Військовий водій однієї з частин Національної гвардії України Сергій (на знімку), родом із Кропивницького, врятував із під обстрілів на Донбасі понад півтисячі українських бійців.
До лав Нацгвардії чоловік прийшов у 1999 році. У 2014, 2015, 2017 та 2018 роках ніс службу у районі проведення АТО/ООС. За спиною - тисячі кілометрів доріг при виконанні службово-бойових завдань. Із перших днів повномасштабного російського вторгнення військовослужбовець виконує бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення в Донецькій області, розповіли в Національній гвардії України. За час війни, ризикуючи своїм життям, він вивіз в безпечну зону сотні поранених побратимів, і з Нацгвардії, і з інших військових підрозділів.
Водій - одиниця стратегічна
"...У мирному житті професія водія у нас вважається пересічною, звичайною, - розмірковує Сергій. - А на війні немає другорядної роботи. Кожен - кухар, медик, водій - одиниця стратегічна. Під час воєнних дій важливість кожного збільшується в стократ. Там кожен герой. Але ніхто себе таким не вважає. Просто самовіддано робить своє діло.
Коли їздиш за кермом у мирному житті, не зважаєш на відстані між невеличкими населеними пунктами. Ось це село, за ним ще одне, далі буде таке-то. Спокійно собі їдеш. Коли ж вів машину під масованими артилерійськими обстрілами, метр проїзду видавався довжиною в життя. Кожен поворот, кожен кущ чи дерево наче вкарбовувалися в мозок. Я відповідав за людей, віз їх від смерті. Там, за моєю спиною, на борту бронемашини були люди, мої брати, поранені, які потребують негайної допомоги", - розповів гвардієць.
Волноваха, Новосілка, Мар'янка...
Він працював під щільним артилерійським вогнем. Проривався через оточення і ворожі засідки. На його машину полювала російська авіація. Рвало колеса, руйнували мости. Сергій із побратимами ремонтувалися нашвидкуруч і знову вперед, на нуль - допомагати, забезпечувати, рятувати...
"Хтось мене спитав: страшно на війні? Коли їдеш туди - так, є такий холодок у серці. Але по приїзду, при отриманні завдань, страх кудись дівається, ти зосереджуєшся на виконанні. Включаєшся абсолютно, думок немає. Тільки миттєві відточені реакції - зробити все швидко та ефективно", - зауважив воїн, шанобливо погладжуючи по пораненій обшивці посічену осколками бронемашину, обійшов, наче козак свого бойового коня...
(за матеріалами Національної гвардії України).
Кіровоградська область.
Фото НГУ.
