Російський суд в окупованому Криму засудив його до двох років колонії-поселення за висловлювання в інтерв’ю телеканалу ATR. Цікаво, що саме інтерв’ю було записано в Києві кримськотатарською мовою, а телеканал ATR, який змушений був у 2015 році покинути півострів, заборонений і в росії, і в Криму. Але російські спецслужби, як видно, не сплять і навіть розщедрюються на штат пере-кладачів. Утім, як каже сам Ільмі Рустемович, не дуже компетентних, бо слова його вони примудрилися перекласти неправильно.

Водночас відкрити справу проти Ільмі Умерова за висловлювання було нескладно. Він ніколи не приховував свою позицію і, живучи в Бахчисараї, у багатьох розмовах з журналістами нагадував, що Крим — це Україна. Його сміливість була на межі фолу, адже перенести ув’язнення з його проблемами зі здоров’ям було б дуже тяжко.

Кілька разів під час так званих судових засідань йому ставало настільки зле, що доводилося викликати «швидку». До того ж колишні українські судді, відверто знущаючись, призначили примусову психіатричну експертизу, що було дуже важко перенести морально й фізично. Чому ж ця людина, яка з 2005-го по 2014 рік очолювала Бахчисарайську райдержадміністрацію, після окупації не обрала тихого життя забезпеченого пенсіонера? Річ у тім, що Ільмі Умеров не пересічний український політик місцевого масштабу. Це людина, яка присвятила все своє життя справі повернення свого народу на Батьківщину — до Криму. Це людина, котра звикла жертвувати своєю кар’єрою, комфортом і навіть здоров’ям заради високих цілей і справедливості. І от зараз, через свою прямоту та непохитність, вона вдруге втратила Батьківщину.

25 жовтня 2017 року з лікарні в Бахчисараї, де він перебував з гіпертонічним кризом, Ільмі Умерова вивезли до аеропорту, а потім, разом з іншим політв’язнем Ахтемом Чийгозом, відправили до Туреччини, а звідти — до Києва. Але трагедія в тому, що ні Ільмі Умеров, ні Ахтем Чийгоз тепер, як і в радянські часи, не можуть повернутися до Криму.

В інтерв’ю «Голосу України» Ільмі Рустемович підтвердив, що волів залишатися на рідному півострові попри ув’язнення. «Не хочу говорити пафосно, але я не збирався їхати навіть тоді, коли оголосили вирок, нічого не знав про домовленість із путіним. Більше того, того дня, коли нас вивозили, ми не знали, куди їдемо. Нам сказали, поїдете до Федеральної служби виконання покарань, щоб ознайомитися з указом президента рф про вашу реабілітацію, а повезли в
аеропорт. Літаком мене й Ахтема Чийгоза доправили до Анкари. Якби я знав про домовленість між путіним і Ердоганом, відмовився б їхати», — розповів Ільмі Умеров.

Зараз, попри серйозні проблеми зі здоров’ям, Ільмі Умеров бере активну участь у суспільному житті. Він часто виступає на міжнародних майданчиках і нагадує світу про незаконну окупацію півострова.