Голодомору 1932-1933 років Москва намагається представити «спільною трагедію народів СРСР», а не цілеспрямованим нищенням Української нації. Однак завдяки зусиллям українських науковців протягом останніх десятиліть доведено людиноненависницьку, українофобську сутність радянської імперії.

Оприлюднена жахлива статистика втрат населення України внаслідок російського комуністичного панування і розкриття механізму підготовки та здійснення Голодомору 1932—1933 років неспростовно довели геноцидний характер цього злочину. А оприлюднення його наслідків одержало правову оцінку не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, які визнали цей Голодомор геноцидом Української нації.

До такої події готувалися і в Німеччині, де перед винесенням цього питання на розгляд Бундестагу створили спеціальну українсько-німецьку комісію істориків на чолі з львівським професором Ярославом Грицаком. На жаль, вона покладену на неї місію не виконала, через що одержала різку оцінку своєї діяльності з боку посла України у ФРН Андрія Мельника.

За таких обставин тамтешні українці спільно з Фундацією Українського Голодомору-геноциду (Чикаго, США), Міжнародною асоціацією дослідників Голодомору-геноциду, Асоціацією дослідників голодоморів в Україні організували у великому промисловому центрі Німеччини Ессені Міжнародну науково-практичну конференцію «Геноцид українців: від минулого до сьогодення». Цим заходом особисто опікувався, вітаючи науковців різних країн, мер Ессена Рольф Фліс, який представляє Партію зелених ФРН.

А самі учені й безпосередньо, й у режимі онлайн розповіли присутнім і всьому світові про цю масштабну трагедію нашої нації переконливими аргументами. При цьому згадували і німецьких дипломатів 1930-х років, які першими назвали цифри втрат під час Голодомору: від 7 до 10 мільйонів. До речі, верхня межа яких уже підтверджена сьогодні завдяки ретельному вивченню первинних документів українських архівів.
Поряд з цим на конференції детально розглядалися питання й інших Голодоморів та масового терору ХХ століття — основних засобів поневолення російським комуністичним режимом України та нищення національної ідентичності українців. Зрештою, Голодомори виявилися інструментом реалізації людиноненависницької ідеології тоталітарних режимів СРСР та сучасної росії.

А поширення цієї інформації серед громадян незалежної України вже стало свого роду щепленням від ідеології «руского міра», що підтвердилося першими тижнями українського спротиву масштабному російському вторгненню. Його організатори та виконавці обов’язково мають бути притягнуті до відповідальності. Тому й наголошувалося на важливості криміналістичних знань в розслідуванні фактів геноциду в умовах нинішньої воєнної агресії, на його особливостях, які треба осмислювати згідно з відповідною Конвенцією ООН від 1948 року.

Доля України та народів усього світу, наголошується у зверненні до Бундестагу та уряду ФРН, сьогодні залежить від того, чи вдасться кремлеві загарбати Україну. Бо лише поневоливши українців, росія зможе відновити свій статус імперської наддержави, а відтак загрожувати всьому світові. Щоб зупинити новітнього агресора, необхідно викрити його злочини, в тому числі такий жахливий, як Голодомор 1932—1933 років. Ось чому учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Геноцид українців: від минулого до сьогодення», яка відбулася 10 червня 2022 року, засуджуючи воєнні злочини та злочин геноциду, які сьогодні вчиняють в Україні окупаційні війська російської федерації, звернулися до парламентаріїв та уряду ФРН з такими проханнями:

1. Визнати вчинений комуністичним тоталітарним режимом СРСР Голодомор 1932-1933 років геноцидом Української нації.

2. Сприяти спільним україно-німецьким науковим та культурно-мистецьким проектам, які представлятимуть міжнародній спільноті достовірну інформацію та культурологічне осмислення геноцидних і тоталітарних практик комуністичного режиму та його спадкоємця — сучасної росії.

3. Сприяти поширенню відомостей про Голодомор-геноцид 1932-1933 років шляхом публікацій наукових робіт на цю тему німецькою мовою.

4. Рекомендувати освітнім установам ФРН включити до навчальних програм інформацію про злочин Голодомору 1932-1933 років.

5. Активізувати дипломатичне представництво ФРН в Україні до вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, яке щороку відбувається в четверту суботу листопада, та забезпечити доступ українським історикам до роботи в німецьких архівах.

Треба сказати, що оперативно відгукнулася на це звернення Партія зелених ФРН, яка представлена в Бундестазі. Вона закликала парламентаріїв своєї країни визнати Голодомор 1932—1933 років геноцидом Української нації.

Володимир СЕРГІЙЧУК, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду 1932-1933 років.