Цього разу на території Великописарівської громади вибухнули встановлені окупантами міни. В одному випадку загинув водій вантажівки, ще кілька людей травмовано, в іншому — на міні підірвався комбайн (на знімку), і поранень зазнали двоє механізаторів. У такому нерадісному «форматі» працюють нині аграрії Сумщини: хоч до кордону з державою-агресором і рукою подати, жнива ніхто не скасовував. В Іскрисківщині Білопільської громади поля знаходяться за якихось 700 метрів від міждержавного рубежу, але урожай з них селяни вирішили все одно збирати. Бо хліб сьогодні у всьому світі — на вагу боєприпасів.

Плани щодо збуту оптимістичні

Незважаючи на війну, аграрії Сумщини засіяли нинішнього року понад 92% минулорічних площ. Однак зібрати урожай з усіх полів, попри величезне бажання це зробити, навряд чи вийде. Та хоч ризиків і негараздів вистачає, в обласній військовій адміністрації оцінюють цьогорічний експортний потенціал зернових у 3,3 млн тонн. Плюс до цього, на зарубіжних ринках планують реалізувати 1,3 млн тонн олійного насіння. Це досить оптимістичний прогноз, якщо мати на увазі, що протягом минулого сезону загалом Україна експортувала 48,5 млн тонн зерна.

Згідно з даними ОВА, станом на 28 липня в області обмолотили ранні зернові та зернобобові на 20,4 тис. га — 8,3% зайнятих ними площ. Зібрано 101,3 тисячі тонн зерна за середньої врожайності 50,5 ц/га. Зокрема, пшениця дає майже по 55 ц/га, цієї хлібної культури з 7% площ намолочено 65,3 тис. тонн.

Посіємо менше

Потреби аграріїв Сумщини у пально-мастильних матеріалах на серпень закриті лише на 64%. Ще менша забезпеченість у розрахунку на серпень-листопад, коли після жнив здійснюватиметься комплекс осінньо-польових робіт. На цей період зарезервовано поки що лише третину від необхідного обсягу пального у 17,1 тис. тонн.

Мінеральними добривами підприємства забезпечені на 76%, а насіннєвим матеріалом — на 82%. Тому озимини нинішнього року буде посіяно менше, ніж минулого. Під пшеницю планують зайняти 180 тис. га, а під озимий ріпак — 25 тис. га. Порівняно з минулорічним показником відбудеться скорочення площ відповідно на 18 і 17%.

Врожай — це те, що у коморі

На Сумщині збудовано 42 елеватори та чимало складських приміщень на територіях сільгосппідприємств. Потужності розраховані на одночасне зберігання 4,3 млн тонн зерна — відповідно, 2,8 млн тонн і 1,5 млн тонн. В останні роки в області збирали 4,5 млн тонн зерна, тож сховищ для нього вистачало, позаяк тисячі тонн збіжжя постійно знаходились «у дорозі». Цього року через відомі причини частина вирощеного залишилась нереалізованою. У сховищах «осіло» 700 тис. тонн минулорічного урожаю зернових та 220 тис. тонн насіння соняшнику. Тож резерв місця під урожай-2022, раптом його весь доведеться завантажувати у сховища, становить 3,4 млн тонн.

Якщо валовий збір виявиться вагомішим, засмучуватися аграріям Сумщини не доведеться. В області працює «Завод Кобзаренка», потужний виробник продукції, необхідної для галузі — від машин і механізмів до рукавів для зберігання зерна. Підприємство має на сьогодні у запасі 1,5 тис. штук таких величезних мішків на 200 тонн кожний. Засипати збіжжя в рукави нині навіть безпечніше, ніж у силоси, бо окупанти можуть запросто обстріляти елеватор, аби напруження на світових ринках зерна не знижувалось, а валютна виручка України — навпаки.

Збирання контролює штаб

Серед найгостріших проблем, пов’язаних зі збиранням та реалізацією вирощеного, у Сумській ОВА називають затримки із забезпеченням вагонами-зерновозами. Щодо цього керівництво області відправило листи «Укрзалізниці» та Мінагрополітики. Аби в умовах воєнного стану забезпечити максимальну комунікацію сільгоспвиробників із правоохоронцями та військовими формуваннями, утворено обласний штаб сприяння збиранню врожаю та виконанню комплексу цьогорічних осінньо-польових робіт.

Сьогодні вийти в поле «просто так» і залишитися живим та неушкодженим не вийде. А від військових залежить не лише фізична безпека людей, а й продовольча держави.

Сумська область.

Фото з телеграм-каналу голови ОВА Дмитра Живицького.