Поліцейські евакуюють дітей із Мар’їнки.

Фото Мар’їнської МВА.

Цієї пам’ятної дати ми вшановуємо подвиг українських воїнів-захисників, які 5 липня 2014 року витіснили зі Слов’янська, а потім і з Краматорська бойовиків сепаратистського угруповання «днр» та російських терористів. Над містами, які з квітня 2014 року перебували під російською окупацією, замайорів прапор України. Визволення Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а згодом — Бахмута, Сєвєродонецька, Лисичанська, Торецька, Мар’їнки від російських окупантів стало героїчною віхою, назавжди вписаною в біографію Збройних Сил України.

Щороку День звільнення міст Слов’янська та Краматорська відзначався на Донеччині святковими масовими заходами, військовими парадами та патріотичними фестивалями, на які збиралися ветерани-визволителі Донбасу з усієї України. Особливо масштабно проходив фестиваль «Донеччина збирає своїх захисників» на горі Карачун поблизу Слов’янська 4—5 липня 2021 року.

Утім, нині «русскій мір» знову приніс у Слов’янськ та Краматорськ війну, а з нею — руйнування, вбивства та неймовірні страждання цивільних людей.
Бойові дії на півночі Донеччини активізувалися після захоплення військами рф міст Луганської області та виходу окупантів на лінію Слов’янськ — Сіверськ — Бахмут. Раніше терористи загарбали Святогірськ і Лиман, а з 3 липня відновилися безпрецедентні за своєю жорстокістю ворожі обстріли міст Слов’янсько-Краматорської агломерації.

У Слов’янськ і Краматорськ знову вдерлася війна...

Кілька днів поспіль окупанти гатять по Краматорську та Слов’янську із РСЗВ «Смерч» та інших видів зброї. Ворог нищить цивільну інфраструктуру та вбиває мирних людей. На всій території Донеччини діє комендантська година.

Після масованого обстрілу рашистами Слов’янська, завданого у «криваву неділю» 3 липня, місто остаточно перейшло на воєнні умови життя. Тут на невизначений термін припинили рух тролейбусів та уникають скупчень людей. Аби ворог не гатив з РСЗО по людях, що вишикуються у чергах біля гуманітарних штабів, тимчасово припинена й видача «гуманітарки». У міській військовій адміністрації повідомили, що в подальшому відновлення роботи пунктів із надання допомоги залежатиме від безпекової ситуації.

Жодна ніч у Слов’янську не минає тихо та спокійно. Усі райони міста потерпають від ворожих атак — їх окупанти рф вчиняють по кілька разів на добу. У місті — безпрецедентна з 2014 року кількість убитих та поранених городян.

На місці ворожого «прильоту» в Краматорську.

Фото Краматорської міської ради.

Цього тижня під обстріли потрапляли мікрорайони Артема та Лимани. Снаряди падали на вулиці Барвінківську, Підгірну, Данилевського. Це — приватний сектор, де аж ніяк немає військових об’єктів.

Напередодні від атак рашистів постраждав санаторний комплекс «Словкурорт» і прилеглі до нього приватні будинки, що зазнали руйнувань.
Кілька ударів із РСЗВ «Смерч» рашисти завдали й по Краматорську, де зруйновані та пошкоджені готельно-житловий комплекс, дороги, будівлі школи, дитсадка й поліклініки. У місті є постраждалі.

Зазвичай ворог обстрілює міста касетними снарядами. Вони розкриваються над головами людей, як жахливий феєрверк, але замість краси несуть смерть. Такі снаряди не завдають тотальних руйнувань будівлям, але дуже небезпечні для цивільних: 90% убитих та поранених перебували на вулиці.

По мірі того, як наближається фронт, зі Слов’янська та Краматорська дедалі активніше евакуюють людей до більш безпечних районів України. По кілька разів на тиждень організовуються евакуаційні рейси до Рівненської області та інших регіонів із подальшим розселенням прибулих зі сходу. Щодня з міста також виїжджають автобуси до залізничного вокзалу Покровська, звідки формується евакуаційний потяг «Покровськ — Львів».

