Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, як і обіцяв своїм учням Ісус Христос перед Вознесінням на небеса.

Саме в цей день людям відкрилася Пресвята Трійця (три образи Бога) — Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, тож і назвали свято Трійцею. Трійця, або День пришестя Святого Духа, відзначається на 50-й день після Великодня, тож припадає свято на різні дати. Цьогоріч ми вклоняємося Трійці 12 червня і просимо Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого про милість і допомогу, про омріяну, вистраждану, життєво необхідну, як повітря, як вода, як сонце, Перемогу. Перемогу над навісним, жорстоким і лицемірним ворогом — путінською росією, що віроломно вторглася 24 лютого на територію нашої держави і вже забрала життя десятків тисяч українців — наших героїчних воїнів, чиїхось бабусь, матерів, батьків, дітей. Віримо в Божу ласку і віримо в Перемогу. Іншого шляху в українців немає: альтернатива Перемозі — загибель.

Тож у цей світлий день щиро молимося за Україну, за наші героїчні Збройні Сили, кожного захисника Вітчизни, всіх, хто виборює наше право жити вільно й щасливо на своїй землі: у селі в кабіні трактора, у кабінетах, де приймаються управлінські рішення, в аудиторіях і класах. Молимося за тих, хто воює на інформаційному і культурному фронтах, за волонтерів і наших друзів по всьому світу.

Свято Трійці було встановлено святими апостолами — учнями Христа. На 50-й день, коли після воскресіння Господнього на люд зійшов Святий Дух, то явився і в Сіонській світлиці, де в ці дні молилися апостоли. Згодом світлиця стала християнським храмом. Євангеліє за-значає, що після сходження Святого Духа на землю в учнів Ісуса Христа відкрилися нові здібності — вони стали розмовляти різними мовами, аби нести слово Боже усьому світові.

Офіційно Трійця стала святом у 381 році, коли в Константинополі скликали II Вселенський собор, на якому й було сформульовано вчення про Трійцю. Українці стали відзначати це свято після хрещення України-Руси у 988 році. На честь свята в селах і нині, як колись у давнину, прикрашають хати і ворота зеленим клечіння — гілками клена і липи, а підлогу в обійсті вкривають пахучою лепехою, чебрецем, любистком.

У цьому звичаї — любов українців до Бога Отця, Сина і Святого Духа, до своєї землі, багатої на хліб і всяке зілля, особливе прославлення Бога, у Трійці Єдиного. Тож просимо його наповнити благодаттю наші серця і душі, нездоланною силою во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Во ім’я України, правди і Перемоги! Зі святом, дорогі українці!