На знімку: лікарі центру спортивної медицини звертаються за підтримкою до Президента.

- Ой, хоча б встигнути, хоча б ще не закрили! - Мама бігла попереду доньки до медичного центру спортивної медицини. - Тут за медичну довідку 200 гривень потрібно платити, а в інших поліклініках - аж 600! Де такі гроші взяти, коли йде війна і нема роботи!..

- Як - закрили? - в інваліда ледь милиця із рук не випала. - Я все життя був у спорті, перемоги здобував, а тепер що - за реабілітацію маю платити? Моєї пенсії на житло та на ліки ледве вистачає...

Люди хвилюються. А чергова сесія Житомирської обласної ради вже прийняла рішення про припинення діяльності комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний центр спортивної медицини" і приєднання його до комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний консультативно-діагностичний центр". За це рішення проголосували 42 із присутніх 49 депутатів обласної ради. Один утримався, тільки шестеро були проти. Тож вирішили майже одноголосно.

Медики обласного діагностичного колегам з обласного центру спортивної медицини співчувають:

- Ми не проти такого об'єднання. Але де ж тут знайти всім роботу? Можемо взяти до себе максимум 14 спеціалістів, а їх там 80. Куди подінуться інші? Кардіологи, дерматологи, гінекологи, стоматологи нам взагалі нині не потрібні, всі місця зайняті кваліфікованими спеціалістами, ми не можемо їх усунути...

Тому для хвилювання і медиків, і їхніх пацієнтів вагомі підстави є.

Трохи історії. Обласний медичний центр спортивної медицини утворився майже 40 років тому. Його урочисто відкрили як поліклініку при заводі "Електровимірювач". Був тоді такий у Житомирі, там виготовляли важливі деталі для космічних супутників та військових ракет (Сполучені Штати тоді таких виготовляти не вміли). На заводі тоді були 7 тисяч робочих місць, такому підприємству поліклініка для профілактичних оглядів працівників була не зайва.

Та прийшли буремні 90-ті, завод свою роботу припинив. Але поліклініка зосталася, її зробили дільничною. Жителі прилеглих кварталів ішли сюди охоче: тут були затишні кабінети, сучасне обладнання, працювали обласного рівня спеціалісти.

Молода Україна розвивалася. В місті, та й в області, виникали потужні спортивні команди, побільшало учнів у дитячих спортивних школах. Тоді й вирішили перепрофілювати колишню заводську поліклініку в центр спортивної медицини. Адже, на жаль, деякі спортсмени дістають травми, що вимагають особливого лікування. Здоров'я спортсменів теж потрібно контролювати, дітям спеціалісти мають порадити, який вид занять краще обрати...

Людям це сподобалося. Тим більше, що медична установа - в самому центрі міста, навіть із віддалених районів сюди легко добратися. Та й жителям навколишніх будинків у прийомі не відмовили - за направленням сімейного лікаря тут лікували безплатно.

Може, так би й тривало далі, якби кілька років тому старі, багатоповерхові корпуси колишнього заводу, де на дахах уже поросли дерева, вирішили знести, а на їх місці спорудити потужний торговельний комплекс, поєднавши кілька великих супермаркетів. Медичний центр залишили, але його сіра будівля із надламаними боковими стінами (наслідки знесення) ніяк не вписується в яскраву палітру вивісок та реклами супермаркетів. Інтереси бізнесу перемогли: медичний центр вирішили звідси усунути, а приміщення, певне, ліквідувати. Таке рішення обурило всіх.

- Ми - єдиний в області центр, де надають професійну допомогу тим, хто займається спортом, -каже директор обласного медичного центру спортивної медицини Олександр Чорноморець. - У нас для цього все є: і висококласні професійні спеціалісти, і необхідна сучасна техніка. Навіть Київ іноді звертається до нас за порадами. Так, ми розуміємо, що на фоні супермаркетів наш заклад виглядає бідненько. Тож розпочали його ремонтувати. Тільки цього року на ремонт уже затратили 960 тисяч гривень. Не з обласного бюджету, не з міського - наших власних. Виявляється, даремно старалися?..

- Не можна руйнувати медицину в часи війни! - аж тремтить від хвилювання голос завідувачки відділення спортивної медицини Олени Ковальчук. - Бойові дії поки що не поруч із нами, але і військовий госпіталь, і багато відділень обласних та міських лікарень переповнені пораненими. А поряд із нами - Білорусь. Якщо вдарять звідти - хто допоможе військовим, цивільним та переселенцям з окупованої зони, якими ми теж займаємося?..

- Навіть у нинішній тривожний час ми дуже потрібні людям, - долучається до розмови головна медсестра центру спортивної медицини Олена Терещук. - Минуло лише кілька годин робочого дня, а медичну допомогу в нас уже отримали 25 хворих, 20 абітурієнтів одержали медичні довідки для вступу, 30 пройшли сеанси реабілітації.

Особливо стривожені прийнятим рішенням про припинення діяльності центру спортивної медицини ті, хто користується його послугами.

- Як можна позбавити нас реабілітації? - ледь не плаче голова товариства інвалідів Корольовського району Житомира Світлана Шевчук. - Без спеціальних фізичних вправ, масажів, лазерної терапії багато хто просто не зможе жити. Бо з нашою пенсією в 2 500 гривень придбати путівку в санаторій нереально...

- Тут працюють дуже добрі люди, - долучається до розмови заводський ветеран праці Володимир Шелестюк. - Крім професійної допомоги, ми ще маємо від них розуміння, доброту і підтримку...

- 44 роки я віддала тренувальній роботі, - каже ветеран спорту Віра Якимович. - Добре знаю, що в спорті бувають і травми. Тут на реабілітації зустрічаю двох чемпіонів України, багатьох переможців обласних та міських змагань. Невже вони не заслужили на повагу від нашої влади?..

Так, наша держава переживає нині важкі часи, економити кошти потрібно. Але саме під час війни заклади медицини є дуже важливими для життєдіяльності держави. І якщо російські загарбники ставлять собі за мету знищити всіх українців - можливо, потрібно чинити їм опір не тільки на фронті, а й підтримкою медицини?..

Людмила НАТИКАЧ, заслужений журналіст України.