Дев’ятнадцятирічна дніпропетровчанка Вікторія Пекшева попри юний вік змогла привернути до себе багато уваги своїм незвичайним хобі. Вона виготовляє ексклюзивні жіночі прикраси зі старих... годинників і будильників. Цей напрямок в ювелірному мистецтві одержав назву «стімпанк-біжутерія». Прикраси виготовлені в стилі XІX століття, і в них найважливішими є механічні елементи. З юною майстринею зустрілася «Фішка».
— Вікторіє, з чого розпочалося захоплення біжутерією в стилі стімпанк?
— Абсолютно випадково я побачила в Інтернеті дивні, ні на що не схожі прикраси, зібрані з різноманітних механізмів і гвинтиків. Як згодом виявилося, це й була стімпанк-біжутерія. А я зацікавилася процесом її створення.
Знаю, що елементи такого стилю є у творчості Артура Конан Дойля, Герберта Уеллса, Марка Твена. Свій перший кулончик я зробила з механізмів, які дісталися в спадок від дідуся. Він був годинникарем, часто лагодив годинники, от і залишилося мені від нього ціле «багатство» з циферблатів, шестірень, гвинтиків, підшипників і сотень різноманітних механізмів.
Моя перша робота була настільки оригінальною й красивою, що з тих пір я просто закохалася в цей стиль. Уже більше трьох років я роблю браслети, каблучки й інші аксесуари в цьому стилі, вкладаючи в них своє тепло й часточку своєї душі.
— Скільки витрачаєте часу на створення однієї прикраси?
— Від доби до місяця, все залежить від оригінальності ідеї й складності виконання. Приміром, щоб зробити невелику каблучку, на саме складання витрачаю півтори-дві години, але ще майже дві доби підсихає покриття, яким я обробляю каблучку. А от над масивним браслетом з метеликом (на знімку) я працювала десять днів, зате результат перевершив усі мої очікування. Це поки що моя наймасштабніша робота.
Кожна моя прикраса індивідуальна, я ніколи не роблю однакових. У моїй колекції більше 1500 каблучок, сережок, брошок, кулонів, і все — оригінальні, несхожі одне на одного.
— Розкажіть про процес створення стімпанк-біжутерії?
— Зрозуміло, треба трохи попрацювати — щось розібрати, відтерти іржу й бруд. Я використовую великі й дрібні ножиці, тонкогубці, плоскогубці, гострозубці, викрутку, іноді навіть паяльник і лобзик. Але найголовніший інструмент — це пінцет! Якісь елементи припаюю паяльником, щось клею, пиляю й ріжу. У своїй роботі використовую фурнітуру для біжутерії, напівкоштовні камені й навіть спеціальні ювелірні смоли, які застосовуються в оптиці. Вони необхідні, щоб відбивати світло, тому таке покриття з часом не жовтіє й не темніє.
— А де Ви берете матеріал для своїх шедеврів?
— Багато замовників приносять мені наручні годинники або будильники радянського виробництва.
Крім того, я часто ходжу на блошиний ринок, адже в сучасних годинникових механізмах використовується пластик і батарейки. У старих годинниках все всередині працює на механічному заводі.
Складніше, звичайно, знайти механізми швейцарського виробництва — вони дуже красиві й мають витіюватий вигляд: бувають і фігурні, і поліровані.
Мені доводилося працювати і з секундомірами, їхній механізм дуже відрізняється від годинникових. У секундомірах є деталь у вигляді металевого півмісяця, з якою можна створювати дуже цікаві сережки й каблучки.
— Що надихає на створення нових шедеврів?
— Моє життя сповнене вражень, і воно дає мені сили рухатися далі. Натхненням для мене, певною мірою, є саме життя.
Мені подобається спілкування з талановитими людьми, відкриття нового й незвіданого. Також намагаюся не пропускати виставок, де представлені вироби ручної роботи.
Мене захоплюють роботи майстрів різних жанрів. Тому намагаюся одержувати від життя багато позитивних емоцій, що не може не відображатися на моїх прикрасах.
— Наскільки я знаю, в «Дольче і Габбана» з’явилася колекція в стилі стімпанка. Чи затребуваний цей стиль в українських дизайнерів?
— На жаль, дуже мало українських дизайнерів займаються стімпанком. Гарних майстрів можна перелічити на пальцях, можливо, це пов’язано з тим, що матеріали для такої творчості знайти непросто.
Однак цим стилем цікавиться дедалі більше моїх співвітчизників, тож сподіваюся, незабаром у нас буде більше дизайнерів, які працюватимуть у стімпанк-напрямку.
— Ви опановуєте професію веб-дизайнера. Які плани на майбутнє?
— Мені дуже подобається займатися графікою, тому в майбутньому хотілося б працювати в сфері створення комп’ютерних ігор — розробка ігрових персонажів, концепт-артів тощо. Але й припиняти створювати прикраси я теж не планую, є ще багато невтілених ідей і задумів. Крім того, планую освоїти декілька нових технік і матеріалів, щоб зробити прикраси ще цікавішими.
Розмовляла Ольга КОШМАН.
Моє життя сповнене вражень, і воно дає мені сили рухатися далі...
Фото автора.
