"Ми відзначаємо 26-ту річницю з моменту прийняття Основного Закону, який заклав фундамент державного будівництва та вектор розвитку України, - наголосив глава парламенту. - Саме цей документ закріпив історичне право українців жити в незалежній суверенній державі та розвивати справедливе громадянське суспільство. Суспільство, в якому людина є найвищою соціальною цінністю, всі люди є рівними у своїй гідності та правах, а права і свободи є невідчужуваними та непорушними".
За словами Голови Верховної Ради, саме цей документ підтверджує європейську ідентичність українського народу і незворотний цивілізаційний вибір.
Ми вистоїмо, бо маємо згуртований народ і підтримку міжнародних організацій
Руслан Стефанчук підкреслив, що український народ пройшов довгий і складний шлях від моменту усвідомлення необхідності побудови суспільства за правилами народовладдя, а не з волі монарха. "Ще на початку XVIII століття була створена перша писана конституція Європи - Конституція Пилипа Орлика 1710 року, яка є предметом гордості українського народу, - зауважив він. - Проте її положення не могли бути реалізовані, оскільки Українська держава не могла встояти тоді перед навалою російської імперії, якій не потрібні були інші правила життя, аніж воля царя. Після цього минуло два століття, і в 1918 році Центральною Радою запропоновано Конституцію УНР. Проте її положення знову неможливо було реалізувати, оскільки Українська держава не могла встояти перед реінкарнацією російської імперії у вигляді Радянського Союзу. Цій реінкарнації теж не потрібні були інші правила життя, аніж воля царя, якого почали називати генеральним секретарем. Нарешті, зі здобуттям незалежності, в 1991 році Україна одержала шанс побудувати свою державу на інших принципах - принципах демократії верховенства права та дотримання прав людини. Проте після 30 років незалежності ми знову переживаємо навалу чергової реінкарнації російської імперії, якій, як і раніше, потрібна лише воля царя. Тільки тепер царя називають президентом російської федерації".
Утім, цього разу, на думку глави законодавчого органу влади, ми вистоїмо. Адже маємо принципово іншу ситуацію - згуртований та готовий до боротьби народ, всебічну підтримку міжнародних організацій і діючу Конституцію як фундамент української державності. "У кінцевому підсумку, сьогоднішня війна - це війна за право жити за Конституцією, а не так, як скаже цар, імператор, генеральний секретар чи президент "із-за порєбріка", - наголосив Руслан Стефанчук. - І ми у цій війні обов'язково переможемо. Це буде історична Перемога, яка відкриє шлях до повноцінної реалізації нашого європейського курсу - в напрямку цивілізації, а не варварства. Розвитку, а не стагнації. Майбутнього, а не минулого".
З отриманням статусу кандидата у члени Європейського Союзу, Україна зробила надзвичайно важливий крок у цьому напрямку, переконаний Голова Верховної Ради. І хоча для повноцінного входження в склад ЄС нам потрібно спільними зусиллями зробити ще багато кроків, навіть у цю епоху змін базою залишатиметься Конституція України як суспільний договір вільних людей, які розділяють спільні цінності та принципи, каже він. "У цьому була і завжди буде особлива роль Конституції, яку не може виконати жоден інший закон чи документ, - роль об'єднання українського народу в Українській державі на українській землі. Таке призначення Конституції", - резюмував очільник парламенту.
Хочеться, щоб НАТО дало адекватну відповідь державі-терористу
Відповідаючи на запитання, Голова Верховної Ради поділився своїми сподіваннями на саміт НАТО, який саме проходить у Мадриді. "Перше моє очікування екзистенційне, - сказав він. - Хотів би, щоб під час ухвалення рішення домінуючими стали слова преамбули Північноатлантичного договору, де чітко йдеться про прагнення "сприяти стабільності та добробуту в Північноатлантичному регіоні". Ми повинні розуміти, що наші Збройні Сили якраз виконують цю функцію. Вони самовіддано захищають не лише свій народ, але й усі народи ЄС і всі народи світу від російської агресії. Ми захищаємо свободу в Європі саме через свої переконання. Тому моє перше очікування пов'язане з логічним застосуванням статті 10 договору, в якій ідеться про запрошення європейських держав, які здатні втілювати в життя принципи договору і сприяти безпеці в Північноатлантичному регіоні. Але є й цілком практичне очікування: усі ми хотіли б, щоб російські ракети перестали безкарно руйнувати наші мирні оселі і вбивати мирних громадян. Для цього нам потрібні адекватні засоби протиракетної оборони. Думаю, що країни НАТО могли б і мали б забезпечити Україні хоча б базове право на самооборону". Водночас Руслан Стефанчук очікує потужної реакції країн НАТО на терористичний акт у Кременчуці, який влаштувала рф напередодні саміту. "Це виклик НАТО, - підкреслив він. - І мені дуже хотілося б, щоб альянс надав адекватну відповідь країні-терористу".
Наша солідарність - це те, що найбільше лютить диктатора
Спілкуючись у прямому ефірі, Голова Верховної Ради розповів про те, на якому етапі нині перебуває робота щодо надання Україні гарантій безпеки та яка роль парламенту в цьому питанні. "Для нас найголовнішим питанням є отримання повноцінних гарантій, які б створили фундамент для безпеки України, - зауважив він. - Це не повинні бути слова на папері. Ми достатньо отримали їх із Будапештським меморандумом. І тому ми не шукаємо якусь вишукану юридичну форму для нового договору, а шукаємо шлях, щоб примусити росію поважати правила, за якими живуть народи світу. Для нас важливим є те, щоб ми всі працювали над розширенням співробітництва й отриманням підтримки у сфері розвідки, інформаційної та енергетичної безпеки, кібербезпеки та безпеки на морі тощо. Це для нас є фундаментальними речами. Хочу підкреслити, що, приймаючи відповідні законодавчі акти, Верховна Рада робила і робитиме все від неї залежне для правового закріплення досягнутих політичних рішень".
Насамкінець Руслан Стефанчук дав свою оцінку саміту Великої сімки, який нещодавно завершився в Баварії. "Наша країна нині має історично безпрецедентний рівень підтримки з боку Великої сімки. І це підтвердив останній саміт. Вважаю його успішним. Наша солідарність - це те, що найбільше лютить диктатора Путіна. Тому перший день саміту він "привітав" ракетними ударами по мирних містах України. Він мріяв, що його запросять виступити на саміті, а Велика сімка запросила виступити Президента України Володимира Зеленського".
Додає оптимізму, за словами Руслана Стефанчука, й те, що лідери Групи семи у своїй підсумковій заяві чітко зробили наголос на тому, що фінансова, військова та інша підтримка України триватиме стільки, скільки буде потрібно. Водночас вони засудили жорстоку неспровоковану, несправедливу та загарбницьку війну проти України з боку росії та за сприяння білорусі. "Вважаю успіхом, що на цьому саміті прозвучав заклик нашого Президента розглядати Україну як більш вигідну альтернативу російському напрямку у веденні бізнесу, - наголосив він, висловивши переконання, що цей заклик був почутий, бо нам відповіли, що міністру торгівлі G7 доручають обговорити конкретні пропозиції з підтримки зусиль України щодо відновлення через торгівлю, наприклад, через зупинення мит на український експорт. Відтак глава парламенту назвав саміт Великої сімки, який відбувся у Баварії, надзвичайно успішним для України та для всього українського народу.
