Генеральний директор Національного музею-садиби Пирогова Олександр Турський і його перший заступник пані Любов Коваленко сподіваються, що держава профінансує ремонтні роботи будівлі, що є пам’яткою історії національного значення.

Вісім мільйонів гривень потрібно на ремонт музею-садиби видатного хірурга Миколи Пирогова, що має статус Національного. У колективі вірять, що після війни держава таки надасть уже обіцяні кошти.

У вересні 2022-го виповнюється 75 років з часу відкриття закладу, розташованого у мальовничому куточку Вінниці. У колективі виношували амбітні плани — відновити будівлю до цієї дати. Однак уже очевидно, що про таке поки що годі мріяти. Всі зусилля країна зосередила на досягненні перемоги над російською армією.

Восени минулого року колектив музею очолив новий керівник — Олександр Турський. Він професійний медик, працював у військових і цивільних медичних закладах, учасник бойових дій в Афганістані.

Стан даху загрозливий

Під час зустрічі з кореспондентом «Голосу України» Олександр Турський розповів про плани, головну увагу зосередив на необхідності ремонту. Участь у розмові взяла також перший заступник генерального директора пані Любов Коваленко. Розмова відбувалася незадовго перед початком вторгнення російського агресора. Війна перекреслила плани музейників, але вони не втрачають надію на відновлення святині.

За словами Олександра Турського, капітального оновлення потребують всі три споруди — основна будівля, це колишній житловий будинок сім’ї Пирогова, аптека, в якій нині музей воскових фігур, а також церква-некрополь, де зберігається тіло Пирогова.

Видатний учений проживав у Вінниці з 1866 року і до своїх останніх днів. Його серце зупинилося 1881-го.

«Цей будинок будували за проектом, в якому врахували побажання його господаря, — розповідає Олександр Турський. — Він придбав маєток у селі Вишня, таку назву мала тоді ця частина міста, роботи розпочав з будівництва власної цегельні. Якою була цегла, можна побачити біля церкви-некрополя. Поки тривали роботи, Микола Іванович посадив ялини, дуби. Окремі з цих дерев збереглися до наших днів. Вирощував багато лікарських рослин, до речі, використовував їх у лікувальній практиці. Новосілля відзначали у 1866 році».

З часу останнього ремонту будинку минуло 25 років. Нині він не в кращому стані. Аварійно-загрозливою називає співрозмовник ситуацію з покрівлею. Вона протікає у багатьох місцях. Це завдає шкоди експонатам у залах. У музеї є господарчий підрозділ. Власними силами «латають» діри. Так само необхідно ремонтувати два інші приміщення, що належать музею. Стіни аптеки зведені з глини. Їх треба укріпити, щоб не завалилися. У некрополі у деяких місцях видно тріщини. Та й огорожу варто поновити, як навколо садиби, так і біля церкви-некрополя.

«Ми зосередилися на відновленні основної будівлі, — каже Олександр Турський. — Її реставрація стала б найкращим подарунком для відвідувачів музею до 75-річчя закладу. Ремонтні роботи будуть ускладнюватися низкою обставин. Музей є пам’яткою історії національного значення і природоохоронним об’єктом загальнодержавного значення. Тому кожен вид робіт потребуватиме відповідних узгоджень з Міністерством культури і його відповідними службами. На все це витрачатиметься час.

Реставраційно-ремонтні роботи матимуть свою специфіку. Необхідно буде все відновлювати з тих само матеріалів, з яких вони виготовлені на початку будівництва. І форми мають бути збережені. Не можна замінити вікна, чи двері, на сучасні матеріали. Це кропітка робота, що потребує значного часу.

Музей Пирогова перебуває на балансі Міністерства охорони здоров’я. Щоб відчути, наскільки непросто з фінансами, співрозмовники наводять один промовистий факт. Київ не виділяє кошти навіть на таку вкрай необхідну статтю витрат, як охорона закладу і його території. Оплачують таку послугу за гроші, зароблені на проведенні екскурсій. Охорону здійснює одна з охоронних структур.

Як виходили із ситуації, коли музей не працював і заробити грошей не було можливості?

«У 2020-му доводилося зачиняти музей на 4,5 місяця, а у 2021-му — на два місяці, — каже Любов Коваленко. — Весь цей час охороняли заклад силами його працівників. Усі звернення до МОЗ не дають бажаного результату. На нинішній рік фінансування витрат на охорону також не передбачено. Під час перебування нашої області в червоній зоні карантину наприкінці минулого року музей Пирогова не припиняв роботу. Співрозмовники пояснюють це тим, що майже всі працівники вакциновані. Таким колективам дозволялося працювати. Щоправда, з дотриманням усіх передбачених запобіжних заходів».

