В області -– 45 відсотків релокованого бізнесу
– Вікторе Федоровичу, що найголовніше нині з низки першорядних для воєнного часу пріоритетів у діяльності обласної військової адміністрації?
– Першочергово – це безпека регіону, недопущення дестабілізації, оскільки ворог з початком війни розраховував, що на багатонаціональному і прикордонному Закарпатті виникне низка дестабілізуючих чинників. Зокрема, розбурхається тертя між національностями, виникнуть незгоди на релігійному ґрунті і, відповідно, настане політична нестабільність.
Важливо нині зберегти регіон таким, яким він є, – мирним і спокійним.
Правоохоронці справляються, ситуація контрольована. Це дуже важливо. Оскільки тут знайшли прихисток велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які через війну переїхали до нас. І тим паче важливо, аби цим людям тут забезпечити мирне життя і безпеку. Адже в більшості цих родин чоловіки беруть участь у бойових діях в гарячих точках. І вони мають знати, що їхні діти й дружини у безпеці.
– Ви оприлюднили вельми оптимістичну інформацію, згідно з якою бюджет регіону за перший квартал виконано на 110 відсотків... Це добрий початок року. А на що сподіватися далі?
– Упродовж січня–травня до обласного бюджету надійшло 476,6 мільйона гривень. Це на 13,4 відсотка більше затверджених показників. Активно наповнюються й інші місцеві бюджети: загалом від початку року мобілізовано понад 3 мільярди гривень податків, зборів та інших доходів.
Тенденція позитивна. Варто також врахувати кілька складових: на Закарпаття перемістилося 45 відсотків бізнесу від загальної кількості, який виїхав на захід України; в області створено декілька тисяч робочих місць; бізнес починає працювати і сплачувати податки (уже є факт відправки першого експорту підприємством, яке була релоковане). Тож ми сподіваємося, що перевиконання бюджету матиме позитивну тенденцію і буде все більшим і більшим.
На період воєнного стану затверджено нульову ставку акцизного збору на пальне, а в деяких громадах цей вид доходів – один із найвагоміших. І цим ОТГ не вдається виконати план. Відповідно, наше завдання – замістити відсутність надходжень коштів від акцизу іншими коштами від роботи, наприклад, ІТ-кластера. Це високорентабельний бізнес, який працює сьогодні на Закарпатті, може забезпечити реєстрацію в тих громадах представників індустрії, аби вони, сплачуючи податки, компенсували відсутність надходжень від акцизу.
– Нині обласна влада, за вашими словами, продовжує формувати «закарпатське економічне диво» і працює з переміщеними підприємствами 24/7. Якщо конкретніше...
– Створено робочу групу, яка допомагає релокуватися і працювати підприємствам на території області, але не тільки тим, які переїхали, а й місцевим. Дуже важливо зрозуміти, що велика кількість молодих чоловіків, які працюють в ІТ-компаніях, є добре навченими і досвідченими фахівцями цієї справи. Їх призивають до армії. Потрібно регулювати роботу військкоматів, аби підхід до мобілізації того чи іншого фахівця був поміркованим. Адже є такі люди, вилучивши яких, робота підприємства зупиниться. Тут саме в цьому й полягає координуюча роль влади: тонко відчувати економіку регіону і забезпечувати безперебійне функціонування підприємств, і переміщених, і тутешніх. Звісно, ті компанії, які релоковані, мають право відповідно до чинного законодавства забронювати своїх працівників. І вони ним користуються: ті працівники, які переїжджають разом із бізнесом, бронюються на час війни і не підлягають мобілізації. Водночас велика кількість компаній переїжджає і не перевозить із собою всіх працівників, не потребує досвідчених фахівців виконувати ту чи іншу роботу, тому наше завдання допомогти знайти їм робітників. Для цього ми запустили чат-бот, який покликаний першочергово забезпечувати функціонування підприємств і роботою ВПО та закарпатців.