Мешканці старшого віку роблять і більш близькі «пенсійні» поїздки — зі Слов’янська до Краматорська, щоби одержати гроші в «Ощадбанку» Краматорська. Разом із місцевою адміністрацією такі поїздки літнім людям організовують волонтери гуманітарної місії «Проліска». Тут обіцяють подбати, аби автобуси курсували між обома містами не рідше як двічі на тиждень — це дозволить жителям громади отримувати не лише пенсії та виплати з інвалідності, а й субсидії.

Евакуація цивільних мешканців зі Слов’янська.

Фото Слов’янської МВА.

До Слов’янська надходить підтримка від доброчинців із різних міст країни. Серед них — міста, які самі нещодавно пережили жахи російської окупації і тепер проходять відновлення. Слов’янці висловили вдячність громаді міста Бучі та Бучанському міському голові Анатолію Федоруку за генератори, передача яких стала досить своєчасною та потрібною для Слов’янська на тлі відключень від електрики.

Мар’їнка та Авдіївка: громади на лінії вогню

Залишається вкрай напруженою ситуація поблизу прифронтових Мар’їнки, Красногорівки, Авдіївки, Торецька і Бахмута. Місцеві громади через постійні обстріли опинились у ситуації гуманітарної катастрофи, долати яку вдається за підтримки благодійників, що невпинно підвозять гуманітарні вантажі.

Практично вся Мар’їнська територіальна громада знаходиться на лінії фронту, тому місцева влада постійно закликає людей евакуюватись, щоб зберегти своє життя і здоров’я.

Мешканці Мар’їнської громади продовжують отримувати благодійну допомогу. Чергову партію продуктових наборів тут передали представникам незахищених верств населення, якими опікуються соціальні працівники. «Гуманітарку» до обстрілюваних ворогом містечок і селищ доправили волонтери Товариства Червоного Хреста України і поліцейські з місцевого відділення Нацполіції.

Прибуття гуманітарної допомоги до Авдіївки.

Фото Авдіївської МВА.

Не залишається поза увагою доброчинців і прифронтова Авдіївка, мешканцям якої представники міжнародної гуманітарної організації «World Central Kitchen» привезли 99 продуктових наборів.

Гуманітарна підтримка цивільних жителів прифронтових громад триває.

Велика Новосілка: «Живемо у підвалі з 5 березня»

За понад чотири місяці, що минули після російського вторгнення в Україну, смт Велика Новосілка перетворилася на руїни. Внаслідок ворожих атак тут зруйновано чимало будинків. Непридатними для подальшої діяльності залишилися навчальні заклади, спортивні майданчики та об’єкти місцевої інфраструктури.

У селищі ще залишаються жити пів тисячі мешканців. Здебільшого люди перебувають у підвалах та бомбосховищах без електрики та води. У стінах одного з них проживають близько сотні громадян, є діти.

«Живемо у підвалі з 5 березня, — розповідає місцева мешканка, будинок якої був зруйнований. — Та навіть у вцілілих домівках люди не залишаються — небезпечно». Ця жінка після руйнування її житла перебралася до бомбосховища, як і багато інших місцевих. А вийти на вулицю наважилася, лише дізнавшись про прибуття гуманітарної допомоги. Подібне трапляється тут нечасто. Цього разу представники селищної ради разом із правоохоронцями та волонтерами ледь прорвалися до Великої Новосілки з гуманітарним вантажем. Попри ранню пору, з ворожих позицій уже відбувалися «прильоти».

Зважаючи на вкрай важку ситуацію у селищі та воєнні умови, тут продовжують нести службу поліцейські відділення № 1 (Велика Новосілка) та Волноваського райвідділу поліції. Вартові правопорядку постійно об’їжджають місцевість, документують факти мародерства та воєнні злочини рф. Вони стежать за оперативною ситуацією, а в хвилини затишшя розвозять за адресами нужденних гуманітарну допомогу з продуктовими наборами та медикаментами.

Поліція та місцева влада постійно рекомендують мешканцям евакуюватися. Проте люди відмовляються залишати рідні домівки, навіть попри те, що вони зруйновані. Кожен сподівається, що колись неодмінно сум зміниться радістю, а на зміну воєнному часу прийдуть Перемога і мир.