Його проведення призначено на 11 вересня 2022 року.
Утім, якщо на непідконтрольній з 2014 року території, що включає Донецьк, Макіївку, Єнакієве, Горлівку, Дебальцеве, Новоазовськ тощо, результат майбутнього фейковового «волевиявлення» спрогнозувати неважко (тут за вісім років окупанти привчились вибивати з покірного електорату будь-який потрібний їм «одобрямс»), то на загарбаних територіях Маріупольського і Волноваського районів та в окупованих нещодавно Лимані, Святогірську і Світлодарську ворогу доведеться піднапружитись, вигадуючи, під якою б яскравою обгорткою приховати отруту злочинного відчуження території, що з давніх-давен є українською.
Таким «фантиком-заманушкою» для привернення уваги довірливих людей режисери фейкового дійства вибрали майбутню 79-ту річницю визволення Донбасу від нацистських загарбників та радянський «День міста Маріуполь», що припадає акурат на 11 вересня. До того ж 11 вересня — це так званий єдиний день голосування в росії.
За вказівкою кремля керівництво «днр» уже планує проведення «референдуму» на всій території Донецької області з результатом 70 відсотків голосів за приєднання до рф. Саме таке завдання прописано й у так званій «Стратегії підготовки і проведення референдуму про вступ «днр» до складу російської федерації». Окупаційні «адміністрації» вже кинулись виконувати інструкції щодо підготовки місць для голосування та утворення «комісій із проведення» псевдореферендуму. Такими завданнями вже «нагрузили» і комітети самоорганізації населення.
Але не все так сталося, як гадалося. По-перше, сама дата майбутнього фейкового «волевиявлення» досі під великим питанням. Якщо раніше загарбники тішили себе очікуванням швидкого взяття під контроль усієї території Донецької області в її адміністративних межах, то тепер зрозуміло: ані до 11 вересня, ані пізніше Краматорськ, Слов’янськ та інші міста вільної від ворога частини Донеччини підкорені ворогом не будуть. Тож хоч би який «результат волевиявлення» окупанти згодом намалювали — це не буде вибір усіх донеччан.
Дуже сумнівними видаються і результати «референдуму», які спромоглися б отримати загарбники в Марі-
уполі, Волновасі та інших окупованих ними після 22 лютого цього року містах. Зараз Маріуполь, в якому залишилося 100 тисяч мешканців із нещодавніх понад півмільйона, перебуває у стані тотальної гуманітарної катастрофи. Місто практично повністю зруйновано ворожими обстрілами. Водозабезпечення відсутнє, з електрикою — проблеми, опалення з настанням холодів годі й чекати. Маріуполю загрожують екологічна катастрофа та спалах інфекційних хвороб. Зрештою, мешканцям окупованого міста елементарно нічого їсти, а повноцінно оплачуваної роботи тут не знайти... Будь-хто із мешканців Маріуполя сьогодні визнає, що лише півроку-рік тому, за української влади, тут було набагато комфортніше і краще: життя було більш заможним, інфраструктура розвивалась, а не животіла, як нині, а масштабні вбивства і руйнування, які принесли сюди «асвабадітєлі», місцеві могли раніше уявити собі хіба що у кошмарному сні! Тож якщо під час такої суцільної руїни людей поставити ще й перед вибором: «де жити краще — в Україні чи при російських окупантах?», то висновок на користь України буде зрозумілим без зайвих слів...
Правники також застерігають: будь яке залучення громадян України до так званого «референдуму» з анексії її території, а тим паче до участі їх у роботі так званих «комісій із проведення голосування» означатиме їх співучасть у злочині проти державності України, її суверенітету та є посяганням на її територіальну цілісність. Чи багато людей зголосяться стати на шлях антидержавної діяльності та прислужництва відвертим терористам, що прийшли з рф, покаже час...
Донецька область.
Фото із сайту www.rbc.ua