Переселенцям – увага першочергова
– Вимушено переміщеним особам, котрі знайшли захисток на Закарпатті, звісно, увага особлива. Який перший досвід уже накопичено, які тенденції спостерігаються нині?
– У цій ситуації немає поняття сталості. Дехто в перші дні війни їхав за кордон, хтось виїжджав із зони бойових дій, дехто залишався на Закарпатті, а потім їхав за рубіж, частина з-за кордону повертаються в рідні місця, а хтось не може повернутися в Херсон і залишається тут або в іншому регіоні. Цей рух триває. І це десь впливає на ринок нерухомості. Наприклад, ціни на оренду, на купівлю житла піднялися, але великого попиту немає у зв'язку з тим, що велика кількість внутрішньо переміщених осіб сподіваються повернутися додому і лише тимчасово перебувають на території області і, відповідно, не дуже шукають роботу. Хоча що на Закарпатті створено комфортні умови для перебування ВПО: вони мають можливість безоплатно харчуватися, проживати. І зараз важливо для влади організувати процес функціонування економіки так, щоб ті, хто має можливість працювати, – працювали і підтримували економіку України. Адже сьогодні на Закарпатті, скажемо так, частково сконцентрована економіка України, бо велика кількість підприємств уже тут. На тих, хто не може працювати – матері з дітьми, люди з інвалідністю, похилого віку, – ми повинні звернути увагу найбільше, надати їм можливість надалі безплатно проживати, харчуватися. А для людей з інвалідністю взагалі створити інклюзивні умови перебування, аби вони могли безперешкодно пересуватися, аби мали іншу підтримку. Тому працюємо над різними програмами, зокрема з Міжнародною організацією з міграції, з УВКБ ООН для того, щоб реалізувати низку спільних програм, забезпечити тимчасовим житлом і харчуванням ВПО.
– Якраз підійшли до питання житла для переселенців. Це надто непросте питання... Уже закуплено 500 квартир і передано ділянки для будівництва житла для цих людей.
– Першочергово: ініціатива Президента й урядові програми спрямовані на те, аби забезпечити житлом ВПО. Насамперед придбання квартир – тільки нових! Це умова глави держави. Інше взагалі не розглядається. По-друге, це спорудження нових будинків, над чим сьогодні працюємо. Потрібні земельні ділянки. Тому на Закарпатті створено банк землі, щоб у нас був резерв. Нині триває робота над самим проектом, ескізом, розглядаємо місця. Основна умова, і Президент дає чітко зрозуміти владі на місцях, – щоб поселення не мало якоїсь окремої території, щоб ВПО успішно інтегрувалися в місцеве населення і не було якоїсь межі між тими, хто переїхав і хто тут живе. Це дуже важливо. Тому вибрали декілька локацій: за попередніми розрахунками і проектами розглядаємо міста Хуст, Виноградів, Ужгород, Мукачево. Загалом буде побудовано майже 100 тисяч квадратних метрів житлової площі. У кожному з цих міст не буде окремого мікрорайону, а буде будинок на кожній окремій ділянці. Ми зараз працюємо з органами місцевого самоврядування, розглядаємо ділянки, до яких проведено комунікації: воду, каналізацію, електроенергію, дороги.
– Це мають бути багатоквартирні будинки?
– Так, багатоквартирні на 4–5 поверхів, обов'язково з ліфтами. Квартира повністю має бути облаштована: повинні бути меблі, ліжка, кухня.
ІТ-кластер – бізнес майбутнього
– Складається враження, що очолювана вами команда різко модернізує регіон: запрацював Закарпатський IT-кластер. Він уже об'єднав майже 50 компаній-резидентів та 70 ФОПів. Та головне фахівці – в регіон евакуювалися понад тридцять тисяч представників цієї сфери... Що це означає для казни області і для пересічних краян?
