Якщо рішення буде схвальним, то відносини між Києвом та Брюсселем вийдуть на принципово новий рівень. Ми більше не будемо просто сусідами цивілізованого світу, які, як співав Джон Ленон, «мають мрію». Натомість ми нарешті отримаємо чітку перспективу стати частиною цього світу.

Історія євроінтеграційного руху в Україні драматична, й поворотні моменти у новітній історії нашої держави нерозривно пов’язані з боротьбою народу за європейське майбутнє. Варто згадати хоча б Революцію Гідності, яка почалася з відмови Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Звичайно, претензії до влади 2013 року не вичерпувалися прагненням більшості суспільства стати частиною Євросоюзу, але кардинальна зміна зовнішньополітичного курсу викликала таку хвилю обурення у суспільстві, що спочатку події у центрі столиці називали Євромайданом. 

Після 2014 року Україна та Європейський Союз, схваливши Угоду про асоціацію, не поспішали з наступними кроками. У Брюсселя та Києва з’явилося надто багато нових викликів. ЄС пережив міграційну кризу, Брекзіт, пандемію коронавірусу. Україна зіткнулася з анексією Криму, почалася війна з росією, паралельно київська влада постала перед необхідністю складних економічних та політичних реформ. На цьому тлі розмови про членство в Євросоюзі звучали дедалі рідше. 

Ситуацію змінив лютий 2022 року. Масштабна війна, яку росія почала проти України, знову поставила руба питання про те, до якого ж альянсу належить Україна? Де її майбутнє? Відповідь виявилася очевидною. 28 лютого Президент Володимир Зеленський разом із Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем підписали спільну заявку на членство України в Європейському Союзі. 1 березня Європейський парламент переважною більшістю голосів затвердив резолюцію, яка рекомендує державам--членам ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ. Під час неформального саміту Євросоюзу у Версалі в ніч з 10 на 11 березня лідери країн-членів погодилися з тим, що Україна є частиною європейської родини, однак питання стосовно статусу кандидата, на їхню думку, має спочатку опрацювати Європейська комісія. У квітні Україна (а за її прикладом і Молдова та Грузія) заповнила дві частини опитувальника Євросоюзу та відправила їх у Брюссель. У Єврокомісії пообіцяли якомога швидше підготувати офіційний висновок щодо готовності України отримати статус кандидата на вступ до ЄС. Проте, як з’ясувалося, відповідь залежатиме не лише від чиновників з Брюсселя. Важливу роль у цій справі відіграють деякі впливові столиці Європи.

Передусім хочеться згадати країни, які беззастережно нас підтримують на шляху до ЄС. Це насамперед держави Балтії – Литва, Латвія, Естонія, а також Польща. Уряди цих країн нині виступають нашими адвокатами й просувають українську євроінтеграцію не менш активно, ніж МЗС України.

Натомість деякі столиці старої Європи все ще зберігають скептицизм з приводу перспектив членства України. Так, президент Франції Еммануель Макрон пропонував створити альтернативний Європейському союз, який мав би включати співпрацю ЄС з такими країнами, як Велика Британія та Україна. Французького лідера одразу звинуватили в тому, що він, мовляв, у такий спосіб хоче уникнути надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. Сам він пізніше запевняв, що це не так, однак ідея про створення альтернативного союзу, після її категоричного несприйняття в українському суспільстві, зникла з порядку денного. Принаймні поки що.

Холодно до ідеї членства України в ЄС ставляться й у Нідерландах. Під час нещодавньої телефонної розмови з прем’єром Марком Рютте Президент України Володимир Зеленський заявив: «Я сказав йому дуже відверто, що якщо ви вважаєте, що нам немає місця в ЄС, то ви маєте сказати це прямо та чітко». Наскільки за останні дні змінилася (й чи змінилася взагалі) позиція європейських столиць стосовно членства України в ЄС сказати важко, але на досягнення цієї мети нині кинуто максимум дипломатичних зусиль. Триває турне віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної країнами ЄС. Ведеться велика робота на парламентському рівні. Українська сторона намагається переконати європейських партнерів, що від членства України в Європейському Союзі виграє і Європа.
 
«Голос України» поспілкувався з кількома експертами-міжнародниками, аби з’ясувати, які переваги Україна отримає у разі набуття статусу кандидата на членство в ЄС, та в чому полягає інтерес Європейського Союзу?

Голова Ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак нагадав, що Євросоюз має дві політики стосовно сусідів на південь і на схід – це є політика розширення та сусідства. «Донедавна ми перебували у межах політики сусідства, завданням якої було давати такі інструменти, щоб сусіди були позитивно налаштовані співпрацювати з ЄС. Тобто створити таку собі «подушку процвітання і безпеки».

Політика розширення має зовсім інші завдання. Вона сприяє тому, щоб окремі країни, які уже продемонстрували бажання, амбіції і провели певну домашню роботу, готувалися до вступу до цього клубу. Це два різні треки, вони мають різну фінансову та політичну підтримку. Зараз ми боремося з тим, щоб у рамках Східного партнерства (а це частина політики сусідства) у підсумкових документах самітів та іншого була зафіксована європейська перспектива. Якщо ж ми отримаємо статус кандидата, то цього робити не буде потреби. Це означатиме, що ми стали на трек, який призведе до членства після виконання домашньої роботи, що передбачає передвступну стратегію та інше», -- розповів Геннадій Максак. 

