Перші три місяці після захоплення рідного міста військами рф вони потерпали від нестачі ліків, адже аптеки закрилися й підвозу не було. Тепер ліки, хоч дорогі та сумнівної якості, підприємці завозять з Криму, але їх нема за що купувати. Бо єдиним джерелом доходу для більшості людей похилого віку залишалися їхні пенсії, які майже 70 тисяч мешканців облцентру отримували через відділення "Укрпошти". Готівку у гривнях туди перестали завозити ще з весни, а з 1 липня вони взагалі закрилися. Окупанти запропонували отримувати російські пенсії, і тисячі городян від безвиході готові на це погодитися. Та процедура "роздачі благ від кремля" також виявляється настільки обтяжливою, що швидше нагадує знущання.
- Аби отримувати пенсії від рф, треба поміняти українське пенсійне посвідчення на російське. Це можна зробити в захопленому окупантами офісі Головного управління Пенсійного фонду України на вулиці 28-ї Армії, що в Дніпровському районі. Але, приїхавши туди, я просто вжахнувся: у черзі перед входом - сотні! Відстоявши цю чергу у спеку просто неба і ризикуючи отримати тепловий удар, ти в той день жодних документів не отримуєш. А тільки папірець із датою, коли тебе можуть прийняти. Тобто прийом можуть призначити через день, а то й тиждень. Та нове пенсійне посвідчення - далеко не все. Виявляється, тобі ще необхідно оформити картку якогось російського банку, і на той рахунок переказуватимуть гроші. А його відділення розташоване у зовсім іншому районі міста, там теж скажені черги з таких самих, як я. Не знаю, скільки часу ще потрібно, аби отримати хоч якісь гроші на життя від тих "асвабадітєлєй". Знаю одне: здоров'я та біганина в мене забере чимало. А його й так залишилося небагато, - переповідає свою епопею херсонський пенсіонер Володимир Тимофійович (прізвище з відомих причин не називаємо).
Звісно, самі росіяни оформленням пенсій та банківських карток для жителів окупованого міста не займаються - для цього погрозами та тиском рекрутують колишніх працівників бюджетних та фінансових установ, а ще запрошують людей з вулиці. Причому в буквальному сенсі слова: ті, хто стоїть у довжелезних чергах, неодноразово були свідками, як службовці просто з ґанку викрикують: "Хто прийшов на роботу влаштовуватися?". І з розпитувань зрозуміло, що до майбутніх "фахівців" нині вимога одна - знати комп'ютер на рівні побутового користувача. Освіта, елементарна грамотність, досвід роботи за фахом - то все стало зайвим.
Хоча не можна сказати, що такий кадровий підхід стосується тільки банків чи пенсійних установ. Для окупаційної "влади" він став звичним: на управлінські посади беруть двірників, охоронців, блогерів або "виписують" службовців (також далеко не геніїв менеджменту) безпосередньо з росії. Тож і не дивно, що ті службовці не можуть дати ради чергам, до яких стареньких загнали, по суті, з примусу.
Херсон.