Сергій із Миколаївки, що поблизу Слов’янська, знайшов прихисток у Вінниці.
На цьому наголошують усі, хто був евакуйований із районів бойових дій. Гуманітарна місія «Проліска», яка діє за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF) Управління ООН з координації гуманітарних справ, є однією з організацій, що допомагають постраждалим від війни людям виїхати з лінії вогню до безпечних районів.
«Не знали, де ховатись від прильотів, які траплялись щохвилини»
Ірина все своє життя мешкала та працювала у рідному Торецьку на Донеччині. Залюбки працювала з дітьми у садочку, маючи педагогічний хист. Сама виховувала сина й доньку 14 та 12 років.
Після повномасштабного російського вторгнення життя у прифронтовому Торецьку вмить змінилось. У місті зникли вода і газ, почались перебої з електроенергією. Втім, попри ці та інші негаразди родина спочатку не планувала виїжджати з рідних місць. Сподівались, що життя якось налагодиться. Але з кожним днем ситуація погіршувалась, а обстріли посилювались.
Ірина розповідає, що особливо боляче їй було дивитися, як діти лякалися вибухів.
«Ми не знали, де ховатись, підвал у нашому будинку був необладнаний, а обстріл міг початися будь-якої миті. Зрештою вирішила взяти дітей та їхати кудись подалі, де безпечніше. Саме в день нашого від’їзду ворожим обстрілом була зруйнована школа, розташована неподалік. Тож, не зволікаючи, ми зібрали речі, які змогли, та поїхали до Дніпра. Не знаю, що буде далі, та все одно дуже радію, що діти нарешті в безпеці», — розповідає жінка.
Взявши двох дітей та кота, Ірина приїхала евакуаційним автобусом місії «Проліска» до Дніпра. Співробітники гуманітарного центру «Проліска — Дніпро», які одразу ж з дороги зустріли родину, допомогли всім влаштуватись у тимчасове помешкання. Подбали й про хвостатого улюбленця всієї сім’ї, для годування якого волонтери надали запас корму.
Співробітники Гуманітарної місії «Проліска» нагадали, що ця організація продовжує допомагати мешканцям сходу евакуйовуватись із зони бойових дій. Мешканці Торецька, Бахмута та інших населених пунктів Донецької області, що потерпають від ворожих обстрілів, можуть безплатно виїхати в безпечні райони країни, й зокрема до Дніпра.
Доводилося готувати їжу на багатті...
Сергій — мешканець містечка Миколаївки, що поблизу Слов’янська. Здавалося б, життя у мальовничому місці біля водойми нічим не могло бути засмучене. Та й бойові дії, що розгорнулись на Донеччині з новою силою після повномасштабного російського вторгнення, відбувалися на чималій відстані від його помешкання.
Чоловік жив самотньо. З раннього дитинства він ріс сиротою. Після того, як втратив брата і сестру, залишився зовсім без рідних. Тож коли на Миколаївку почали падати ворожі бомби та снаряди, Сергій рятувався, як міг, самотужки. До самого червня переховувався від обстрілів у підвалах будинків. Але коли снаряди почали лягати дедалі щільніше, а вибухи ставали дедалі гучнішими, він був уже не в змозі залишатися вдома. Одним із евакуаційних автобусів Сергій виїхав до Дніпра. Знайшов тимчасовий прихисток, але за кілька днів звідти довелося виїхати. Певний час чоловік мешкав просто неба, на березі річки. Ловив мідій, їжу готував на багатті.
Коли Сергієві стало зовсім скрутно, добрі люди порадили йому сісти на евакуаційний поїзд, що прямував до Вінниці, тож поїхав далі. У Вінниці його прихистили у церкві, де він допомагає у господарстві.
Згодом Сергій звернувся до Державної міграційної служби для відновлення документів. Але грошей у чоловіка не було навіть на проїзд у муніципальному транспорті. На додаток без мобільного телефону не можливо ані відкрити банківський рахунок, ані навіть отримати талон в електронну чергу ДМС.
Скрута привела вимушеного переселенця до вінницького центру Гуманітарної місії «Проліска».
«Допоможіть, — з відчаєм у голосі промовив чоловік. — Я звертався вже до різних організацій, зокрема й до міської ради, до волонтерів із проханням допомогти відновити втрачений паспорт. Я хочу і можу працювати, але без паспорта не можу навіть влаштуватися на роботу й отримати адресну допомогу».
Працівники місцевого центру «Проліска — Вінниця» відшукали можливості для допомоги чоловіку в його біді. Аби Сергій міг розв’язати свої нагальні проблеми, йому подарували телефон, сім-карту, оформили для нього електронний талон у ДМС, оплатили державне мито. Сергій за фахом — зварювальник, він любить свою професію. Тож невдовзі, коли чоловік відновить усі необхідні документи, він зможе працевлаштуватися та налагодити життя на новому місці. Представники Гуманітарної місії «Проліска» пообіцяли Сергію й надалі не полишати його на самоті у вирішенні нагальних питань, доки він не зможе належним чином адаптуватися.
Рятувальники з Луганщини та їхні сім’ї відчули підтримку доброчинців
6455 осіб були евакуйовані із зони бойових дій за допомогою Гуманітарної місії «Проліска» з початку повномасштабного вторгнення. Кожний восьмий евакуйований — дитина. Переважну більшість людей вивезли з населених пунктів Донецької області: Мар’їнської, Вугледарської, Курахівської, Торецької, Слов’янської, Соледарської, Костянтинівської та Бахмутської громад через посилення бойових дій у регіоні.
Чималу допомогу надали працівники Гуманітарної місії «Проліска» й евакуйованим з Луганської області. Адресну підтримку отримали від доброчинців і співробітники ДСНС Луганщини та їхні сім’ї з числа ВПО під час переїзду в Харківську область.
Бійці рятувальних підрозділів самовіддано несли службу в містах і селищах Луганської області до того часу, коли через окупацію області військами рф надалі залишатися у регіоні стало неможливо.
Рятувальники та їхні сім’ї, переміщені з Луганської області на Харківщину, потребували багато чого для облаштування їхнього побуту на новому місці. Тож працівники центру Гуманітарної місії «Проліска» в Харкові передали для особового складу ДСНС по сотні матраців, спальних мішків, подушок та 20 комплектів кухонних наборів, наданих UNHCR Ukraine —Агентство ООН у справах біженців в Україні.
«У цей важкий час для нас є дуже важливим підтримувати сім’ї людей, від роботи яких залежить порятунок життя та долання спричинених війною надзвичайних ситуацій», — зазначили представники Гуманітарної місії «Проліска».
Останнім часом Харків та його передмістя щодня потерпають від артилерійських та ракетних обстрілів ворога. Кожен день під завалами опиняються мирні жителі, яких необхідно рятувати. Пожежно-рятувальні підрозділи Харківського району мужньо виконують свою роботу, і доброю підмогою в їхніх бойових буднях тепер стали й також колеги, прибулі з Луганської області.
Жителька прифронтового Торецька Ірина з сином і донькою після евакуації до Дніпра.
Фото Гуманітарної місії «Проліска».