25 років імплементації Європейської Конвенції з прав людини: досягнення та плани на майбутнє

З метою обговорення досягнень України в контексті імплементації стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з часу її ратифікації, впливу війни на функціонування судової системи України та необхідні заходи для його подолання, обговорення викликів щодо виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини 21 липня 2022 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики спільно з проектом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» та проектом Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України» провели круглий стіл, присвячений 25-річчю імплементації Європейської Конвенції з прав людини. У заході «25 років імплементації Європейської Конвенції з прав людини: досягнення та плани на майбутнє» взяли участь народні депутати України, судді Верховного Суду, посадовці Міністерства юстиції України, представники й експерти Ради Європи.

Відкрив захід голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, народний депутат України Андрій Костін. Він нагадав, що саме український парламент у 1997 році ратифікував Конвенцію, яка стала джерелом для багатьох законодавчих ініціатив і є дороговказом для законодавчої, виконавчої та судової гілок влади й наразі є частиною законодавства України, а її стандарти є вкрай важливими для України. Він зазначив, що принципи тлумачення Конвенції, які застосовуються Європейським судом з прав людини, мають цінність для українських законодавців, установ системи юстиції, судів та органів системи правосуддя. В умовах війни і масового насильства рівень порушень прав людини є вкрай високим. Дуже багато людей втрачають життя, здоров’я, майно, зазнають жахливого поводження із собою, вони потребують дуже серйозного захисту і дієвих механізмів, які б реагували на ці порушення. Тому абсолютно необхідним та невідкладним є запровадження ефективних юридичних механізмів захисту прав людини. Європейська Конвенція з прав людини є не тільки одним із таких механізмів, а стала найважливішим документом захисту прав громадян України, які постраждали під час війни, в Європейському суді з прав людини. Крім того, зазначив доповідач, стандарти Конвенції мають бути основоположним критерієм оцінки дій країни-агресора під час розгляду Міжнародним трибуналом над російськими військовими злочинцями.

Консолідація і координація діяльності органів судової влади, парламенту, Офісу Президента дозволили швидко прийняти закони, які дозволили судовій системі функціонувати належним чином і дуже швидко відряджати суддів з тих судів, які опинилися в зоні бойових дій, в тимчасовій окупації, до інших судів, дозволили забезпечити нормальне функціонування Державної судової адміністрації. На одних з найперших засідань Верховної Ради України після 24 лютого були прийняті Закони України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» та «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення сталого функціонування судової влади в період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя», відповідно до котрого деякі повноваження Вищої Ради правосуддя були передані Верховному Суду, оскільки за день до початку широкомасштабної війни 10 членів ВРП пішли у відставку, і склад ВРП перестав бути повноважним.

Ситуація і нині залишається непростою. Сьогодні не здійснюють правосуддя у 15% апеляційних та місцевих судів, це близько 100 судових установ. На тимчасово не підконтрольних українській владі територіях розташовані 11% судів, це 71 судова установа. У зв’язку з неможливістю окремих судів здійснювати правосуддя під час воєнного стану розпорядженнями Голови Верховного Суду було змінено територіальну підсудність 132 судів. І це дало можливість розглядати в першу чергу кримінальні провадження, які стосувалися диверсантів, підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів, колабораційній діяльності. Це важливо, щоб суспільство було захищене від таких проявів і відчувало справедливість стосовно ворогів чи зрадників. На сьогодні пошкодженими або повністю зруйнованими є 9% приміщень судів. Нині нам вдалося відновити роботу судів на території Київської та Чернігівської областей, які були звільнені від окупантів.

Нещодавно український парламент прийняв два закони на виконання рішення ЄСПЛ «Невмержицький проти України». Це наш маленький внесок на виконання рішень ЄСПЛ навіть під час воєнного стану. І ми будемо продовжувати цю роботу. Хотів би запропонувати проекту Ради Європи провести круглий стіл на базі підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів для того, щоб пріоритезувати ті рішення ЄСПЛ, які ми можемо виконати через прийняття законів. І Комітет з питань правової політики, і Верховна Рада України загалом працюють над втіленням євроінтеграційного курсу України. Найближчим часом Верховна Рада України буде голосувати за перших двох нових членів ВРП, ми готуємо для внесення законо-проект щодо нових правил добору суддів Конституційного Суду України і будемо співпрацювати з Венеційською комісією, щоб ці правила відповідали очікуванням як українського суспільства, так і наших міжнародних партнерів. Однак попереду ще серйозна робота. Андрій Костін подякував структурам Ради Європи за прагнення, щоб кожен громадянин України відчував себе захищеним. Найкращим результатом для України буде відсутність заяв до ЄСПЛ. На завершення він запевнив, що український парламент і профільний комітет працюватимуть 24/7 для того, щоб наша мрія про європейське майбутнє для громадян України стала реальністю.

