Готові часточки світла для українських воїнів.
Для своїх захисників українці роблять усе, що можуть. Хтось закручує тушкованку, хтось купує бронежилети чи каски. А от Юлія Селедець з Волині дарує нашим воїнам та мирним жителям з міст і сіл, котрі зненацька опинилися в пеклі бойових дій, часточку свого тепла й світла. Її "екологічна ніша" унікальна: мешканка міста Нововолинська згуртувала навколо себе з сотню волонтерів, котрі виготовляють бліндажні свічки. Вони й справді дуже особливі: адже дають можливість не тільки пітьму розігнати за відсутності електрики, а й трохи зігрітися самому, закип'ятити воду чи підігріти якусь страву.
Цього вогника пітьмі не загасити
- Напад росії саме на мій день народження - отакий "подаруночок" дістала. Та вже 25 лютого стала думати, чим саме я можу допомогти людям на фронті. От батько й пригадав бабусині розповіді, як люди у Другу світову поневірялися із різноманітними каганцями. За його підказкою заходилися виготовляти бліндажні свічки. Нічого хитромудрого в них немає: відрізок гофротари у консервній бляшанці заливаєш парафіном, вставляєш три пальнички з того ж картону - і готово. Одна свічка - це роботи на півгодини. Та це тільки на словах видається просто. На початку банки з-під консервів довелося буквально зі сміттєвих контейнерів визбирувати, а парафін батько (він у мене підприємець) купив на власні заощадження. І коштує він недешево: від сімдесяти тисяч гривень за тонну, - ділиться красуня-волиняночка (на знімку) секретами волонтерського життя-буття. - Однак у тому, що результати нашої праці "прийшлися до двору", переконалася заледве не одразу. З'ясувалося, що наших бліндажних свічок дуже чекають не тільки в окопах, а й всюди, де російські бомби та снаряди позбавили людей електрики та газу. Знадобилися вони і у Бучі та Бородянці, і на Харківщині та Сумщині. Адже універсальні: накрив таку свічку металевим відром із дірками, і вже маєш автономний обігрівач. Встановив над нею кухлик із водою чи каструльку із супом і за якийсь час маєш окріп для кави або ж гарячу страву. Залежно від діаметру бляшанки горить бліндажна свічка від п'яти годин до цілої доби!
Була справа сімейна - стала громадською
Незабаром виготовлення бліндажних свічок у Нововолинську із справи суто сімейної перетворилося на громадську. Участь у цій важливій роботі бере велика група волонтерів, включно із вимушеними переселенцями з Сум, Чернігова, Києва. Навіть з Михайлівського Золотоверхого служниця долучилася! Міжшкільний навчально-виробничий комбінат надав свій підвал для розтоплювання парафіну та заливання форм виробів. Для переплавлення на бліндажні свічки доброчинці дарують і свічки звичайні, і чистий парафін у шматках (на знімку). Та й дбайливо відмиті від залишків їжі бляшанки несуть буквально мішками та ящиками - часом "анонімно" залишають їх у дворі просто біля Юліної машини. Зусилля даються взнаки: Юля підрахувала, що з березня вони виготовили й відправили за призначенням майже десять тисяч бліндажних свічок, на які пішло зо три тонни парафіну. Але просять ще і ще. Тому потребують парафіну - є змога, то надсилайте, передавайте...
Посилки поспішають на передову
Під час нашої розмови також нагодилися Надія та Олена Крамек - мати й дружина сержанта-зенітника, котрий нині служить під Бахмутом і "зсаджує" з українського неба рашистські дрони, літаки та ракети. Для чоловіка та його бойових побратимів жіночки забрали аж чотири важкі ящики бліндажних свічок. І запевняють: усі підуть у діло.
- Частина, в якій служить мій єдиний і коханий, дислокована за містом. Тож води й електрики там немає. Був такий час, що й гарячу їжу через обстріли не могли привезти. Тому свічки, на яких і страву можна розігріти, зайвими аж ніяк не будуть. Та це вже третя моя посилка на фронт. До того відправляла медикаменти, спальник, пральні засоби та побутову хімію, навіть репеленти проти комарів. Тепер зібрали кошти на тепловізор - його вже придбали у Німеччині. Та що тепловізор: відшукати попросили й ліки для собачки, який прибився до підрозділу і став його талісманом, завчасно "сигналізуючи" про обстріли, - розповідає Олена Крамек.
Волинські свічкарки нікому в допомозі не відмовляють: хіба що просять почекати нової партії своїх виробів, коли попередня вичерпується, а нова ще не готова. Та в Юлії Селедець є єдина мрія: аби чимскоріше настала мить, коли її бліндажні свічки ніколи й нікому в Україні більше не придадуться.
Волонтерка Юлія Селедець із бліндажною свічкою власного виробництва.
Звичайні свічки на переробку приносять ящиками.
Олена Крамек (ліворуч) та Юлія Селедець з ящиком бліндажних свічок для потреб фронту.
Фото автора.
