Інформує Національна служба здоров'я України (НСЗУ).

Мета відвідин – поспілкуватися з колективом, який під час війни показав справжню пацієнтоорієнтованість та професійну сумлінність.

«У медицини – свій фронт. Незалежно від ситуації медики повинні піклуватися про пацієнтів», – каже Валентина Гунькова, директорка Роменської центральної районної лікарні, колектив якої два тижні працював під російською окупацією. За цей час жоден лікар не виїхав і не звільнився, натомість медики за свої гроші купували хліб для пацієнтів і їздили по ліки через ворожі блокпости.

«О 6-й ранку 24 лютого більшість колективу уже були на роботі. Ми просто відчули, що маємо бути тут, в лікарні. Тоді ж вирішили, що будемо надавати медичну допомогу, щоб не сталося», – розповідає Валентина Гунькова.

У першу доби повномасштабної війни російські війська уже були під Ромнами. Стояли блокпости, запровадили комендантську годину, тож лікарі цілодобово жили у лікарні і надавали допомогу. Усі відділення працювали. Основне навантаження взяло на себе відділення екстреної допомоги. Так скерували маршрути пацієнта, адже у відділенні працює бригада лікарів, серед яких хірург, анестезіолог, акушер-гінеколог, терапевт. І є все потрібне обладнання для діагностики.

Під час війни принцип пацієнтоорієнтованості набув особливого значення – ризикуючи своїм життям головна лікарка їздила на неокуповану територію по ліки для паліативних пацієнтів. Купувала їх за власні гроші. Як і хліб для лікарні, коли були перебої з поставками харчування.

«Коли стоїть питання життя пацієнта, ми не можемо ним ризикувати. До цих ворожих блокпостів важко звикнути – огляди, допити… Але страждають наші люди, і ми не можемо не допомогти», – каже головна лікарка Роменської ЦРЛ.

Не переривати надання допомоги пацієнтам допомогла стабільна оплата від держави. Завдяки Програмі медичних гарантій лікарня безперебійно отримувала гроші на рахунки.

«Коли у Конотопі розбомбили електричну підстанцію, генератор у лікарні дозволив врятувати запаси крові і не припиняти надання хірургічної допомоги», – додає директорка Північного МРД НСЗУ Вікторія Мілютіна. Саме наявність генераторів у медзакладах і була однією з вимог, щоб підписати договір з НСЗУ.

Тож у час війни Програма медичних гарантій показала свою ефективність як дієвий інструмент, що забезпечує безперебійну роботу системи. А медики зі свого боку виявили професійну сумлінність та мужність.

«Ми роками готувалися до підписання договору з НСЗУ. Готували кадри, бо від цього залежить наша робота, наш заробіток і здоров’я пацієнтів. Нині ми бачимо, скільки грошей заробили і знаємо, як ефективно використовувати ці кошти», – розповідає Валентина Гунькова.

До початку повномасштабної війни у медзакладі встигли затвердити новий колективний договір. Це дало змогу виплачувати кошти справедливо і виконувати вимогу уряду щодо рівня оплати. Гідну зарплату платять і немедичним працівникам: економістам, юристам, бухгалтерам.

Роменська ЦРЛ – це потужна багатопрофільна лікарня. У 2022 році заклад підписав договір з НСЗУ на 21 пакет на суму понад 200 млн грн. Це на 50 млн більше, ніж минулоріч.

Робота за Програмою медичних гарантій тут не зупиняється. Команда медзакладу планує закуповувати нове обладнання, продовжувати ремонт і головне – не втрачати з фокусу потреби своїх пацієнтів.

«Голос України».