– ІТ-кластер – бізнес майбутнього, основна кількість працівників, які там є, – молоді люди, котрі працюють над розробкою різних програм і розуміють, що комп'ютеризація, інформаційний розвиток – це майбутнє. Для Закарпаття знаково створити свою силіконову долину. Для цього є всі умови: велика кількість охочих представників цієї індустрії перебувати тут. Знову-таки основний чинник – безпека. Дехто вважає, що нас тут захищають гори, не будемо казати, чи так це, чи ні. Дехто вважає, що ми розташовані так близько біля кордонів і нас захищає протиповітряна оборона НАТО. Однак ми кажемо тільки про одне: знаємо і розуміємо свою відповідальність. Для нас важливо контролювати оперативну обстановку на території регіону. Для цього створено Ситуативно-аналітичний центр, який фактично покликаний контролювати всіх осіб, які в'їжджають або виїжджають з області. Розуміємо, що під час переміщення ВПО на Закарпаття можуть в'їхати ворожі розвідники, диверсійні групи. Важливо сьогодні, аби така система працювала, але вона закрита, щоб не було втручання в особисте життя людей. Система працює автономно, визначає ризики. А збір інформації стосовно осіб відбувається тільки у межах виконання доручень слідчого, постанови, ухвали, рішення суду, в рамках кримінального провадження – тобто за законних підстав. Там визначено спеціальні доступи для тих чи інших правоохоронних органів, які будуть користуватися системою, завжди залишати цифровий слід і нести відповідальність у разі розголошення інформації.
Ця система сьогодні покликана забезпечувати безпеку, зокрема й для ІТ-фахівців. Ми підготували для них кілька локацій, щоб вони могли тут безпечно перебувати, і ми вже бачимо, як успішно реалізовується цей проект. Сьогодні до області переїхали понад 30 тисяч працівників ІТ-сфери. І вони успішно працюють і сплачують податки.
– Ми вище говорили, що Закарпатська – перша серед областей України за кількістю релокованих підприємств. Які галузі переважають?
– Це легка промисловість, ІТ-індустрія, деревообробна галузь, високотехнологічні комп'ютерні системи, легке машинобудування. До нас переїхали такі суб'єкти господарювання, які є одними з найбільших компаній в Європі з випуску систем безпеки.
У лісовій галузі ми ще на шляху боротьби з корупцією
– І все-таки традиційно основна галузь економіки краю, через природні умови, – лісова. Її останні три роки, можна сказати, кадрово знобило. З осені працює нове керівництво. Сюди двічі останнім часом приїздив голова Держлісагентства України. Як оцінюєте роботу цього сектору економіки?
– Нейтрально. Правоохоронці більш прискіпливо стежать за роботою державних лісових господарств. На жаль, виявлено факти щодо розкрадання. За моєю ініціативою сюди приїжджала контрольно-ревізійна група Держлісагентства, яка здійснювала перевірку. Також, наскільки мені відомо, виявлено порушення, ухвалено кадрові рішення щодо кількох керівників. І на цьому не зупиняємося. Ми повинні забезпечити прозорий ринок лісової продукції, адже велика кількість релокованих деревообробних підприємств повинна отримати вільний доступ до ринку і чесно конкурувати з місцевими компаніями. Тому не повинно бути жодної корупційної складової. Це завдання – одне із пріоритетних, які я ставлю перед собою. Нелегко сьогодні побороти той механізм, який десятиліттями існував у лісовій галузі. Тому ми ще на шляху боротьби.
– Ви вжили слово «нейтрально». Це як розуміти?
– Я скажу «критично» тоді, коли в мене будуть чіткі, конкретні докази на руках. Тобто я сьогодні працюю над тим, щоб розчистити від корупціонерів і недобросовісних працівників цю галузь, щоб створити умови вільного, прозорого ринку. Коли я побачу цей результат, тоді я зможу сказати, що ми досягли мети. І тоді скажемо, хто цьому заважав або хто був причетний до якоїсь корупційної діяльності. Тому даємо шанс сьогоднішньому керівництву працювати в команді з ОВА. Ми готові допомагати їм, а вони хай допоможуть нам для того, аби був створений відкритий, чесний ринок. Це найголовніше. А оцінку нам надасть бізнес, який зараз здійснює закупівлю деревини.