Значно складнішою проблемою є ремонт головної будівлі. Про її нинішній стан адміністрація музею повідомила у листі на адресу міністра охорони здоров’я.

«За попередніми консультаціями з фахівцями ТОВ «Укрреставрація», вартість проектно-кошторисної документації становить приблизно два мільйони гривень, — ідеться у листі. — Оцінку робили у 2019 році. На виконання робіт необхідно приблизно вісім мільйонів гривень».

У МОЗ пообіцяли оплатити роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації. Гроші уже давали, але... їх відмовилися брати. Чому? Співрозмовники кажуть, що то був грудень минулого року. За час, що залишався до кінця 2021-го, не встигли б провести тендер. Фінансування перенесли на перший квартал нинішнього року. Але наприкінці лютого почалася війна.

Відвідувачі дякуватимуть

Навіть під час ремонту музей працюватиме, буде відчинений для відвідувачів. На цьому особливо наголошують співрозмовники. Просять донести інформацію до тих, хто має намір приїхати в гості до Пирогова.
«Роботи триватимуть поетапно, — каже Олександр Турський. — Не всі зали одночасно закриють на ремонт. Будемо домовлятися з реставраторами на проведення екскурсій. Зрештою, на території є що подивитися окрім основної будівлі. Садиба велика! Музей-аптека продовжуватиме працювати. Відкритим залишиться доступ до церкви-некрополя. Пропонуємо скористатися аудіогідом і отримати максимум інформації.

У ці погожі весняні дні у музеї значно збільшилася кількість відвідувачів. Особливо з числа вимушених переселенців, які зупинилися у Вінниці. На території, де у зеленій оазі дерев і барвистих квітів чути спів птахів, квітне бузок, повітря наповнене запахом хвої, бодай на мить можна забути про війну.

Адміністрація планувала проведення Пироговського пікніка. Торік такий захід мав неабиякий успіх. Нині все залежатиме від ситуації в країні.

Готують виставку «Воєнно-польова хірургія: від часів Пирогова до наших днів». Надалі вона стане постійно діючою. Експонуватиметься в одному із залів музею.

Родзинкою пікніка стане залучення реконструкторів. Вони відтворять епізод театру військових дій російсько-турецької війни. Покажуть, як Пирогов рятував поранених воїнів.

На сайті музею публікуватимуть замальовки про маловідомі сторінки з життя Пирогова, розповіді про історію музею.

ФАКТ

Тіло Пирогова бальзамував професор з Петербурга Давид Виводцев після смерті вченого у 1881 році. Перша ребальзамація відбулася у 1945 році у москві. Наступні у 1956, 1973 (у Вінниці), 1979, 1988 — у москві. У 1994, 2000, 2005, 2011 і 2018 роках — у Вінниці.

Коли буде чергова ребальзамація

У 2018 році вінницькі науковці вперше самостійно провели ребальзамацію тіла Пирогова. Це було десяте «омолодження» видатного хірурга. Роботи виконали досвідчені анатоми з пироговського медуніверситету — професор Юрій Гумінський і доцент Сергій Гриценко, їм допомагали два молоді науковці і працівники музею. Члени комісії, яку очолював ректор Вінницького медуніверситету Василь Мороз, консультувалися з науковцями з Києва, Львова, Сум. Але всю роботу вінничани виконували самостійно.

Дев’ять попередніх ребальзамацій робили науковці з москви. Причому, три останніх рази робота відбувалася у лабораторії, створеній на території музею-садиби у Вінниці. Однак до участі у процесі москвичі не допускали вінницьких вчених. За словами одного з них, вінничанам доручали доставку тіла з некрополя до лабораторії. Далі дякували, зачиняли на ключ двері...

Науковці виправляють тих, хто каже, що в некрополі зберігається мумія тіла. Мовляв, всередині вже нічого не залишилося. Це неправда. Все збереглося! Всі органи тіла на місці — серце, печінка, нирки, пояснив

один з ребальзаматорів професор Юрій Гумінський.
З одягу замінили тільки спідню білизну. Одягли натуральний лляний одяг. А ось френч — як новий. Скільки часу минуло, але не псується. От що значить якісне австрійське сукно! Саме з такого матеріалу його пошито. До речі, саркофаг теж австрійський. Дуже важкий.

Уже 140 років зберігається тіло. За словами Олександра Турського, найперше за це маємо дякувати професору Виводцеву. У 1881 році він виконав роботу з бальзамації. Зробив це якісно. «Зверніть увагу, що тіло Пирогова зберігається у природних умовах, — зазначає Турський. — На відміну від тіла Леніна у москві».

На запитання, коли відбудеться чергова ребальзамація, співрозмовник каже, що це залежатиме від стану тіла. Поки що воно перебуває у доброму стані. Після ребальзамації 2018 року навіть аплікацій не доводилося робити.

Вінниця.

Фото автора.