Про це повідомляє Національний банк України й уточнює, що зараз більшість підприємств не в змозі виплачувати зарплату на довоєнному рівні.

Поступово зростає частка підприємств, що зменшили оплату праці на 10—50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі.

За оцінками одного зі столичних сайтів вакансій та резюме, зарплати в травні були на 10—60% нижчі за довоєнні (залежно від виду діяльності).

Водночас у травні порівняно з квітнем зросли зарплати для водіїв, медиків та фармацевтів, у переробній промисловості та сільському господарстві. Дещо краща ситуація, як зазначається, в бюджетному секторі — персонал частково відправляли в простій із виплатою 2/3 зарплат.

А от споживча інфляція в річному вимірі у травні 2022 року пришвидшилася до 18%. Про це свідчать дані Держстату.

Підвищення темпів зростання цін, з одного боку, обумовлене загальносвітовими тенденціями, зокрема високою вартістю енергоресурсів, з іншого боку — чинниками, пов’язаними із повномасштабним воєнним нападом росії на нашу країну. Так прокоментували ситуацію у Нацбанку.

Бойові дії, мовляв, призводять до порушення ланцюгів постачання, знищення активів підприємств, зростання виробничих витрат бізнесу. Підвищений попит населення на окремі товари та послуги на тлі недостатньої пропозиції також тисне на ціни.

Триває подорожчання деяких овочів внаслідок окупації південних регіонів України. Найбільше додали в ціні овочі борщового набору: морква, цибуля, капуста, буряк.

Відсутність продукції з тимчасово окупованих територій, заміновані поля, нестача пального — все це вплинуло на вартість.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що 2022 року Україна може зіткнутися з дефіцитом овочів. Очікується, що через війну ми недоотримаємо 71% урожаю баклажанів, 68% помідорів, 58% перцю, 46% цибулі, 45% огірків, 38% моркви, 36% картоплі, 35% буряків та 32% капусти.

Зазначимо, в Україні на початку нового сезону ранні овочі подорожчали аж на 60% через війну, яку розв’язала рф.

Тим часом в Україні спостерігається зростання цін на хліб. Так, з травня до червня вартість хліба зросла на 3,4 грн (пшеничний 650 грамів). Батон здорожчав на 1,9 грн.

Це пов’язано з різким подорожчанням транспортування і виробництва, скороченням урожаю.

За даними порталу Мінфін, середня вартість пшеничного хліба становить 26,15 грн, хоча ще у травні була на рівні 22,7 грн. Як зросли ціни з 1 травня: хліб «Український» (950 грамів) — з 31,15 до 34,3 грн; батон «Рум’янець» нарізка (450 грамів) — з 18,9 до 20,85 грн; хліб пшеничний (650 грамів) — з 22,7 до 26,15 грн.

Спостерігалося й зростання цін на житло та проживання в готелях на тлі збереження високого попиту у відносно безпечних західних регіонах.

Також підвищилася вартість послуг ремонту житла на тлі, з одного боку, часткового відновлення житлового будівництва та потреби відбудовувати помешкання на деокупованих територіях, а з іншого — збереження дефіциту деяких витратних матеріалів. Дефіцит пального також позначився на темпах зростання цін.

Загалом динаміка споживчої інфляції у травні свідчить про подальше посилення цінового тиску. Інфляційні ризики залишаються значними в умовах продовження війни та цілеспрямованого знищення росією продовольчих складів, закладів торгівлі, блокування портів та пошкодження транспортної інфраструктури.

З огляду на це, Національний банк з 3 червня підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних.

Метою такого рішення є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів та зниження тиску на валютному ринку.

Як запевнили у Національному банку, це також дасть змогу й надалі утримувати курсову стабільність та стримувати у такий спосіб зростання цін на імпортовані товари.

Підсумовував Віктор БОНДАР.