Роль воїнів-мінометників Національної гвардії у визволенні окупованих територій сходу України є особливою. Попри появу на фронті зразків важкого озброєння західного виробництва полковий 120-міліметровий міномет залишається перевіреним та ефективним засобом ураження ворога, без якого не обходяться військові операції. Принаймні за наявності доступних цілей бійці без роботи не сидять.
Воїн на позивний «Лоцман» — єдиний у своєму підрозділі, хто мав бойовий досвід до повномасштабного вторгнення. У 2015 році був призваний за мобілізацією в одну із бригад Нацгвардії. У лютому 2022-го його знання та організаторські здібності знову знадобилися Українському війську. Сьогодні гвардієць виконує бойові завдання на передовій.
Згадуючи участь свого підрозділу в нещодавньому визволенні одного з населених пунктів, Лоцман розповідає:
«Це була виїзна робота. Перемістилися на позицію. Ми заздалегідь її подивились, де можна відпрацювати, виставилися, і потім уже чекали команду на спільну роботу з підтримки наших хлопців. Працювали спільно з іншими розрахунками. Я б навіть сказав, що вони відпрацювали більше, ніж ми, бо були ближче й мали більше досвіду.
Але загалом це була командна робота, завдяки якій вдалося, як на мій погляд, вдало відбити ще одну частину нашої землі».
За словами Лоцмана, до складнощів виїзної роботи належить те, що доводиться працювати на незнайомій місцевості, яка ніким ще не пройдена. За таких умов може статися будь-що. Можливі «подарунки» у вигляді ворожих мін, розтяжок тощо. Позиція не є стаціонарною, тому потребує часу на підготовку: треба викопати хоч якесь маленьке укриття під боєкомплект і почати працювати. Та й працювати доводиться, фактично, на видноті, а це складніше, ніж у стаціонарних умовах.
Спека, вітер, дощ, слизьке глинисте багно — розрахунку міномета не позаздриш. Хлопцям доводиться оперувати 300-кіло-грамовою сталевою машиною, яка майже не зазнала змін із 1938 року. Щоправда, за роки війни з росією дещо змінилося. У руках командира міномета з’явився планшет, а порох західного виробництва тепер не потрібно прив’язувати до боєприпасів мотузочками, як звикли робити ще з радянських часів.
«Нам надійшов новий порох. Виробник — Чехія, — каже високий силач на позивний «Маз». — Він зручний у використанні. Відпала потреба втрачати час, як колись, на в’язку мотузків. Іде підкова — ти її швидко натягнув, і міна готова. Минає лише декілька секунд. Він дуже зручний у комплектації та спорядженні міни, а ще він менше піддається дії вологи та інших несприятливих факторів».
«Маз» — строковець, родом із Київщини. До повномасштабного вторгнення встиг відслужити два місяці. Командує розрахунком земляк «Маза» — Григорій. Раніше він працював на заводі з виробництва скловиробів, що постачалися для світових виробників безалкогольних та алкогольних напоїв. Але окупанти, що прийшли на нашу землю, перетворили унікальне для України підприємство на руїни.
«Забув про страх у перші дні війни. Я сам з Гостомеля, — ділиться Григорій. — 24 лютого в мене щез зв’язок з моїми близькими. Були, звісно, дуже погані думки, ще й дізнався, що немає вже моєї хати. Але найголовніше, що рідні вижили та виїхали. Усе це дало мені сили, зміцнило бойовий дух і усвідомлення того, що я тут роблю. Наш розрахунок — «кочовий»: відпрацювали — та поїхали далі. Було багато роботи по росіянах на різних напрямках. Під час виконання одного із завдань мене було поранено. Маю уламкове поранення ноги».
Мінометники намагаються дотримуватись суворої маскувальної дисципліни, оскільки за ними постійно полюють ворожі «Орлани». Бійці не раз потрапляли під обстріли противника. Діяти та переміщуватись фронтом гвардійці привчилися максимально швидко, а ще звикли багато копати. До всього, воїни оперують мінометом у повному екіпіруванні, адже працюють на доволі коротких дистанціях в умовах активних контрбатарейних дій. Єдиний, хто працює без бронежилета VI класу, і то дуже короткий час, — фахівець-бусоліст. Сталева плита заважає надзвичайно чутливому компасу, яким є артилерійська бусоль, зорієнтувати міномет на місцевості. Але воїн-гвардієць сприймає це спокійно, бо вважає, що душа піхотинця спокійна лише тоді, коли чує роботу своєї «арти».
Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.
Фото прес-служби Східного територіального управління Національної гвардії України.
На знімку: під час виконання бойових завдань.
Фото прес-служби Східного територіального управління Національної гвардії України.
