Відповідний законопроект № 7510 уже зареєстровано у Верховній Раді.

Бойові дії на українській землі та зусилля, спрямовані на захист українських інформаційних ресурсів, — це два напрями боротьби України за демократію проти жорстокої середньовічної агресії з боку росії. Таку думку висловив заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора. «Уроки, які ми отримали під час цієї боротьби, надзвичайно важливі для всіх демократій. Ми бачимо, що агресія у кіберпросторі з кожним днем стає дедалі інтенсивнішою. І ми відчуваємо постійний тиск на державні установи, критично важливу інфраструктуру та медіа», — зазначив він.
У парламентському комітеті з питань цифрової трансформації ще у квітні констатували: «На жаль, маємо визнати, що доки триває повномасштабне вторгнення військ російської федерації на територію нашої країни, доти й триватиме агресія у кіберпросторі. І медіа, і фахівці у сфері захисту кіберпростору повинні готуватися до ймовірних інших атак і бути готовими їх відбивати».

За даними комітету, масовані кібератаки проти державних структур України та бізнесу розпочалися ще до повномасштабного вторгнення: 13—14 січня, 15—16 лютого та у ніч з 23 на 24 лютого. За задумом, ці атаки мали б максимально паралізувати роботу стратегічних об’єктів життєзабезпечення.

Протягом першого місяця війни сталося майже втричі більше хакерських атак різного виду, ніж за аналогічний період минулого року. Більшість з них — безуспішні та майже не впливають на роботу критичної інформаційної інфраструктури. А найпопулярнішими видами атак залишаються фішингові розсилання, розповсюдження шкідливого програмного забезпечення та DDoS-атаки. Хакери передусім ціляться у державні установи, фінансовий, оборонний сектори, операторів зв’язку, місцеві органи влади, логістичні компанії та медіа. Також під кіберприцілом — ресурси, які збирають інформацію про воєнні злочини росії в Україні.

Нині при Службі безпеки України працює Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки. На початок червня вони констатували: «СБУ за час проведення військових дій запобігла та нейтралізувала у національному кіберпросторі 827 критичних кіберінцидентів та кібератак. Це відбулося шляхом безпосереднього аналізу понад 240 000 критичних подій інформаційної безпеки, виявлених у поточний період».

Водночас, згідно з чинним законодавством, Держспецзв’язку є державним органом, призначеним для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики в сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації вже забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту в кіберпросторі державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, здійснює державний контроль у цих сферах тощо, наголошується в пояснювальній записці, яка супроводжує проект змін до закону про службу Держспецзв’язку. А отже, на думку авторів законопроекту, Держспецзв’язку має наявний кадровий та технічний потенціал для здійснення повноважень щодо формування та реалізації державної політики в сфері активної протидії агресії у кіберпросторі.