Це підтверджує практика Хмельницької області. Наперекір війні експорт товарів з краю у січні-травні перевищив 300 млн доларів. Обсяг виявився меншим від відповідного минулорічного показника на 14,7%. Та, якщо зважити на обставини, падіння не таке критичне.
Так само, порівняно з п’ятьма місяцями 2021-го знизився й імпорт товарів з області. Він скоротився майже на 15% — до 196,7 млн доларів. Проте позитивне сальдо сягнуло майже 104 млн доларів, а коефіцієнт покриття експортом імпорту дорівнює 1,53, і це навіть більше, ніж було у мирний час.
Тримати цю планку допомагають аграрії. Попри складнощі з відновленням транспортування зібраного врожаю морем, українським аграріям вдається передавати світу вирощене ними зерно і не тільки. За п’ять місяців продукти рослинного походження становили майже половину експорту Хмельниччини. Сільгоспвиробники змогли вивезти різними шляхами товарів на 130,4 млн доларів.
Як відомо, найперше дії країни-агресора позначились на експорті зернових культур. Хмельницьке збіжжя також затрималось на елеваторах і у сховищах. Його поставки за кордон впали на третину і становили 116,7 млн доларів.
Наскільки показовий результат? Якщо подивитись з позицій минулого сезону, то це значне падіння. Наслідки його вже відчув агросектор. Адже сільгоспвиробники не змогли вчасно отримати кошти ні для проведення весняної сівби, ні на жнивні роботи. І напруження все ще не спадає. Бо стовідсоткових гарантій, що безпечні чорноморські шляхи для нашого врожаю працюватимуть сповна, так і немає.
А від того, чи вдасться досягнути прориву в зерновому експорті найближчим часом, залежатиме зернова перспектива країни. Адже осіння посівна не за горами. Зазвичай у цей час вже йшла активна підготовка до неї: накопичувались необхідні матеріальні та фінансові ресурси. Однак, чи засіватимуть в краї озимою пшеницею та ранніми зерновими майже 320 тисяч гектарів, як робили це останніми роками, сказати важко.
Але аж ніяк не з усіма сільгосптоварами ситуація така ж напружена, як із зерном. Справжній прорив на експортному ринку зробили цукровари області. За п’ять місяців вдалось продати за кордон цукру та кондитерських виробів на 1,4 мільйона доларів. Хоча в загальному експорті обсяг зовсім невеликий, та в порівнянні з минулим роком солодких кристалів продали в понад тисячу разів більше.
Хто продовжував купувати українські продукти у воєнний час, сказати важко, оскільки статистика не уточнює дані щодо країн-партнерів. Можна лише припускати, що вектор товарних потоків кардинально змінений із російського напрямку на західний. Навіть до початку повномасштабної війни — вже у січні експорт товарів з Хмельниччини до росії скоротився на 42% і становив лише 311,8 тис. доларів. Тоді частка до цієї країни в загальному експорті впала до 0,3%.
Проте загалом зовнішньоторговельні операції області вдалось провести з партнерами зі 105 країн. Попри всі намагання росії відокремити Україну від світу, їй це не вдалось зробити. Ми торгували і будемо торгувати з усіма, хто потребує нашого хліба, цукру, олії і багато чого іншого.
Хмельницька область.
