Таке сусідство кукурудзи з огірками селяни практикують часто.

На Прикарпатті величезні лани в Коломийському, Івано-Франківському районах, в низинній частині Калуського та навіть Косівського займає кукурудза. Площі під нею скоротилися з минулорічних 70,7 тис. га до 55,4 тис. га - за рахунок сільгосппідприємств, частка яких у вирощуванні качанистої вагома - дві третини від усього обсягу. Вочевидь, на це вплинули проблеми зі збутом зерна, запаси якого ще й досі зберігають із торішнього врожаю. Селяни-одноосібники ж не зрадили звичній культурі, навіть горяни.

Насінням підсобили зі Швейцарії

"У високогірному Косівському районі кукурудзу вирощують у низинній частині, - розповідає начальник відділу економіки, агропромислового розвитку, освіти, охорони здоров'я, культури, спорту та туризму райдержадміністрації Василь Жмендак. - Стимулом до збільшення площ під цією культурою стало те, що на початку війни для підтримки наших селян ми отримали безплатний посівний матеріал зі Швейцарії, який розподілили в громадах. Доставку організувала туристична асоціація "Гуцулія" у партнерстві із Закарпатською асоціацією місцевого розвитку села Нижнє Селище Хустського району".

Кукурудза навіть у Косівському районі дала добрий ріст.

Керівник розповів, що насіння кукурудзи походить із Атлантичних Піренеїв (департамент Франції), не гібридне, зі значним потенціалом урожайності. Зі стиглої кукурудзи можна збирати врожай і безперервно висаджувати з покоління в покоління протягом століття. Насіння адаптується до місцевого ґрунту та клімату. Однак радили господарям засівати компактні ділянки, які дають набагато краще запилення, ніж довгі рядки. Особливі рекомендації й щодо збору насіннєвого матеріалу з урожаю: краще заготовити його із різних рослин, ніж багато зерна із одного-двох качанів, щоб не відбувалося споріднене схрещування.

Стрімко зростає вартість сушіння

"Сподіваюся, така допомога стане корисною для наших селян у нинішній нелегкий час, - наголошує Василь Жмендак. - Загалом у районі є 11 тисяч гектарів ріллі. Кукурудза дозріває на двох тисячах, решта відведено під інші культури. Озимий ячмінь уже змолотили. Невдовзі приступимо й до збору озимої пшениці. Вирощуємо переважно зернові, зокрема гречку, картоплю, а також сою.

Цьогоріч у Косівському районі плекають навіть соняшник, насіння якого отримали разом із кукурудзою як гуманітарну допомогу. Багато площ відведено під сінокоси.

"Пальним сільгоспвиробники забезпечені, - каже співрозмовник. - Дехто заздалегідь придбав солярку по 65 гривень за літр, а нині без обмежень є по 55 гривень. Маємо де зберігати вирощене. Проблема в іншому: стрімко зростає вартість сушіння. За попередніми підрахунками, за доведення тонни зерна кукурудзи до оптимальної вологості 14 відсотків треба буде викласти до тисячі гривень. А це призведе до підвищення собівартості врожаю. Торік восени збирали з вологістю 18%. Хто не встиг через непогоду обмолотити восени, взимку зазнав більших збитків. Адже качани на полі масово вражають гризуни, а виморожене насіння швидко набирає вологості та втрачає в якості. Затрати на виробництво тонни зерна становлять 4-4,5 тис. грн, а продати зараз можна не вище 5 тисяч".

Сільгоспвиробники Косівського району досі мають нереалізовану кукурудзу торішнього врожаю. Тваринництво тут поширене, однак і ця галузь не закриває нішу споживання. Рятує сусідній високогірний Верховинський район, але традиційно там купують зерно із Коломийського.

Утім, Василь Жмендак не бідкається: головне, аби вдалося зібрати вирощене. А врожаєм поділяться із тими регіонами, де ниви згоріли. Тепер зерном кукурудзи сільгосппідприємства розраховуються ще й за оренду із власниками земельних наділів. Селяни частину згодовують тваринам, а трохи перероблять на крупу для популярної серед горян каші кулеші. Якщо врахувати ціну тієї ж гречки, яка сягнула 120 грн за кіло, то можна її замінити так само смачною стравою. А з кулешею та бриндзою до неї ще ніхто не був голодним.

Намолоти очікують вищі, ніж торік

Як повідомили в департаменті агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА, цьогоріч в області за всіма категоріями господарств до збирання підлягає 145 тисяч гектарів зернових та зернобобових культур. Пшениця займає 54,4 тис. га, ячмінь - 23,5 тис. га, жито - 1,8 тис. га, кукурудза - 55,4 тис. га, овес - 4,1 тис. га. Під технічні культури відведено 108,8 тис. га, зокрема під сою - 48,9 тис. га, соняшник - 41 тис. га, ріпак -18,6 тис. га. Картоплю висадили на 60,5 тис. га, овочі - 10,9 тис. га. Загалом під урожай-2022 аграрії Прикарпаття збільшили площі на 4,5 тис. га порівняно із торішніми обсягами.

Сільгосппідприємства залучають на жнива до 250 високопродуктивних комбайнів. Ще десь півсотні малогабаритної зернозбиральної техніки є у фермерів та одноосібників. Для приймання та зберігання зерна задіяно десять елеваторів на 500 тис. тонн. Агропідприємства так само використовують 240 зерносховищ загальною місткістю 190 тис. тонн і 60 зерносушильних комплексів. Як стверджують у департаменті АПР, цих потужностей достатньо для очистки та зберігання нового врожаю. Потужні сільгосппідприємства й раніше практикували закладання частини зерна кукурудзи в спеціальні рукави. Очевидно, так робитимуть і цьогоріч.

Станом на середину липня озимий ячмінь зібрано з 3,7 тис. га, озиму пшеницю - з 200 га. Намолочено загалом 22 тис. тонн зерна. За попередніми підрахунками, прогнозується отримати дещо більший як торік вал основних сільгоспкультур. Вагому частку становитиме й кукурудза, яка показує гарні види на врожай навіть у високогірному Косівському районі.

Івано-Франківська область.

Фото автора.