Споживачі заощаджують кошти для нових платіжок.

Зазвичай обласні газопостачальні компанії не надто переймались тим, газ із яких джерел закачаний у мережі. Але тепер ситуація зовсім інша. Можливі варіанти видобутку і постачання блакитного палива тепер цікавлять усіх. Не дивно, що увагу хмельницьких газівників привернула найбільша в Україні біогазова електростанція, яка працює в області.

Влада на місцях шукає варіанти ощадливого використання всіх видів джерел енергії. Усі комунальні служби, задіяні у процесі, намагаються, за можливості, модернізувати свої технології.

Як зазначають фахівці, біогазовий комплекс пов’язаний із роботою цукрового заводу. Кілька років тому він став першою в Україні й найбільшою в Європі станцією з виробництва біогазу, що працює за технологією високонавантажених реакторів.

На підприємстві біогаз виробляють з силосу, цукрового жому і навіть посліду, тобто всього того, що є залишками аграрного та переробного виробництва. На сировині, котра здатна піддаватися ферментації, комплекс може працювати із потужністю 15,6 МВт. Перетворення сировини відбувається в спеціальних реакторах. Потім біогаз акумулюється в резервуарах, а далі використовується для виробництва тепла та електроенергії.

Цікаво, що після закінчення цього технологічного процесу залишається ферментована сировина, яку можна використати як екологічно чисті добрива.

У середньому за місяць біогазовий комплекс може виробляти понад вісім мільйонів кіловат-годин «зеленої» електроенергії, спалюючи при цьому більш як два мільйони кубометрів біогазу.

Однак у світі, щоб отримати «зелене» паливо, використовують й іншу органіку — відходи ферм, стічні води і навіть сміття з полігонів побутових відходів. Якщо біогаз відповідним чином збагатити, вийде біометан. А його можна транспортувати та використовувати так само, як і природний газ. Собівартість такого палива може бути вдвічі меншою за собівартість природного газу.

Чимало європейських країн доволі успішно видобувають біометан. Україна поки що відстає, хоча і має відповідну сировину для станцій. А головне — велику потребу у власному дешевому газі.

За даними статистики, на кінець минулого року в державі збудували та ввели в експлуатацію 68 промислових біогазових станцій. Сумарне використання біогазу всіма станціями торік перевищило 230 мільйонів кубометрів.

Свою частку до цього вніс і комплекс із видобутку біогазу на хмельницькому сміттєзвалищі. За годину ця установка переробляє 300 кубометрів біопалива на 500 кіловат-годин електроенергії. У буквальному розумінні слова зі сміття обласному центру вже вдалось заробити шість мільйонів гривень.

Як розповіли у компанії «Хмельницькгаз», жодна з українських станцій не виробляє біометан. А він міг би допомогти державі зменшити споживання природного газу та відмовитися від імпорту дефіцитного ресурсу. Є у кого повчитись і перейняти досвід. Скажімо, в Данії до 2025 року виробництво біометану і природного газу має зрівнятися, а в 2035-му біометан повністю замістить викопний ресурс.

Є дорожня карта розвитку біоенергетики і в Україні. Потенціал виробництва біометану в країні оцінюється в 9,7 млрд кубометрів на рік. У 2050-му ця цифра могла б зрости до 17 млрд кубометрів. Якщо державі вдасться реалізувати цей потенціал, вона не тільки задовольнить власні газові потреби, а й експортуватиме надлишок. І Хмельниччина може зробити вагомий внесок у досягнення цієї мети.

Хмельницький.