Механізм індустріальних парків - ефективна модель для новостворених, а нині ще й релокованих підприємств. Про це зазначалося у виступах народних депутатів Михайла Лаби, Дмитра Кисилевського, заступника міністра розвитку громад та територій Івана Лукері, директорки департаменту інвестицій міністерства економіки України Юлії Скубак та інших. Для цього вже діє перший з трьох ухвалених законів, два очікують на підпис Президента, уряд напрацьовує підзаконні акти, заплановано виділити 400 мільйонів гривень державних коштів, хоча до початку повномасштабного вторгнення планувалося два мільярди.

Формат індустріальних парків для підприємців вирішує кілька ключових питань: надається земельна ділянка, підводяться комунікації, визначено значні пільги у разі імпорту обладнання, на податок на прибуток, якщо вкладають співвідносні з ним суми у розвиток виробництва та інші. За розрахунками середня вартість створення одного індустріального парку - 250 млн грн, але один гектар землі під індустріальний парк при повноцінному навантаженні дає до 50 робочих місць, кожен долар інвестицій держави приносить 5-6 доларів приватних інвестицій, це також ефективний інструмент розвитку громад і територій. Індустріальні парки передбачені для переробної промисловості, на Закарпатті їх планують півдесятка, уже діє такий парк у селі Соломоново, зареєстровано ще один - "Мараморош" - у селищі Солотвино, де оброблятимуть деревину.

Заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо повідомив, що в нашу область прийняли рішення релокуватися 384 підприємства, понад 300 з них уже почали діяльність, 20% заявили, що зацікавлені в форматі роботи на умовах індустріального парку. До речі, 52% з релокованих підприємств - це ІТ, але є також верстато-, машинобудівні, де раніше працювало понад 8 тисяч спеціалістів і вони сплачували до бюджету більш як 600 млн грн податків.

Експерти повідомили, що вже напрацьовуються типові угоди для індустріальних парків, розроблено стандартизовані будівлі, які відповідають найсучаснішим стандартам щодо енергоефективності, екологічності та комфорту для працівників, формується мапа кластеризації України, підготовлено розподіл на чотири групи спеціалізації регіонів України з визначенням, яка промисловість мала б розвиватися в кожній тощо. Визначено, що до 2025 року потрібно задіяти не менш як 25 майданчиків індустріальних парків, до 2032-го - не менш як 60.

Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв на міжвідомчій нараді наголосив, що в Ужгороді практично немає площ для створення індустріальних парків, але є чималі території, уже з комунікаціями та нерухомістю, колишніх промислових підприємств - "Електродвигуна", "Механічного заводу", "Турбогазу" та інших, які нині у приватній власності і використовуються лише частково. Було б дуже доцільно знайти механізм задіяти їхні можливості, тим паче, що порівняно з іншими містами, районами Закарпаття в Ужгороді найбільше кваліфікованих спеціалістів і є всі можливості для їхньої підготовки в університеті та середніх професійно-технічних закладах, які останніми роками фінансуються з міського бюджету.

Цю та інші теми економічного потенціалу Ужгорода продовжили в Ужгородській міській раді, зазначають далі у її прес-службі. Наголошувалося, зокрема, що бізнесу важливо бачити чітку стратегію розвитку міста, регіону, де він планує працювати, щоб розуміти свої перспективи, інтегрованість з іншими виробництвами, логістикою тощо.

Посадовці також розповіли про релоковані в Ужгород підприємства. Одне з них, із виробництва полікарбонату, парламентарії планують відвідати. Наголосили, що міськрада підготувала реєстр потенційних площ, нерухомості, які є в місті для бізнесу, він оприлюднений на сайті, міська влада активно комунікує з підприємцями, які хочуть перенести сюди своє виробництво, допомагає в якнайшвидшому проходженні всіх процедур.

Фото прес-служби міської ради.