На першому етапі акції небайдужі зібрали і передали для хлопчиків і дівчаток сотні книжок. Коли їх зважили, вийшло 80 кілограмів. Таку кількість назбирали протягом двох тижнів. Про акцію розповідає сайт «20 хвилин.Вінниця».

Один з її організаторів, представник міського комунального підприємства «Інститут розвитку міст» Юрій Глущук (на знімку) уточнив, що благодійний захід проводять спільно з ГО «Наше Поділля».

«До нас звернулися представники цієї громадської організації, запропонували ідею, ми її підтримали, бо справді заслуговує на увагу, і розпочали благодійну акцію», – розповідає Юрій Глущук. 

Діти у чужому для них мовному середовищі досить швидко адаптуються. Про це розповідають волонтери, які завозять книжки до Польщі. Вони повсюди чули, як наші хлопчики і дівчатка щебечуть польською. Воно й не дивно, адже багато з них відвідують заняття у школах, спілкуються з однолітками. Опановуючи мову іншої країни, мимоволі втрачають знання своєї.

«Головна мета нашої акції – не дати українським дітям, які опинилися на чужині через російську агресію, забути рідну мову, – каже Юрій Глущук. – Книжка в цьому є найкращим помічником».

Чому обрали Польщу? Бо саме в цій країні зупинилося найбільше наших дітей. Їх там нині понад 500 тисяч. Таку цифру подають державні офіційні джерела.

На заклик організаторів відгукнулося чимало небайдужих вінничан. Пункт прийому книжок влаштували у приміщенні HUB «Місто змістів», що на вулиці Пушкіна, 11 у Вінниці. Він працює щоденно, охочі можуть поділитися своїми книжками з дітками-біженцями.

Спершу приймали всю літературу, крім тієї, що надрукована російською. Такі книжки повертали назад. Просять і надалі їх не пропонувати. Нині і морально, і фізично важко сприймати будь-що російське. Коли агресор вбиває наших дітей, а ми будемо іншим дітям давати читати мовою убивць – це неприйнятно, вважають організатори акції.

«Під час спілкування з нашими земляками у Польщі ми з’ясували, яких книжок більше потребують діти, – каже Юрій Глущук. – Насамперед це книжки для молодшого та середнього віку. Може бути пізнавальна, розвивальна, навчальна література. Художні книжки з цікавістю сприймають не тільки діти, а й дорослі. Важливо, аби були надруковані рідною мовою».

У Польщу книжки доправляють волонтери. Там їх передають до бібліотек або місць компактного проживання вимушених біженців з нашої держави.

Організатори кажуть, що добре було б, аби кожна українська дитина мала українську книжку. Зрештою, таке завдання до снаги. Тільки потрібна організація цієї важливої справи в масштабах держави. Всі сподівання – на волонтерів. У держави інші завдання під час війни.

Юрій Глущук уточнив, що таку саму акцію проводять львів’яни. З ними координують свої дії, узгоджують місця відправки книжок.

До речі, дорослі, які опинилися за межами країни, також хочуть читати. Тому можна і для них передавати літературу.

«Дехто з вінницьких письменників запропонував свої твори, сподіваюся, що інші майстри слова також доєднаються до цієї акції і подарують написані книжки біженцям», – сказав на завершення розмови Юрій Глущук.

Фото з сайту «20 хвилин.Вінниця».