У 80-х роках минулого століття в місті Теплодар, що розташовується за 45 кілометрів від Одеси, почалося будівництво Одеської атомної теплоелектроцентралі (АТЕЦ). Вона мала стати найпотужнішою на теренах не лише України, а й усього Радянського Союзу. Планувалося побудувати шість енергоблоків потужністю 3000 МВт кожен. Загальна потужність Чорнобильської АЕС становила лише 4000 МВт. Уже існували проекти двох перших блоків, розробка інших планувалася на перспективу, було побудовано фундаменти та нижні яруси перших блоків майбутньої АТЕЦ. Але через аварію на Чорнобильській АЕС будівництво станції у Теплодарі припили у 1986 році. Весь цей час енергопостачання Одеси здійснювалося і здійснюється з двох основних джерел — Молдавської ТЕС та Південно-Української АЕС. Треба зазначити, що всі три блоки ПУАЕС уже відпрацювали свій 30-річний проектний ресурс, а обладнання Молдавської ТЕС, працюючи з 1964 року, має не лише моральний, а й суттєвий фізичний знос.
Отже, енергетична безпека Одеського регіону вже давно під загрозою. Виходячи з цього, а також ураховуючи перспективи розвитку регіону, який є унікальним з точки зору розташування морських портів та потреб у розвитку різних напрямів сільського господарства, керівництво НУ «Одеська політехніка» вийшло з ініціативою розглянути промисловий майданчик у місті Теплодар як місце для будівництва одного із п’яти запланованих блоків АЕС.
Відповідна пропозиція була спрямована до Одеської обласної державної адміністрації та до Національної атомної енергетичної компанії «Енергоатом». У відповідь на цей лист до Одеси приїхала група фахівців з основної проектної організації ДП НАЕК «Енергоатом» — «Атомпроектінжинірінгу». Її очолював заступник директора з нових ядерних установок, начальник управління головних фахівців Роман Стовбун.
Проектувальники у супроводі заступника директора департаменту життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОДА Анатолія Лупашка, завідувача кафедри атомних електростанцій НУ «Одеська політехніка», доктора технічних наук, професора Володимира Кравченка та генерального директора наукового парку Одеського політехнічного університету, доктора технічних наук, професора кафедри АЕС Ігоря Козлова відвідали місто Теплодар, де делегацію приймав міський голова Олександр Чуйко. На зустрічі було обговорено основні питання, пов’язані з перспективою розташування в Теплодарі атомної електростанції. Було оглянуто проммайданчик із залишками будівництва АТЕЦ. Керівництво міста має зацікавленість у побудові Одеської АЕС поряд із Теплодаром.
Слід зазначити, що до будівництва в Україні планується проект блока АЕС з реактором АР-1000, який за показниками безпеки нині є найкращим у світі. Основною особливістю проекту є використання пасивних систем безпеки, які для свого функціонування не потребують електрики. Саме необхідність джерела електричного живлення і спричинила аварію на Японській АЕС Фукушіма-Дайічі, досвід якої було враховано в цьому проекті. За ним у Китаї побудовано чотири енергоблоки з реакторами АР-1000 потужністю 1250 МВт кожен, їх уведено в експлуатацію у 2018 році.
Імовірність аварії реактора АР-1000 з виходом радіоактивних речовин в навколишнє середовище в декілька разів менша, ніж для російського реактора ВВЕР-1200, який нещодавно побудований у білорусі.
Надійність джерела електричної енергії — необхідний чинник нормального життя та подальшого розвитку регіону. До того ж треба враховувати появу декількох тисяч робочих місць та нового потужного бюджетоутворюючого підприємства. Слід також наголосити, що перспективна сучасна АЕС може виконувати роль надійного джерела дешевого теплопостачання для Одеської агломерації та задовольнити відповідні рекомендації Єврокомісії щодо зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище.
Необхідно також зазначити, що участь українських підприємств у створенні обладнання та безпосередньому будівництві АЕС стане суттєвим імпульсом до розвитку промисловості та підвищення якості вітчизняного виробництва.
Одеська область.
Фото ілюстративне.
