюватися лише за найкращими доступними технологіями та методами, розробленими Європейським Союзом.

– Звісно, війна в Україні впливає на довкілля в усьому світі. Це забруднення і атмосфери, і води, і сільськогосподарської продукції тощо. Чи працює Верховна Рада і, зокрема, ваш комітет у цьому напрямі зі своїми зарубіжними колегами?

– Наразі в сьогоднішніх умовах, коли окупант обстрілює промислові об’єкти та провокує масштабні аварії на нашій території, важливо використовувати всі доступні міжнародні правові інструменти, щоб убезпечити громадян і довкілля від наслідків дій окупантів. 

Це важливо і для країн–сусідів України, адже такі аварії несуть у собі ризики транскордонного впливу. 

Тож Верховна Рада України 3 травня 2022 року прийняла ініційований Президентом України Володимиром Зеленським Закон України «Про приєднання України до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій».

Участь у Конвенції надасть нашій державі можливість повноцінної співпраці з іншими країнами–учасниками Конвенції з метою захисту людей і навколишнього середовища від промислових аварій, що можуть мати транскордонний вплив, можливість отримати допомогу в рамках Конвенції для збільшення власного потенціалу та обміну досвідом у питаннях запобігання, готовності до аварій та ліквідації їх наслідків.

Приєднання до Конвенції – це об’єднання зусиль з європейськими країнами, США, Канадою, заручення міжнародною підтримкою та допомогою у вирішенні зазначених питань.

Ще одним із прикладів взаємодії є активна участь комітету в приєднанні до програми LIFE – фінансового інструменту ЄС для захисту довкілля та впровадження кліматичних заходів. Програма допомагає країнам перейти до чистої, циркулярної, енергоефективної, кліматично нейтральної та стійкої до зміни клімату економіки задля захисту та покращення якості довкілля. На період 2021–2027 років загальний бюджет LIFE становить 5,4 мільярда євро. Для України реалізація проектів бізнесу, органів влади та неурядових організацій у рамках програми LIFE стане дієвим інструментом фінансування інноваційних проектів у сфері захисту довкілля та відновлення в післявоєнний час.

– І наостанок. Пане Олеже, як ви вважаєте, чи достатньо у нас законодавчих важелів, аби притягнути державу-агресорку росію до відповідальності та змусити її відшкодувати всі ті збитки, яких вона нам завдала, та що ще потрібно вдосконалити та доопрацювати?

– Дякую вам за це надзвичайно важливе запитання, яке хвилює серця і сумління кожного українця. Це питання збуджує всю світову спільноту і об’єднує прогресивне людство в пошуку шляхів притягнення агресора до відповідальності, у тому числі, а можливо, і як один із пріоритетів, за екологічні злочини та за шкоду, завдану довкіллю України.

Актуальність питання також ще й у тому, що природоохоронне законодавство, як і загалом українське законодавство, розроблене здебільшого для мирного часу. На сьогоднішній день, в умовах воєнного стану, всю повноту заподіяних нашій державі екологічних збитків оцінити надзвичайно важко. Застарілими станом на 24 лютого були й Методики обрахування шкоди довкіллю, тому Міністерство захисту довкілля разом з Держекоінспекцією та за консультацією з комітетом швидко оновило наявні та створило нові Методики, зокрема Методику, за якою розраховуватимуть обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від російських бомбардувань і відповідний розмір завданої шкоди, та Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам унаслідок збройної агресії та бойових дій.

Шкода, завдана довкіллю й обчислена за цими Методиками, стане підставою для звернення держави до міжнародних судів та для стягнення з росії збитків у сумі, що дасть змогу здійснити заходи, спрямовані на відновлення наших природних екосистем.

– Нещодавно Україна подала заявку до ЄС. Наскільки наше законодавство гармонізоване із законодавством ЄС та що в цьому напрямку ще потрібно зробити, аби наблизити цю перспективу якнайшвидше? Адже сама перспектива вступу в європейські спільноту, як на мене, вже є стримувальним чинником для росії.

– Починаючи з 2014 року наше законодавство значною мірою вже гармонізувалося з європейським, про що свідчить загальний показник виконання в понад 61% взятих на Україну зобов'язань.
 
Юридичною засадою для євроінтеграційних процесів у природоохоронній сфері є додатки ХХХ, ХХХІ до Розділу V, Глави 6 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Євроінтеграція у природоохоронній сфері охоплює заходи та реформи за такими напрямами, як управління довкіллям та інтеграція екологічної політики в інші галузеві політики, якість атмосферного повітря, управління відходами, якість води та управління водними ресурсами, промислове забруднення та техногенні загрози, зміна клімату, генетично модифіковані організми.

Україна заповнила другу частину анкети-опитувальника Європейської Комісії, яка необхідна для отримання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Про це Президент Володимир Зеленський повідомив під час віртуальної зустрічі із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 9 травня 2022 року. У тому числі було заповнено частину в межах предметів відання нашого комітету. І справді, на наш комітет покладено доволі великі сподівання, пов'язані з розробленням законодавства, спрямованого на євроінтеграцію у природоохоронній сфері. Більшість таких ініціатив або перебуває на ретельному розгляді в комітеті, або вже внесена до парламентської зали для прийняття законопроектів у другому читанні. І я впевнений, що ми успішно пройдемо цей шлях попри складнощі воєнного стану.

– Дякую за вичерпні відповіді і сподіваюся, що це інтерв'ю додасть конкретики й оптимізму в подоланні тієї біди, що її завдає нам ворог.