А він таки зруйнований: після третього обстрілу ракетними снарядами HIMARS (із дивовижною точністю влучили у ту саму секцію, що й попередні два рази), його остання від лівого боку річки секція використовуватися уже точно не може. Відтак, рух стратегічним об’єктом окупанти вимушені були закрити - перекидати по ньому підкріплення й техніку більше неможливо.
Херсонські обивателі нічними подіями дуже налякані – надто ті, хто мешкає у селищах Антонівка та Кіндійка на околиці. «Наш будинок знаходиться поруч із Молодіжним пляжем – від нього Антонівський міст видно, як кажуть, неозброєним оком. І ніч обстрілу для нас була страшною – просто не знали, куди бігти й де ховатися. Вибухи тривали один за одним, двигтіли стіни, тріщали віконні рами, на дах сипалися металеві скалки від ракет. На мосту впав цілий проліт – більше здалеку не розгледіти. Ми втомлені фізично, бо немає нормального сну, й психологічно виснажені, хоча й розуміємо, що це війна», – поділився невеселими враженнями із власкором «Голосу України» херсонський педагог Андрій (вчасно виїхати не зміг, бо треба було доглядати хвору матір).
Попри пережитий жах, гучна в буквальному сенсі подія викликала просто шквал захвату у місцевих соціальних мережах. Замість сумувати за гігантським мостом, який 37 років поспіль значно полегшував постачання продуктів з сіл на лівобережжі Дніпра та скорочував дорогу на чорноморські курорти, прості херсонці схвалюють влучність ракетників ЗСУ. Та відверто іронізують над рашистськими зайдами, котрі тепер опинилися у захопленому місті, наче в пастці. Окремі гумористи навіть пропонують перейменувати міст на «Антонівський сир», натякаючи на те, що дірок у ньому тепер чи не більше, ніж у популярному молочному продукті.
При цьому колаборантські пабліки та пропагандистські РосЗМІ вкотре спробували тупо збрехати, стверджуючи, що вороже ППО нібито позбивало усі ракети, які летіли в бік Дніпра. Однак неоковирну брехню спростували самі ж городяни, оприлюднивши відеозапис нічного обстрілу Антонівського моста. На запису чітко видно й чути щонайменше тринадцять наземних вибухів. І тільки після них у небі з’являються характерні «хвости» зенітних ракет. Тобто російська система ППО, що її добряче «прорідили» у попередні дні, банально не встигла зреагувати.
Утім, війну в Херсоні не тільки добре чути. Нею зараз ще й дедалі відчутніше смердить. На Шуменському житловому масиві, приміром, уже тиждень кожну ніч відчувають трупний сморід, чого раніше не було. Це за містом орки у своїх мобільних крематоріях спалюють своїх «героїв», демілітаризованих і денацифікованих ЗСУ. Спати через таку «ароматизацію» доводиться у спеку із зачиненими вікнами. Та люди не скаржаться, згадуючи розповсюджений вираз – труп ворога найкраще пахне...
Херсон.