Збалансували ринок пального і продовжують нарощувати об'єми
– Вікторе Федоровичу, облвійськадміністрація плідно співпрацює із закордонними партнерами, підсилюючи державу у цей складний час...
– Закарпаття межує з чотирма країнами ЄС. Ми – найзахідніший регіон. Тож ми розуміли, що велика кількість вимушено переміщених осіб приїдуть до нас на другий-третій день після початку воєнної агресії Росії проти України. Відповідно, ми вже з першого дня працювали зі словаками, угорцями, румунами і домовилися, щоб вони прийняли наших громадян. Ми розуміли, що не всі люди матимуть необхідні документи для виїзду за кордон. Тож першим результатом нашої співпраці з цими країнами була домовленість про те, щоб люди могли в'їжджати на територію ЄС на підставі внутрішніх паспортів громадян України, а надалі взагалі на підставі копії документа.
Звісно, нині все повернулося до звичного формату роботи. Але тоді це дало нам можливість збалансувати перебування ВПО на території області. Показали нашим європартнерам, що ми є тією владою в регіоні, яка чітко реагує на ті чи інші загрози, може належно комунікувати, несе відповідальність за те, що не буде хаосу на кордоні.
Ми не допустили неконтрольованого в'їзду натовпів на територію ЄС. Це була наша перша така взаємодія з урядами Словаччини, Угорщини, Румунії, Австрії, Італії та інших країн від початку війни, яка дала позитивний результат.
У подальшому ми спілкувалися щодо обміну інформацією під час релокації бізнесу, налагодження економічних стосунків. Дуже вдячні європартнерам за те, що вони скасували розмитнення і сплату податків під час ввезення на територію ЄС саме товарів українського виробництва. Ми зверталися до генеральних консулів цих країн і просили про допомогу в забезпеченні бізнес-угод з нашими місцевими постачальниками пального. І нас підтримали Словаччина, Австрія. Завдяки цьому ми змогли збалансувати роботу ринку нафтопродуктів. Загальна щомісячна потреба області становить майже 30 тисяч тонн. Сьогодні завдяки співпраці з урядами Словаччини, Угорщини, Румунії ми забезпечили Закарпаття до 30—35 відсотків від необхідного тільки через локальний бізнес, це майже 10–12 тисяч тонн пального. Спостерігаємо тенденцію збільшення щодоби. Адже ми збільшили кількість бензовозів удвічі – з 20 до понад 40. І зараз продовжується збільшення кількості бензовозів. Ми збалансували ринок палива і продовжуємо нарощувати об'єми.
– І на завершення. Що, як закарпатець, хотіли б непроминущого зробити, зважаючи, звісно, на воєнний час, для рідного краю?
– Як у воєнний, так і в мирний час (я казав це на співбесіді в Кабміні) – щоб Закарпаття стало «маленькою Швейцарією».
Продовжуємо над цим працювати. Звісно, перше завдання, незважаючи ні на що, – прибрати сміття з річок, створити сміттєпереробну промисловість. На жаль, війна цьому завадила, але ми не відмовляємося від збереження екології, екосистеми регіону, тому що за цим – майбутнє Закарпаття. Воно сьогодні має стати центром відновлення та реабілітації для військовослужбовців і наших громадян, які постраждали від війни. Напрацьовано програми, які будемо реалізовувати найближчим часом: зокрема, розвивати діяльність реабілітаційних центрів. Важливо не втратити шанс, який отримало Закарпаття внаслідок того, що велика кількість бізнесу, який релокувався, має можливість підсилити економічне зростання і розвиток регіону, допомогти і бізнесу, представникам всієї економіки України, і закарпатцям, котрі отримують місця роботи. Нині завдання не міняються, а трохи коригуються. Я бачу, що ми йдемо цим шляхом, розуміємо завдання і кожен день наближаємося до реалізації.
Ужгород.