Тому прагнення отримати статус кандидата на вступ до ЄС, на його думку, це правильний рух з боку нашого керівництва. «Зараз є вікно можливостей, спровоковане негативними подіями у регіоні, а саме – повномасштабною агресією росії проти України – і ми маємо ним скористатися. Ми заповнили наш опитувальник. Ми, експерти, які займаються проблематикою ЄС, вважаємо, що Україна готова до того, аби отримати цей статус. За великим рахунком, це політичне рішення, адже потім, після набуття цього статусу, відкриються певні розділи переговорів, а перед цим буде ще передвступна стратегія, тобто дорожня карта, яка дає можливість ліквідувати усі недопрацювання. Тож головне нині – переломити холоди і негатив у Європейському Союзі. Окремі країни кажуть: тут є черга – спочатку Західні Балкани, а потім – ви.

Треба розуміти, що у кожного свій трек. На момент, коли балканські країни почали отримувати свої статуси кандидатів, ми вже на голову вищі, ми вже виконали багато умов у рамках Угоди про асоціацію. Це важливо розуміти, і якщо нині буде відмова з формулюванням: ви ще не готові до кандидатства, ось вам потенційне кандидатство, це означатиме, що політично ми не змогли переконати ті держави, які нині блокують це рішення», – вважає експерт.

– Але ж був висновок саміту у Версалі, коли лідери ЄС визнали, що Україна – це частина ЄС. 

– Гадаю, це було скоріше дипломатичне формулювання, така собі словесна еквілібристика, яка ні до чого не призведе. Цю «родину» кожен може розуміти по-своєму. Наприклад, Макрон скаже: «Так, ви родина, але пропоную новий формат, нове європейське співтовариство, яке буде ширше, ніж ЄС, але матиме додаткові можливості щодо співпраці. Має бути чесно сказано, що є перспектива членства, якщо такого немає, то це – гра слів. 

– Чи відкриє статус кандидата Україні двері до європейських фондів?

– Важливо розуміти, що зараз Україна на двосторонньому з ЄС треку отримує набагато більше коштів, ніж вона отримувала б від окремого Інструменту підготовки до членства (ІПЧ) через ситуацію у регіоні. Звичайно, кошти, що виділяють у рамках ІПЧ, вищі, ніж кошти, що виділяють у рамках політики сусідства, але, знову- таки, нині Україна на двосторонньому треку отримує ще більше. 

– Які переваги отримає ЄС від того, що Україна стане кандидатом?

– Переваги полягатимуть у тому, що вони намагалися зробити через політику сусідства, але не змогли. Яка стабільність сьогодні в Україні, Молдові, Білорусі? Жодної. Тобто політика сусідства повністю провалилася. Зараз в Україні 90-відсоткова підтримка євроінтеграції. Це дає можливість сформувати проєвропейську націю. Для розуміння цього потрібно бути навіть не державним політиком, а союзним діячем, який розумітиме, що це потрібно. Це видно із заяв президенток Європейського комісії та Європарламенту, президента Європейської ради. Але ось чи переконають вони свої країни у такій необхідності – відповідь на це запитання ми побачимо наприкінці місяця.

У тому, що користь від надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС отримає і Київ, і Брюссель переконана і виконавча директорка громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. «Власне, сам ЄС мав би бути зацікавлений в отриманні Україною цього статусу, бо це б означало початок запровадження нових проектів, програм у рамках яких Україна не просто використовує кошти, а водночас створює привабливий інвестиційний клімат. Тобто це буде не просто вкладання чергових коштів у країну, яка цього потребує, а це буде взаємний інтерес», – підкреслила Ірина Сушко у коментарі «Голосу України». 

«Сьогодні експертна спільнота погоджується з тим, що технічно Україна вже виконала всі критерії, які необхідні для отримання статусу кандидата, – стверджує експертка. – Залишається лише переконати політиків ЄС у тому, що цей статус має переваги для обох сторін. Ми точно впевнені, що якщо Україна отримає відмову, то це дуже посилить позиції євроскептиків. Це вдарить по проєвропейських силах в інших державах. Нерішучість Європейського Союзу може допомогти втілити ключове завдання агресивної росії. Наприклад, посіяти зневіру до Заходу, або взагалі загальмувати демократизацію регіону і закріпити його у зоні нестабільності. Тому коли я говорю про переваги статусу кандидата на вступ до ЄС, то я говорю саме про переваги для двох сторін – і України, і Європейського Союзу». 

Серед економічних переваг Ірина Сушко згадала розширення зони стабільності та покращення інвестиційного клімату. «Також цей статус сприятиме зеленій трансформації економіки України, створить нові конкурентні умови, що можуть підштовхнути до розвитку ринку самого ЄС», – акцентує експертка. 

Підсумувати цей текст хочеться словами Ірини Сушко, яка нагадує деяким європейським столицям, що надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС означатиме, що європейські лідери вірять у перемогу України і підтримують нашу територіальну цілісність та незалежність.

Це стане потужним сигналом і того, що Європейський Союз залишається пліч-о-пліч з українським суспільством і вірить у те, що усі перетворення, які відбуватимуться, і зокрема, повоєнна відбудова, будуть ефективними.