Про це інформує  УАВтормет – некомерційне та неприбуткове об'єднання підприємств, створене для підтримки та захисту інтересів своїх членів.

 Отож – ексклюзивна думка експерта до уваги  читачів.

– В ЄС багаторазово заявляли про необхідність обмеження експорту металобрухту. Наскільки такий крок реальний та обґрунтований?

 – Металургійна промисловість ЄС лобіює дуже своєрідну комбінацію обмежень. Ідеться про вільні постачання металобрухту в країни ОЕСР  при обмеженні експорту   в країни, що не відповідають європейським вимогам з переробки  вторинної сировини. Виходить, що лобісти в своїй аргументації намагаються зв’язати логіку і підходи Базельської конвенції (включно із забороною на експорт небезпечних відходів з країн ОЕСР в усі інші країни) з цілями амбіційної екологічної політики ЄС (Fit for 55), що роблять більш жорсткими вимоги до викидів парникових газів.

Як відомо, використання металобрухту дає змогу скоротити викиди в рамках всіх сучасних процесів виробництва сталі, при цьому при електросталеплавильному виробництві викиди скорочуються в рази. Так, відзначається деякий політичний торг та пошук підстав, що можуть загалом призвести до технічних обмежень експорту металобрухту (наприклад, необхідності сертифікації, аудитів або підтвердження процесів тощо).

–  Чи виправдане введення експортного мита в розмірі 180 євро/т на український металобрухт і чи не суперечить це європейським підходам?

 – Наскільки мені відомо, міжнародні торговельні угоди допускають існування експортних мит, що не забороняють постачання. Питання доцільності такого рішення часто перебуває в площині економічної політики держави. Очевидно, що експортне мито вигідне металургам, передусім в питаннях ціноутворення.

Слід також зазначити, що описаний європейський підхід до обґрунтування введення обмежень на експорт не базується на митах або інших тарифних/нетарифних обмеженнях, а обмеження аргументуються з позиції необхідності ефективного захисту довкілля.

–  Чи цікавий європейським компаніям металобрухт, утворений у результаті утилізації військової техніки? Наскільки розвинена переробка такого брухту в ЄС?

 – Справді, військовий металобрухт має свої особливості переробки. При цьому його хімічний склад, а це в своїй більшості низьколеговані сталі, становить комерційний інтерес для європейських переробних компаній. Тому варіанти з переробки бронетехніки, знищеної в Україні, цілком можливі.

У країнах ЄС часто переробка військового металобрухту відбувається за рахунок платників податків. Наприклад, утилізація кораблів Jeanne d'Arc і Colbert, що була проведена компанію Veolia, коштувала платникам податків  майже 10 млн євро.

–  Як ви вважаєте, чи буде працювати Меморандум, який пропонує УАВтомет учасникам ринку?

 – Запропонований Меморандум є ефективним механізмом взаємодії споживачів та заготівельників металобрухту. Такі  правила гри  дозволять реанімувати український ринок та забезпечити потреби українських підприємств. Розширення експортних можливостей заготівельників стане додатковим стимулом для відновлення ринку загалом, а також ефективного управління військовим металобрухтом зокрема,   інформує УАВтормет на офіційній сторінці відомства у соцмережі.

 «Голос України».