День поля "Інноваційний вітчизняний сортовий ресурс зернових колосових культур" зібрав на Київщині напередодні жнив керівників та провідних селекціонерів науково-дослідних установ системи Національної академії аграрних наук, представників влади, очільників та спеціалістів сільгосппідприємств. Присутні на ланах Виставково-інноваційного центру НААН, що понад десяти років діє на базі дослідного господарства "Саливонківське", мали змогу на власні очі побачити, який потенціал демонструють вітчизняні сорти ранніх зернових.

Наголошували і на диджіталізації процесу вирощування. Тож прямо на полі показували, як за допомогою літальних апаратів на відстані визначати, що рослині потрібно дати, і як внести те, чого їй не вистачає. До того ж один дрон здійснював з повітря підживлення рідкими фракціями, другий - твердими. Так само можна проводити обробку і пестицидами. Втім, озимі культури вже дозріли, сухі, тому для демонстрації цієї роботи обрали посіви цукрового буряку.

Візитівкою експозиції цього разу стали одеські сорти. Керівник відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення академік Микола Литвиненко повідомив, що область повністю увійшла у збирання врожаю. Хоча він цьогоріч й не дуже багатий, а все-таки десь на три тонни з гектара колосових регіон вийде.

- Я вже 53-й рік займаюся селекцією пшениці - і бачив за цей час багато сортів і наших, і зарубіжних, тож без перебільшення скажу: вітчизняна селекція посідає передові позиції. Нині, коли окрім тих викликів, які ми мали - пов'язаних з глобалізацією рослинницької галузі, із змінами клімату, додалася надзвичайно неприємна ситуація воєнного стану. Якраз сорти і насіння можуть бути тим гарантом і стабілізуючим чинником у цих складних умовах. На ці моменти я хотів би, щоб звернули увагу і спеціалісти, і вчені, бо нам треба активізувати роботу з посилення стійкості до абіотичних факторів (тобто не спричинених діяльністю живих організмів, наприклад, температура, вологість, вітер, кислотність ґрунту та інші фізичні або хімічні чинники) і біотичних, до умов можливо навіть низького агрофону. Розвиток інтенсивного землевиробництва призвів до того, що ми дуже вже високі дози (і добрив, і засобів захисту рослин) вносили. Нині не всі виробники можуть це зробити.

Добре це чи погано - але такі реалії. У європейського "Зеленого курсу" в Україні з'явилися виразні перспективи.

Микола Литвиненко поінформував, що Селекційно-генетичний інститут має в Держреєстрі 63 сорти озимої м'якої пшениці, 18 - озимої твердої.

- Працюємо з культурою озимої твердої пшениці з точки зору створення сортів-дворучок (мають властивість адаптуватися й добре рости та розвиватись і за осіннього, і за весняного висівання) та інших форм. Це ще один етап удосконалення пшениць.

Ось, наприклад, сорт Мудрість одеська - він надзвичайно швидко впроваджується у виробництво, особливо на півдні країни. За нашими даними, його посіви вже сягають 300 тисяч гектарів. Має комплекс господарсько-цінних ознак, особливо що стосується урожайності та якості зерна, це екстрасильна пшениця. Одесити створили сорти, які за якісними показниками, особливо хлібопекарними, практично рівні кращим світовим досягненням ярової твердозерної пшениці Канади...

Катруся одеська - сорт, який став одним із топових. У нього привнесли низку генів стійкості до хвороб, абіотичних і біотичних факторів від тритікале. Була програма схрещування тритікале - і вдалося створити сорт, стійкий до хвороб... Цьогоріч сильна посуха - і коли інші сорти висохли й листя опало, Катруся стояла зелена. Це свідчить про її високу посухостійкість. Сорт теж швидко впроваджують у виробництво.

Важливе значення з точки зору адаптації є скоростиглість. Бо якщо говорити про диверсифікацію рослинництва, то в селекції нам треба робити ставки і на сорти, які ефективніше використовують більш сприятливий час розвитку для озимих культур. Ми створили серію ранньостиглих сортів - один з них Манера одеська, занесений до Держреєстру та рекомендований для всіх агрокліматичних зон країни. Дозріває на три-п'ять днів раніше від інших, має відмінні показники якості зерна.

В Одесі, запевнив Микола Литвиненко, Селекційно-генетичний інститут продовжує, незважаючи на всі складнощі та проблеми, селекційну роботу - і на виході ще нові сорти.

ДОСЛІВНО

Народний депутат Анатолій Гунько:

- Фронт у нас не тільки на Донеччині, на сході й півдні з ворогом, а й на полях. Ви бачите, що окупанти нищать сьогодні лани з пшеницею. І це не випадково. Тому що Україна завжди вважалася житницею. І нині рашисти намагаються зробити все, щоб цього не було. Але оскільки нині одне з найважливіших питань - продовольча безпека нашої держави, то ваші селекційні напрацювання за всі роки і стануть фундаментом того, як Україна житиме наступні рік-два. Саме сорти зернових, овочевих культур, які продукуються в академії, і стали основою аграрного сектору країни.

Сьогодні я не випадково у вас, бо у Верховній Раді представляю Чернігівщину, а це - аграрний край. Для того, щоб показати на прикладі дослідних підприємств цієї області та й інших регіонів, що сорти, які вирощуються, продукуються в академії, є кращими, є більш перспективними навіть за ті, які до нас імпортують з інших країн. Тим більше нині завезення їх є дуже важким.

Тож ваша робота є фундаментом продовольчої безпеки України. Повірте, вона не буде непомітною.

Фото автора.