Результати початкового етапу Антитерористичної операції наочно засвідчили певні прорахунки щодо розвитку оборонної сфери держави та ЗСУ. Насамперед це стосувалося недостатньої кількості сучасних зразків озброєння та військової техніки і недостатнього рівня підготовленості особового складу до ведення бойових дій та їх усебічного забезпечення.

Уже в 2022 році ЗСУ досягли більш високого рівня боєздатності і професіоналізму особового складу, про що свідчить досвід ведення Операції об’єднаних сил та достатньо успішної діяльності ЗСУ в умовах введення воєнного стану й відбиття широкомасштабної російської збройної агресії проти України, розв’язаної 24 лютого.

Однак, на думку групи народних депутатів, які представляють у парламенті різні фракції та групи, попри певний успіх актуалізувалися й проблеми, пов’язані з реалізацією державної політики щодо технічного переоснащення армії, нарощування кадрового потенціалу ЗСУ і забезпечення ефективності військового кадрового менеджменту. А також модернізації системи професійної військової освіти, зокрема за рахунок більш активного залучення до цього процесу крім іноземних інструкторів-викладачів, ще і своїх професіоналів, які мають бойовий (практичний) досвід, але за станом здоров’я не можуть бути зараховані на військову службу.

Аби вирішити це питання у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» щодо комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань посадами, які можуть заміщуватися цивільними особами з урахуванням рівня командирської (професійної) підготовки, досвіду проходження військової служби у військових підрозділах та бойового досвіду на період воєнного стану» (№ 7614), авторства групи народних депутатів, зокрема: Софії Федини (ЄС), Ірини Геращенко (ЄС), Олега Синютки (ЄС), Марії Іонової (ЄС), Івана Крулька («Батьківщина»), Романа Лозинського («Голос»), Соломії Бобровської («Голос») та Сергія Рудика (група «За майбутнє»).

«Досвід застосування збройних сил в Антитерористичній операції та Операції об’єднаних сил, а нині й щодо відбиття широкомасштабної російської збройної агресії вже враховує НАТО для внесення відповідних коректив у навчання своїх військовослужбовців, що є своєрідною взаємодією Україна—НАТО в системі налагодження між ними ефективних зворотних зв’язків. В умовах воєнного стану особливістю спільної діяльності України із структурами євроатлантичного альянсу є співробітництво переважно за межами України. Сьогодні підрозділи та військові фахівці проходять підготовку у відповідних навчально-тренувальних центрах та закладах військової освіти, виконують певні бойові завдання із залученням до системи професійної військової освіти іноземних інструкторів-викладачів. Однак можна було б це зробити на території України та із залученням наших спеціалістів, які мають практичний досвід ведення бойових дій», — ідеться в пояснювальній записці до законопроекту.

«Залучення не лише іноземних інструкторів-викладачів тренувальних та навчальних центрів, а й своїх професіоналів, які мають бойовий досвід в умовах воєнного стану, є складовою військового напряму співробітництва з нарощування військового кадрового потенціалу ЗСУ. А також розвитку необхідних та критичних спроможностей ЗСУ щодо формування у військовослужбовців лідерських якостей і компетентностей з освоєння нових зразків озброєння, військової техніки та сучасних тактичних принципів ведення підрозділами бойових дій», — переконані народні депутати.

Для досягнення поставлених цілей, законопроектом пропонується внести зміни до законів: «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про основи національного спротиву» шляхом доповнення новими нормами згідно з якими посади у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створені на період воєнного стану, можуть заміщуватися цивільними особами з урахуванням рівня командирської (професійної) підготовки, досвіду проходження військової служби у військових підрозділах та бойового досвіду на умовах строкового трудового договору в порядку, встановленому Міністерством оборони або встановленому керівниками інших військових формувань.

Прийняття цього проекту, наголошують народні депутати, дасть змогу вирішити завдання щодо приведення якості підготовки військових фахівців у відповідність до потреб сил оборони з урахуванням досвіду АТО, ООС, бойових дій та міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.