Ілюстрація Анжели Джеріх.
В таких державах освітня та наукова діяльність нерозривно пов'язані з державною пропагандою і часто виступають інструментом цієї пропаганди. Відтак використання навчальної та наукової літератури, що створена в росії, несе загрози для освітньої та наукової сфери України. З огляду на це група народних депутатів підготувала та зареєструвала у парламенті проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності" (№ 7633). Авторами цієї законодавчої ініціативи виступили, зокрема, Інна Совсун ("Голос"), Роман Грищук ("СН"), Наталія Піпа ("Голос"), Ірина Констанкевич (група "За майбутнє"), Володимир В'ятрович ("ЄС") та Михайло Цимбалюк ("Батьківщина").
У пояснювальній записці до проекту народні депутати наголошують, що без академічної свободи неможливо забезпечити належну якість наукових досліджень. Як наслідок - джерела інформації, які стосуються цих наукових досліджень, що створені в росії чи росіянами, знижують загальні стандарти якості освіти та наукової діяльності. "Наукові дослідження та відповідні джерела інформації рф не є якісними, оскільки їх підлаштовують, щоб вони не суперечили загальній державній пропаганді чи навіть підтверджували тезиси, які нею поширюються. Як наслідок, російські академічні тексти несуть у собі загрозу пропаганди - поширюючи погоджені російською владою погляди на суспільство, історію, культуру тощо, а їх використання обмежує можливості української освітньої та наукової спільноти врешті покинути сфери впливу росії. І, крім цього, створені в цій системі російські академічні тексти також загалом ціннісно відображають це авторитарне, шовіністичне, жорстоке та цинічне суспільство. Вони протилежні принципам та цінностям, що закріплені в українському законодавстві про освіту та науку. А отже - не повинні нами використовуватись", -зазначено в документі.
Тож аби захистити освітню і наукову сфери від пропаганди та поширення шовіністичної загарбницької геополітичної доктрини "руского міра", законопроектом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів, якими таке використання буде обмежено.
Так, проектом вносяться зміни до Закону "Про освіту", в яких зазначається, що складові освітньої програми не можуть містити посилання на джерела інформації, створені на території, державною мовою, громадянами та юридичними особами держави-агресорки чи окупанта. Водночас пропонується передбачити винятки для цих положень. А саме: для освітніх програм із навчанням мовою національної меншини; використання для ілюстрування, пояснення та критичного аналізу явищ, що відбуваються в державі-агресорці; освітніх програм, зміст яких охоплює вивчення держави-агресорки за умови критичного аналізу цих джерел. Аналогічні положення пропонується закріпити і у Законі "Про наукову і науково-технічну діяльність", зазначивши тут також як виняток дисципліни, створені для вивчення мови корінного народу, національної меншини та закріпивши положення про те, що держава сприяє виданню та поширенню джерел інформації у сфері наукової та науково-технічної діяльності державною мовою.
Законопроектом також пропонується встановити перехідний період п'ять років для перегляду і зміни відповідних освітніх програм тощо.
За твердженням народних депутатів, реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. Натомість створить правові передумови для захисту освітньої та наукової сфери від поширення пропаганди і шовіністичних ідей російської федерації через їх наукові та академічні тексти. А також надасть можливість остаточно вийти зі сфери впливу рф. Відтак, законопроект забезпечить належну якість наукових публікацій та освітніх програм в Україні.
