Народні депутати пропонують низку заходів на законодавчому рівні, щоб підтримати економіку держави в умовах воєнного стану з врахуванням основних експортних груп. А це, у свою чергу, дозволить підтримати виробників та максимізувати валютні надходження в Україну.
З цією метою у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» щодо підтримки виробників та залучення іноземних інвестицій під час воєнного стану» (№ 7456). До авторського колективу долучились 13 народних депутатів, серед яких, зокрема, Сергій Лабазюк, Олександр Дануца, Ірина Констанкевич та Тарас Батенко.
Як наголошують народні депутати у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозами Світового Банку, збройна агресія росії проти України призведе до падіння нашого ВВП у 2022 році на понад 45%. І це за оптимістичним сценарієм. За песимістичним – може сягнути 75%. Адже значні ушкодження транзитних шляхів перешкоджають перевезенню товарів по суходолу, а втрата доступу до Чорного моря відсікає майже 50% загального українського експорту та понад 90% експорту критичного товару для світової продовольчої безпеки – зернових. Держави – члени ЄС та й увесь світ також відчують наслідки цієї війни.
Цифра
Прогнозоване падіння ВВП країн Східної Європи перевищить 30%. Водночас середній показник падіння ВВП для країн усієї Європи та Центральної Азії становитиме не менше 9%.
Для порівняння, під час світової фінансової кризи показник падіння становив лише 5%, а під час пандемії COVID-19, яку відчув кожен підприємець світу – менше 2%.
«Відповідно до прогнозів ООН, навіть за відносно швидкого відновлення експорту агропродукції з України, стабільність харчового ринку не вдасться відновити навіть у 2023 році (за умови завершення бойових дій у поточному році). При цьому, в концепції сталого розвитку наслідки будуть відчутні аж до 2030 року, про що зазначається у звіті організації «Global Impact of war in Ukraine on food, energy and finance systems», – зауважують депутати.
Нині ж експерти виділили групи економічної діяльності, підтримка та розвиток яких потрібні для світової та української економічної безпеки. Це, зокрема, рослинництво, тваринництво; переробка, виробництво харчових продуктів; переробка, виробництво металопродукції; перевезення вантажів, складське господарство; виробництво електроенергії та палива з відновлюваних джерел.
Україна посідає критично важливе місце у світовому ланцюгу продовольчої безпеки, наголошують автори законопроекту, тож зауважують, що будь-які кошти, які виділяються іноземними державами та міжнародними організаціями на підтримку суб’єктів господарювання реального сектору економіки, зокрема в частині аграрного виробництва, логістики та енергетики – це не тільки забезпечення громадян цих держав важливим продуктом, а й високорентабельні інвестиції.
Варто зазначити, що цей законопроект тісно пов’язаний із законопроектами № 7282 та № 7289, прийнятими в цілому 12 травня цього року. Документи доповнюють один одного.
Так, цей проект спрямований більше на залучення інвестицій, зокрема іноземних, в той час, як згадані вище проекти ставлять за мету врегулювання питання виділення земельної ділянки державної або комунальної власності для різних потреб релокації (евакуації), що все одно має бути більш детально врегульовано на підзаконному рівні.
Наголошуючи, що саме воєнний період є найскладнішим для економічного та бюджетного секторів, і саме у цей період потрібно максимально активізувати бюджетну та донорську підтримку експортних галузей економіки, народні депутати, зокрема, пропонують запровадити новий вид інвестиційної діяльності – в умовах воєнного стану.
Така ініціатива, за їхніми прогнозами, сприятиме врегулювання двох проблемних напрямів:
– збереження чинних виробництв. Тобто у разі, якщо суб’єкт господарювання провадив діяльність та мав чинні контракти – він може евакуюватися (отримати безоплатне перевезення виробничих потужностей, земельну ділянку на пільгових умовах для розташування евакуйованого виробництва за межами території бойових дій тощо);
– швидко запустити нові критично важливі напрями господарської діяльності. Тобто у разі бажання міжнародних партнерів приватного сектору у запуску нового спільного підприємства (прикордонні перевантажувальні термінали, елеватори, дорожня інфраструктура), що допоможе у мобільності та експорті української продукції – держава надасть безоплатну ділянку для цього, забезпечить придбання устаткування, обладнання для виробництва тощо.
Передбачено в документі й конкретний механізм реалізації цієї мети. По-перше, встановлюються критерії до суб’єктів господарювання для можливості участі у спеціальному інвестуванні. По-друге, запроваджуються пільги та обмеження.
Ухвалення документа, наголошують депутати, дозволить не лише підтримати діючі підприємства та інвестувати кошти у стратегічно важливі галузі економіки, а й мінімізувати міжнародну продовольчу кризу та покращити показники надходжень державного бюджету.