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв відзначив, що Конвенція є квінтесенцією цивілізаційних досягнень та дороговказом для реалізації прав і свобод людини відповідно до найкращих стандартів як безпосередньо закріплених у положеннях Конвенції, так і тих, що випливають із її тлумачення. Вирішення кожного складного питання Верховним Судом супроводжується зверненням до практики ЄСПЛ з тим, щоб ухвалене рішення відповідало не лише букві, а й духу Конвенції. Він звернувся до українських судів з тим, аби вони займали проактивну позицію, не чекаючи рішень ЄСПЛ проти України. З тим, аби встановлені ЄСПЛ порушення не відбувалися в майбутньому, він закликав Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України приймати відповідні нормативно-правові акти для врегулювання певних відносин або виправлення недоліків. Підписання Конвенції відбувалося в часи, коли Європа оговтувалася від жахіть Другої світової війни, і на неї покладалася місія бути на сторожі захисту прав людини та демократичних цінностей суспільства. Нині в Європі знову повномасштабна війна, яку веде росія на нашій території. Я не маю сумнівів, заявив Голова Верховного Суду, що ворог буде знищений, а керівництво російської федерації отримає свій справедливий суд, і механізми Конвенції та інші міжнародні й національні механізми відіграють свою вирішальну роль при притягненні кожного злочинця до відповідальності.

Генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістос Джакомопулос заявив, що після агресії 24 лютого рф виключили з Ради Європи, натомість Рада Європи стоїть разом з Україною проти агресії. Ми маємо визнати, що Україна досягла багатьох важливих результатів у реалізації Конвенції за ці 25 років. Ми бачимо цей прогрес у сферах, пов’язаних з демократією, правами людини, реформою системи правосуддя, адміністративно-територіальною реформою, виборчою реформою. Одне з нещодавніх досягнень, яке також треба підкреслити, — це ратифікація українським парламентом Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Наша організація і надалі працюватиме з Україною і підтримуватиме її реформи з тим, щоб посилювати виконання Конвенції і підтримати європейські прагнення України. Конвенція має важливе значення для наближення правових систем. Реформи, які проводилися в Україні останні 25 років, значною мірою ґрунтувалися на Конвенції і практиці ЄСПЛ. І хоч робота важка, але вона повинна тривати й надалі. Україна — член європейської родини, і в такому статусі вона разом з іншими країнами формує майбутнє континенту.

Суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський теж взяв участь у заході. «Нині йде війна не лише за існування і незалежність України, це і війна за права людини на Європейському континенті, за демократію і за верховенство права. За все те, заради чого і створювався європейський проект після закінчення попередньої великої війни», —заявив він. Ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Україна остаточно зробила європейський вибір. Крім того, в Україні завдяки ратифікації Конвенції, участі в Раді Європи дуже посилилося громадянське суспільство. У нас функціонують громадські організації, вони утворили критичний прошарок, який не дає державі збитися на манівці. В українському суспільстві (й далеко не в усіх європейських країнах така ситуація) є надзвичайно високий авторитет Європейського суду з прав людини. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» заклав підходи до розуміння практики ЄСПЛ і передбачив, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Незважаючи на весь позитив, якщо ми подивимося статистику рішень ЄСПЛ, то побачимо, що Україна, на жаль, пасе задніх. Було б добре, якби в Україні належним чином працював Конституційний Суд України, і інститут конституційної скарги працював би належним чином, на повний потенціал. Це не лише б розвантажило ЄСПЛ, але й «принесло» б правосуддя ближче до українців. Правосуддя ж під час війни залежатиме від загального стану судової системи України. На жаль, нині для українських судів є проблема фізичного існування, організаційні проблеми, безліч інших проблем. Тому в цій ситуації суди потрібно підтримати.

«Україна завжди зможе покладатися на Раду Європи і Європейський суд з прав людини. Це надійні друзі, мета яких підтримати Україну в її прагненні бути сучасною демократичною європейською державою, заснованою на правах людини» — підсумував Микола Гнатовський.

Юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини, заступник секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи Дмитро Третьяков зазначив, що до закону, який передбачає обмеження права, Європейський суд з прав людини висуває дві основні вимоги: це доступність та зрозумілість. З доступністю в Україні проблем немає. Всі закони публічні. Дещо інша ситуація з передбачуваністю. Суд неодноразово підкреслював, що норма є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу особі, в тому числі, в разі потреби, з урахуванням фахової консультації регулювати свою поведінку. Наприклад, у справі «Гарнага проти України»  Суд дійшов висновку, що на час події правове регулювання спірного питання, а саме, можливості для фізичної особи змінити по батькові без зміни імені батьком, не було достатньо чітким. Інша проблема — відсутність законодавчої бази. Наприклад, у справі «Вєренцов проти України» Суд констатував порушення статей 11 та 7 Конвенції, спричинені наявністю законодавчої прогалини щодо регулювання свободи зібрань, яка існувала в законодавстві України протягом більш ніж двох десятиліть. Законодавство також має застосовуватися добросовісно, щоб уникнути свавілля. Наприклад, про це наголосив ЄСПЛ у справі «Новак проти України».
Ганна Сухоцька, почесний президент Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія), нагадала, що під час пленарного засідання у березні Венеційська комісія засудила агресію рф проти України. Комісія заявила, що вона завжди підтримуватиме Україну в захисті спільних європейських цінностей — таких, як демократія, права людини та правовладдя. Також вона пригадала, що Україна стала членом Венеційської комісії у лютому 1997 року і, таким чином, долучилася до європейських правових стандартів. Комісія також допомагала в розробці Конституції України навіть до того, як Україна стала її членом — уже в 1993 році експерти комісії подали письмові коментарі до проекту Конституції. А загалом Венеційська комісія підготувала більш ніж 110 висновків щодо України і більш ніж 20 висновків щодо судової влади. Причому висновки комісії відповідали практиці ЄСПЛ. Водночас Ганна Сухоцька наголосила, що Конвенція не має інструментів виконання рішень, тому вона повністю покладається на держави-члени. І саме вони є відповідальними за виконання рішень.

Доповідь Джеремі Макбрайда, міжнародного консультанта Ради Європи, адвоката, експерта групи радників Офісу Генерального прокурора, була присвячена дотриманням стандартів Європейської конвенції з прав людини в контексті війни. В ній він, зокрема, детально зупинився на аналізі рішення ЄСПЛ у справі «Грузія проти Росії» та наголосив, що Конвенція має, наскільки це можливо, тлумачитися в гармонії з іншими нормами міжнародного права.

Лариса Рогач, секретар Великої Палати Верховного Суду, більш детально зупинилася на імплементації Європейської Конвенції з прав людини Верховним Судом. За її словами, з процесуальних причин саме Велика палата найбільш дотична до питань застосування Конвенції і до питань застосування практики ЄСПЛ. У своєму виступі вона звернула увагу на позитивну динаміку: якщо раніше справи стосувалися переважно негативних прав, тобто, що держава не може втручатися у певні права, які гарантовані Конвенцією, то останній рік-два стає більше справ з позитивними обов’язками держави, коли громадянин чи юридична особа вважає, що держава повинна була забезпечити реалізацію права і дієвий юридичний захист від зазіхань. Водночас, на її переконання, ухвалюючи рішення, обов’язково необхідно звертати увагу і на можливість його виконання.

Окреслюючи практику Верховного Суду, Лариса Рогач сказала, що одне з питань, якому весь час приділяє значну увагу Велика палата, — це розмежування юрисдикції спорів, які виникають між господарськими, цивільними та адміністративними судами. З тим, аби уникнути зловживання стороною правами, коли вона, штучно визначаючи різного відповідача, по черзі звертається то до цивільного, то до господарського, то до адміністративного суду (фактично, всупереч принципу правової визначеності) і домагається перегляду остаточного рішення, було запроваджено категорію «сторони спору». З цією метою Суд з’ясовує, з ким виник конфлікт, тобто хто є стороною правового спору. Вона також звернула увагу на проблему строків подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами у випадку встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом. І хоча законодавство передбачає, що таку заяву можна подавати не пізніше 10 років, однак на практиці трапляються випадки, коли й цього часу бракує. Тому було б доцільно вирішити цю проблему на законодавчому рівні. Також вона наголосила, що Верховний Суд перманентно звертає увагу судів попередніх інстанцій на необхідність підвищення рівня мотивування судових рішень шляхом використання практики ЄСПЛ.

Маргарита Сокоренко, заступник керівника Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ, пригадала, що історія виконання рішень ЄСПЛ бере початок з 2001 р., коли було винесене перше рішення проти України. Натомість, станом на сьогодні 664 рішення є невиконаними, а 1224 рішення Україна виконала. З початку цього року Комітет міністрів Ради Європи припинив здійснення нагляду щодо 20 рішень ЄСПЛ проти України. Зокрема, було припинення здійснення нагляду в таких справах, як «Луценко проти України №2», «Бочан проти України №2» та інших. Основні проблеми, які залишаються, — це надмірне виконання рішень національних судів, надмірна тривалість проваджень у цивільних, кримінальних та адміністративних справах, жорстоке поводження з особами, які перебувають під контролем держави (місця попереднього ув’язнення або установи виконання покарань).
Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи, привітав прийняття Верховною Радою України Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування» та «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування», за які проголосували відповідно 301 та 288 народних депутатів України і які спрямовані на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Невмержицький проти України». Окрім діяльності Комітету міністрів Ради Європи щодо нагляду за виконанням Україною зобов’язань, котрі випливають із рішень Європейського суду з прав людини, в яких він встановив порушення вимог Європейської конвенції з прав людини,  Павло Пушкар також зупинився на особливостях відповідальності росії за її агресію проти України.

Радим ГУБАНЬ, почесний президент Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія).