Була в мене одна історія.
Я жив із нашими бійцями на передовій — у хатинці. Позиції були неподалік. Одного вечора ворог нервував і вів хаотичний вогонь з АГС. Мені здалося, що це якась відволікаюча провокація. Я помолився Богові, щоб захистив бійців і не дав ворогові успіху. З тим і ліг спати.
Посеред ночі мені наснилося, що над нами висить безпілотник, і я прокинувся. Та дійсно почув гул безпілотника! Підняв тривогу та вискочив на двір. Над нашим будинком висів важкий літальний апарат, який використовують для скидання вибухівки. Я побачив, як в нього щось блимнуло. Він був надто низько наді мною. Хлопці стріляли вгору, але не влучали. Мабуть, це добре. Бо я не знаю, що було б зараз з нами, якби він впав із зарядами.
Вочевидь у ворогів щось пішло не так, бо ті заряди вони змогли скинути тільки в поле, коли повертали «пташку» додому. Тієї ночі вороги три рази запускали на наші позицію і хату по два літальні апарати. Скинули дві протитанкові гранати і три ПОМ-2. Одна ПГ застрягла в землі біля мого мотоцикла, інша здетонувала в даху будинку, не зашкодивши нікому. Одна ПОМ-2 впала на бруствер окопу, та не стала в бойове положення. Ще одна ПОМ-2 здетонувала при скиді, теж не зашкодивши. Третя впала в купу сухих гілок, і її ліквідували наші сапери.
Тож маємо добрий приклад Божої охорони та чудову відповідь на молитву.
Олег МИРОНЕНКО, капелан-священник батальйону 93-ї ОМБр «Холодний яр» (на знімку).
