Він зауважив, що український парламент напрацьовує «абсолютно новий підхід до законопроектів, пов’язаних із євроінтеграцією».

«По-перше, кожен із них матиме таблицю відповідності директивам. Жоден законопроект без цього не зможе розглядатися в залі як євроінтеграційний. По-друге, це потужна експертна підтримка, тому що відповідний експертний центр створюватиметься і на рівні уряду, і на рівні парламенту. Ми створюємо таку євроінтеграційну «дрімтім», яка стежитиме за відповідністю нашого законодавства законодавству Європейського Союзу», — зазначив Руслан Стефанчук та додав, що парламент у цьому руслі активно співпрацює із Європейським Парламентом для налагодження зв’язків між парламентськими комітетами, щоб переймати європейські стандарти та підходи.

Зокрема, повідомив він, уже сьогодні у кожному комітеті Верховної Ради України планують створити спеціальні підкомітети, які займатимуться питаннями європейської інтеграції.

«Ми хочемо в кожному комітеті зробити підкомітет з питань євроінтеграції, бо один профільний комітет інституційно не впорається з усією кількістю законопроектів. Необхідно, щоб секторально були експертизи щодо кожного виду законопроектів, щодо кожної галузі. І тоді ми вийдемо на гармонійне співвідношення європейськості та якості наших законопроектів», — зазначив Голова Верховної Ради України, додавши, що в парламенті призначено представника, який «координуватиме всю діяльність, пов’язану з євроінтеграцією» та безпосередньо контактуватиме з віце-прем’єром з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанішиною.

Крім того, Руслан Стефанчук зауважив, що за минулий місяць уже сформувалося чітке розуміння того, як кожна гілка влади має рухатися до нашого повноправного членства в Євросоюзі.

«Верховна Рада та уряд знають, що мають робити, Президент координує цю діяльність як лідер процесів. Щодо Верховної Ради, насамперед йдеться про те, як ми маємо виконати ті сім пропозицій, які нам надані. Верховна Рада вже має чіткий перелік законопроектів, за якими ми йтимемо», — зазначив глава українського парламенту.

Також він повідомив, що Верховна Рада України протягом місяця напрацювала «регламентний трек», яким просуватимуться євроінтеграційні законопроекти.

«Ми провели велику кількість зустрічей з усіма суб’єктами законодавчої ініціативи. За цей місяць зроблено дуже багато, і я сподіваюся, що основна активність розпочнеться у вересні, а до цього часу ми вже будемо повністю готові рухатися за треком євроінтеграційних законів», — зауважив Руслан Стефанчук, акцентувавши, що уряд стане основним розробником євроінтеграційних законопроектів, а парламент проводитиме необхідну експертизу і, відповідно, ухвалюватиме їх.

За його словами, законодавчих актів, які необхідні Україні для виконання вимог щодо Асоціації з ЄС, буде трохи більше тридцяти.

«Після того, як будуть відкриті переговори, перед нами буде відкрито понад 30 напрямів для ухвалення законодавчих актів. Ми готуємося до цього і готуємо швидкий трек їх проходження в парламенті», — зазначив Голова Верховної Ради України та нагадав, які саме законодавчі акти варто ухвалити на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.

«Це насамперед зміни до закону про Конституційний Суд щодо впровадження конкурсної системи відбору. По-друге, це законодавство про посилення вимог щодо FATF (питання, пов’язані з обігом коштів, щоб знизити рівень корупції та зловживань). Третє, це законодавство про медіа. Ми чекаємо на фінальну редакцію, яку затверджено профільним комітетом, і лише після цього законопроект зможе потрапити на розгляд до зали засідань. Також це законодавство про національні меншини, зміни до закону про боротьбу з олігархами, які будуть внесені після отримання висновків Венеціанської комісії. Окрім того, вже є рішення стосовно прокурора САП, відкрито конкурс на НАБУ. Тому ми йдемо хорошим темпом.

Я дуже сподіваюся, що під кінець року ми почнемо говорити про початок переговорів про повноцінне членство», — висловив сподівання Руслан Стефанчук.

Прес-служба апарату Верховної Ради України.

Фото rada.gov.ua.